Справа № 22-5594/2006 p. Головуючий у 1 інстанції Чекіна B.C.
Категорія 21 Доповідач Санікова О.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П.
суддів: Санікової О.С, Олєйникової Л.С.
при секретарі Чернишенко К.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську просить скасувати рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2006 року, яким частково задоволені позовні вимоги позивача: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську Донецької області на відшкодування моральної шкоди 8 000 грн., - та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області посилається на те, що висновок МСЕК є підставою для відшкодування позивачу матеріальної, а не моральної шкоди; судом не враховано, що відділення виконавчої дирекції виплатило позивачу одноразову допомогу, виплачує щомісячні страхові виплати, тим самим виконуючи свої зобов'язання, передбачені законодавством; крім того, позивач отримує пенсію за віком, за висновком МСЕК інвалідом не визнаний. Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхувння від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в результаті нещасного випадку, що мав місце 20 грудня 2001 року на підприємстві „Шахта ім. 1-го Травня" ДВАТ „Шахтарськантрацит" при виконанні трудових обов'язків, отримав отруєння парами хлора.Висновком МСЕК від 3 липня 2002 року позивачу встановлено 25% стійкої втрати професійної працездатності безстроково. Вина підприємства у нещасному випадку з позивачем становить 100 %.
В результаті нещасного випадку позивач тривалий час проходив лікування. Погіршення стану здоров'я у зв'язку з нещасним випадком на вирбництві та його наслідки призвели до неможливості нормального спілкування з членами сім'ї, знайомими, друзями, неможливості виконання навіть простої роботи по веденню домашнього господарства, порушення сну внаслідок постійного фізичного болю, гнітючого кашлю, що викликає у позивача постійні моральні страждання, що в свою чергу призвело до зміни його характеру в гіршу сторону: замкнутості, дратівливості, втрати інтересу до життя.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги,
дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.
Як вбачається з матеріалів справи 20 грудня 2001 року при виконанні трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав гостре отруєння парами хлора легкого-середнього ступеню, про що 20 грудня 2001 року був складений акт розслідування нещасного випадку. Висновком МСЕК від 3 липня 2002 року позивачу встановлено 25 % втрати професійної працездатності безстроково.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивачки права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ушкодження здоров'я, а саме нещасного випадку, за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Суд правильно й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону визначив розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком, урахувавши при цьому всі обставини по справі, в тому числі характер травми, встановлення втрати професійної працездатності безстроково, те, що він тривалий час проходив лікування, але інвалідом не визнаний, а також вимушеність постійного лікування, глибину та ступінь моральних страждань ОСОБА_1 у зв'язку з каліцтвом, порушення у зв'язку з цим нормальних життєвих зв'язків, характер додаткових зусиль для організації життя; ті обставини, що позивач звільнений з роботи за власним бажанням у зв'язку з переходом на пенсію.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не спростовують висновків суду. Посилання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Шахтарську Донецької області на Закон України „Про державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим чи членам їх сімей не можуть бути прийняті до уваги, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст.46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету; кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України.
Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний
суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області відхилити.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.