Справа № 22ц-417/2008 |
Головуючий у першій інстанції ЗАРІЧНА Л.А. |
Категорія - цивільна |
Доповідач - МАМОНОВА О.Є. |
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2008 року |
|
м. Чернігів |
||
Апеляційний суд Чернігівської області у складі: |
||||
головуючого-судді: |
бойко о.в. |
|||
суддів: |
мамонової о.є., смаглюк р.і. |
|||
при секретарях: |
ШТУПУН О.М., пільгуй н.в. |
|||
за участю: |
ОСОБА_2, ОСОБА_3 |
|||
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 грудня 2007 року в справі за позовом Товариства співвласників багатоквартирного будинку “Комфорт” до ОСОБА_1 про стягнення коштів, пов”язаних з утриманням будинку та прибудинкової території, -
В С Т А Н О В И В :
Даною апеляційною скаргою оскаржується рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 грудня 2007 року, яким частково задоволено позов товариства співвласників багатоквартирного будинку “Комфорт” до ОСОБА_1 про стягнення коштів, пов”язаних з утриманням будинку та прибудинкової території, стягнуто зОСОБА_1. на користь ТСББ “Комфорт” заборгованість по утриманню будинку та прибудинкової території в сумі 1812 грн. 26 коп., витрати по оплаті судового збору в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апелянт вказує на те, що рішення суду є незаконним, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що виразилося в незастосуванні закону, який поширюється на спірні правовідносини, зокрема Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” та процесуального права, а саме ст.ст. 119, 120 ЦПК України. Зазначає, що він не був засновником товариства і в подальшому не став його членом, жодного дня не проживав в квартирах АДРЕСА_1та АДРЕСА_2; окрім того, позивачем не надано доказів того, які послуги надані йому та його сім'ї, а представлені ним розрахунки за надані послуги по утриманню будинку і прибудинкової території нічим не підтверджені. Наголошує, що відносини між ним та товариством «Комфорт» мають регулюватись договором, але такий між ними не укладався.
В суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, представник позивача наполягав на законності рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Частково задовольняючи позов Товариства співвласників багатоквартирного будинку “Комфорт”, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 несе обов'язки по оплаті послуг по утриманню будинку та прибудинкової території та дійшов висновку про необхідність стягнення з останнього на користь позивача заборгованості в сумі 1812 грн. 26 коп. починаючи з листопада 2004 року, що відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Судом встановлено, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та до 01.07.2006 року йому належала АДРЕСА_2 в зазначеному будинку.
Згідно протоколу від 25 грудня 1998 року створено Товариство співвласників багатоквартирного будинку “Комфорт” по АДРЕСА_3 (а.с. 23 - 24).
АДРЕСА_3 перебуває на балансі Товариства співвласників багатоквартирного будинку “Комфорт”.
Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.
Згідно ст. 13 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.
Статтею 17 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.
Як вбачається з розрахунку № 1 про нарахування оплати за надані послуги товариством “Комфорт” по утриманню будинку та прибудинкової території квартирАДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 власник вказаних квартир має заборгованість по оплаті даних послуг за період з 2003 року по 2007 рік. Зазначені нарахування проведені відповідно до рішень зборів співвласників Товариства співвласників багатоквартирного будинку “Комфорт”, як передбачено статутом товариства, а тому посилання апелянта на їх необґрунтованість є недоречними.
Доводи апелянта про те, що він не брав участі в установчих зборах товариства “Комфорт” та не був його членом, не проживав у квартирахАДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки останній є власником житлових приміщень зазначеного будинку і відповідно до вимог закону зобов'язаний брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території.
Факт неукладання письмового договору між сторонами в даному конкретному випадку не має юридичного значення, оскільки між сторонами по справі цивільні права і обов'язки щодо утримання будинку та прибудинкової території та оплати за це виникли в силу ч. 2 ст. 4 ЦК України / в редакції 1963 року/.
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 грудня 2007 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: