Справа № 10-263/2011
Категорія ст.165-2 КПК України
Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.
Суддя-доповідач Фіцак Т.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: судді Фіцака Т.Д.,
суддів Хруняка Є.В., Гриновецького Б.М.
з участю: прокурора Чорнія Є.В.
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, Боднар Г.Ю. на постанову Івано-Франківського міського суду від 13 жовтня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаною постановою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
громадянина України,одруженого, має на утриманні
одну малолітню дитину, раніше не судимого,
відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Органами досудового слідства ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, а саме в тому, що на початку 07 вересня 2011 року, він, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом пошкодження навісного замка на воротах проникли на територію ТзОВ « Івано-Франківськволгасервіс», що по вул. Дудаєва 31, де пошкодили замок дверей проникли в приміщення, звідки викрали майна на загальну суму 102894,98 грн.
Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_2 вину свою визнав повністю, розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, одружений, на утриманні малолітня дитина, майже все викрадене повернуто власнику.
В апеляції прокурор вважає постанову суду незаконною з підстав, що не враховано судом тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, особу підозрюваного. Просить постанову суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
У засіданні апеляційного суду прокурор подану апеляцію підтримав, обвинувачений просить апеляцію відхилити.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення з таких підстав.
В силу ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для виконання процесуальних рішень.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що особа буде намагатися ухилитися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Згідно ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин зазначених у ст. 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що їх характеризують.
Відмовляючи в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд першої інстанції дотримав вимог ст.ст. 148-150, 151 КПК України.
Посилання апелянта на те, що судом не враховано відсутність законних джерел доходів у ОСОБА_2, що суд не вправі давати вказівки слідчому, на думку колегії, не може враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Зокрема з постанови суду першої інстанції ( а.с. 34) вбачається, що суд відмовляючи в задоволенні подання врахував обставини справи, тяжкість вчиненого, особу підозрюваного, що має постійне місце проживання, позитивні характеристики, що шкоду майже відшкодовано, наявність малолітньої дитини.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належно, в повній мірі мотивував прийняте рішення, врахував правову природу даного запобіжного заходу згідно якої обов’язковою умовою взяття під варту має бути обґрунтована впевненість суду в тому, що більш м’які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Відмовляючи в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою ст. 165-2 КПК України. Тобто це право суду, однак на стадії досудового розслідування справи запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, обирає орган дізнання, слідчий, прокурор.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляції, вважає її необґрунтованою, безпідставною, побудовану на припущеннях.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Постанову Івано-Франківського міського суду від 13 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_2 залишити - без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції – без задоволення.
Головуючий Т.Д. Фіцак
Судді Є.В. Хруняк
Б.М. Гриновецький
Згідно з оригіналом
Суддя Т.Д. Фіцак