Справа № 2-1044/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

"26" грудня 2008 р.                                                                                м.Самбір

в складі: головуючого   Марчука І.С.

при секретарі Ковалець Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі справу за позовом    ОСОБА_1 до   в/ч А 1877 про стягнення компенсації за  продовольче забезпечення  ,-

                                                           В С Т А Н О В И В:

 Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини А- 1877 в якому просить суд стягнути з військової частини на його користь компенсацію за недоотримане продовольче забезпечення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим,  що він проходив дійсну військову службу у військовій частині А 1877 і знаходився на продовольчому забезпеченні військової частини А 1877.

Згідно ч.2 ст.17 Конституції України «держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на військовій службі в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей». Відповідно до ст.9 Закону  України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»«військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове  забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компнсацію замість них».

З метою раціонального забезпечення військовослужбовців продовольчим пайком Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова за № 316 від 12 березня 1996 року «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань...»

Позивач забезпечувався продовольчим пайком у відповідача за нормою № 7, а з 11 березня 2000 року Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»від 17.02.2000 року було призупинено дію ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків та речового майна чи, за їх бажанням, грошової компенсації. Однак не було відміни дії ч.1 ст.9 даного Закону. В звязку з чим позивач вважає, що відповідач має заборгованість перед ним по виплаті грошової компенсації за продовольчі пайки.  

В судовому засіданні позивач свої  підтримав позовні вимоги та  просив суд винести рішення, яким стягнути з військової частини А 1877 компенсацію за продовольче забезпечення (за період з 11 березня 2000 року по 29 березня 2002 року грошової компенсації вартості набору продуктів харчування за нормою № 7, виходячи із вартості набору продуктів харчування за нормою № 7 з урахуванням середніх регіональних цін на продукти харчування, щомісячного індексу інфляції в Україні за офіційними даними Головного управління статистики у Хмельницькій області та грошової компенсації вартості загальновійськової норми № 1 харчування військовослужбовців Збройних Сил України за період з 11.03. 2000 року по    07.12.2006р. ) в сумі  48074 гривні 39 копійок.

Представник відповідача  в судове засідання не зявився, хоча про місце та час слухання справи був належним чином повідомлений.

Вислухавши пояснення  позивача, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.9 ч.2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Закон України «Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів»від 17.02.2000 року положення дії ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»було призупинено.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 12.03.1996 року «Про норми забезпечення продовольчими пайками...» позивач мав право на отримання грошової компенсації вартості продовольчого пайка (набору продуктів харчування) за нормою № 7.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року «Про норми харчування військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань»затверджено нові норми харчування військовослужбовців, які не зупинялись Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів». Відповідно до норми харчування № 1, що затверджена вказаною постановою, право на забезпечення за вказаною нормою мають військовослужбовці офіцерського складу, прапорщики, мічмани і військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Хоча з 11 березня 2000 року дія ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в частині наявності у військовослужбовців права на отримання компенсації за продовольчий пайок зупинена на підставі Законів України № 1459-ІІІ від 17.02.2000 року та № 1577-ІІІ від 23 березня 2000 року, але з 2001 року набрала чинності ст.16 Закону України «Про Збройні Сили України», якою гарантується отримання військовослужбовцями за рахунок держави різних видів забезпечення в тому числі і продовольчого, в звязку з чим суд повинен керуватись вимогами Закону, який набрав чинності у більш пізній час.

Згідно ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. За даних обставин Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року являється таким, що звужує зміст і обсяг існуючих прав громадян, тобто суперечить Конституції України.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Як встановлено в судовому засіданні позивач проходив військову службу у військовій частині А  1877 де знаходився на продовольчому забезпеченні і має передбачене Законом право на отримання продовольчого пайка чи за його бажанням грошової компенсації вартості продовольчого пайка.

Виниклі правовідносини регулюються ст.ст.8,22,55 Конституції України, ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України».

На підставі викладеного, керуючись   ст.ст.3,15,16, 107, 109, 119, 122, 213. 215 ЦПК України, ст.ст.8,22,55 Конституції України, ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.16 Закону України «Про Збройні Сили України»,    суд-  

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з  військової частини А- 1877 по КПК 2101020 КЕКВ 1133  грошове забезпечення  з урахуванням індексу інфляції за вказаний період на користь  ОСОБА_1 компенсацію за продовольче забезпечення   виходячи із вартості набору продуктів харчування за нормою № 7 з урахуванням середніх регіональних цін на продукти харчування, щомісячного індексу інфляції в Україні за офіційними даними Головного управління статистики у Хмельницькій області та грошової компенсації вартості загальновійськової норми № 1 харчування військовослужбовців Збройних Сил України за період з   11.03. 2000 року по    07.12.2006р. ) в сумі  48074 гривні 39 копійок.

Стягнути з військової частини А 1877 судовий збір в розмірі  480 гривень   на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя