УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа  № 33/0690/285/11                                                         

Стаття 130 ч.1 КУпАП

Постанова

Іменем України

  22 серпня 2011 року    апеляційний суд Житомирської області в складі:

 Суддя апеляційного суду Житомирської області  Романов О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляцію ОСОБА_1 на постанову Брусилівського районного суду від 21 липня 2011 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, працюючого міліціонером водієм спеціального підрозділу Служби інкасації, охорони та перевезення матеріальних цінностей Голосіївського відділу Державної служби охорони УДСО при ГУМВС в м.Києві,

встановив:

 Постановою  судді Брусилівського районного суду від 21 липня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 16.06.2011 року в 00 год. 55 хв. в смт.Брусилів по вул.Огієнка, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння керував транспортним засобом – автомобілем АЗЛК 2140, номерний знак НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не оспорюючи висновків суду щодо його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, просить переглянути постанову суду першої інстанції в частині виду адміністративного стягнення. Посилається на те, що до адміністративної відповідальності він притягується вперше, має неповнолітню дитину та дружину, яка в даний час не працює. Він змушений їздити на роботу  у м.Київ, оскільки у смт.Брусилові роботи за спеціальністю водія, яка є його єдиною професією. У вчиненому він щиро розкаюється. Стверджує також, що позбавлення його права керування транспортними засобами призведе до звільнення з роботи та залишить без засобів існування його сім’ю. Тому просить змінити застосований судом першої інстанції захід стягнення на громадські роботи.

Апелянт в судове засідання не з’явився, надіславши до суду заяву, в який просив розглянути його апеляцію в його відсутність.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що подана апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, як вірно вказав суд у постанові, підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення, роздруківкою тесту та іншими доказами.

Крім того, із змісту апеляції вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує правильності фактичних обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, та встановлених постановою суду.

Що ж стосується обраного ОСОБА_1 виду стягнення, то воно призначене в межах санкції ч.1 ст. 130 КупАП.

Згідно з положеннями ст. 294 КУпАП, у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено, а тому прохання  ОСОБА_1 про накладення на нього стягнення у виді громадських робіт, не ґрунтується на законі, та не може бути задоволено, навіть з огляду на сімейні обставини скаржника, зазначені у поданій апеляції.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,

Постановив:

апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Брусилівського районного суду від 21 липня 2011 року, якою  ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                               О.В.Романов