Судове рішення #18563339

20.10.2011

 Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ас-324/2011р.                                                  Головуючий у першій

Інстанції Кукурекін К.В.

Категорія 88                                                                      Доповідач у апеляційній

інстанції Моцний М.В.

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді          - Моцного М.В.,

суддів          - Єфімової В.О., Саліхова В.В.,

 розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополі про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя на заочне рішення Ленінського районного суду           м. Севастополя від 20 серпня 2010 року,   -

 ВСТАНОВИЛА:

 10 червня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до УПФУ в Ленінському районі м. Севастополя, в якому просила: визнати неправомірними дій відповідача щодо відмови у проведенні нарахування та виплати їй державної соціальної допомоги як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.05.2010 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної надбавки до пенсії, як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за вказаний період в сумі 3245,35 грн.; зобов’язати відповідача призначати та виплачувати зазначену допомогу з 01.06.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є дитиною війни та має право на пільги, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема, на підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач цю надбавку до пенсії їй у повному розмірі не виплачує, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з позовом.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від     20 серпня 2010 року позов задоволений - визнані протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачці державної соціальної допомоги як дитині війни за періоди липень-грудень 2007 роки, травень 2008 – травень 2010 року; відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок та виплату щомісячної надбавки до пенсії, як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди липень-грудень 2007 роки, травень 2008 – травень 2010 року в сумі 3490,20 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши доповідь судді–доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач на підставі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства та відповідає фактичним обставинам справи.

Зі справи видно, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється пенсіонером за віком, має статус „дитини війни” (а.с. 8), і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема на виплату передбаченої ст. 6 названого Закону щомісячної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.62 закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст.59 закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, ст.54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ст.52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, який

- у 2007 році мав наступні розміри: з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн.;   

- у 2008 році - з 01.04.2008 р. – 481 грн., з 01.07.2008 р.–             482 грн., та з 01.10.2008 р. – 498 грн.

- у 2009 році - з 01.01. до 31.10. – 498 грн., з 01.11. до 31.12. – 573 грн.

- у 2010 році - з 01.01.2010 року – 695 грн., з 01.04.2010 р. – 706 грн.

Як вбачається зі справи, у період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. підвищення до пенсії відповідачем не виплачувалося, а у період з 22.05.2008р. по 31.05.2010 року останній фактично виплачував щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Суд правильно оцінив викладене та ті факти, що:

- рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 р. зміни, внесені у ст. 6 закону України „Про соціальний захист дітей”, визнанні неконституційними;

- дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» на 2009, 2010 роки не зупинялась,

- позов пред’явлений у період, коли справи по соціальним виплатам розглядалися у порядку цивільного судочинства зі строком позовної давності у три роки, і обґрунтовано у межах несплинувшого строку позовної давності зобов’язав відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену державну допомогу.

Разом з тим, суд першої інстанції, задовольняючи вимоги з визначенням конкретної суми, не врахував, що такої заборгованості не існує, оскільки відповідачем дана надбавка, визначена ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» не нараховувалась. Таким чином, для відновлення порушеного права позивача, правильним було б зобов’язати відповідача здійснити нарахування, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надбавки у відповідному розмірі та виплатити її з урахуванням вже проведених виплат, у зв’язку з чим визначення конкретної суми також має бути покладено на відповідача.

З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд повинен був зобов'язати відповідача діяти відповідно  до закону, а не ухвалювати рішення про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити  конкретні суми. Також у рішенні суду повинні бути зазначені початкова та кінцева дата нарахування підвищення до пенсії, а саме – з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.05.2010 року, а на майбутнє позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки право позивача не порушене.

Враховуючи, що суд першої інстанції допустив вказане порушення норм процесуального права і судове рішення є помилковим лише в цій частині, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити рішення в цій частині.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати підлягають розподілу, та з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню сплачені нею при зверненні до суду 45,50 грн.

Керуючись ст.ст. 195, 197, ч. 1 п. 2 ст. 198, ч. 1 п. 1 ст. 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія, -

 П О С Т А Н О В И Л А:

      Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя  - відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 20 серпня 2010 року - змінити, виклавши  резолютивну частину в наступній редакції:

Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополі задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 щомісячної надбавки до пенсії, як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі, встановленому статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування» за  період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.05.2010 року.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з  Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 у повернення судових витрат 45,50 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України до Вищого адміністративного суду України.

 Головуючий:                     /підпис/                    М.В.Моцний

Судді:                               /підпис/                    В.О.Єфімова

/підпис/                    В.В.Саліхов

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя                             М.В.Моцний

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація