Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-11164/11                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - Брага А.В.

Категорія 18                                                   Доповідач  -  Романюк М.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :          

головуючого                                                                Романюк М.М.

суддів                                                                            Козлова С.П., Котушенко С.П.

при секретарі                                                                Ляпченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС»про визнання договору поруки недійсним, -   

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.  В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що між ним та відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк»04.04.2007 р., 03.08.2007 р. та 16.11.2007 р. були укладені кредитні договори №14.11472, №14.12889 та №14.13997. Виконання зазначених договорів забезпечено договорами застави автотранспорту, поруки та застави майна. Згодом йому стало відомо, що між відповідачами 12.01.2009 р. був укладений договір поруки №467, за яким відповідач ТОВ «Українське фінансове агентство «ВЕРУС»поручився перед відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк»за виконання ним частини зобов'язання, що випливає з кожного з вищезазначених договорів, у розмірі 200 грн. Оскільки укладені ним кредитні договори були вже забезпечені; він не був повідомлений про укладення спірного договору; зазначений договір укладено без наміру виникнення реальних прав та обов'язків у сторін договору  просить визнати зазначений договір поруки недійсним.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 серпня 2011 р. у задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вони не ґрунтуються на законі.

Даний висновок суду є законним та обґрунтованим і з ним погоджується судова колегія виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк»  04.04.2007 р., 03.08.2007 р. та 16.11.2007 р. були укладені відповідно кредитні договори №14.11472, №14.12889 та №14.13997.

12.01.2009 р. між відповідачами був укладений договір поруки, за яким відповідач ТОВ «Українське фінансове агентство «ВЕРУС»поручився перед відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк»за виконання позивачем частини зобов'язання, що випливає з кожного з вищезазначених договорів, у розмірі 200 грн.

Відповідно до ст.ст.215, 216 ЦК України вимоги про визнання правочину недійсним можуть бути заявлені однією із сторін правочину, або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивач не надав суду доказів того, що укладений 12.01.2009 р. між відповідачами договір поруки порушує його права або законні інтереси.

Посилання апелянта на те, що про укладання зазначеного договору йому не було відомо, що укладені ним кредитні договори вже були забезпечені порукою, не може бути прийнято до уваги, оскільки не має правового значення.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до незгоди з висновками суду по оцінці доказів та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись  ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У  Х  В  А  Л  И  Л  А:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 –відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 серпня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена    шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: