АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 11-571/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : ч.1 ст.122 КК України Діденко Т.І.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Торопенко М. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          30 серпня 2011 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоТоропенка М.В.

суддівЛітвінцева В.М, Тапала Г.К.

з участю

прокурораСвищ Л.А

з участю засудженого                     ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок у справі  Звірянського А.В.  на вирок Монастирищенського  районного суду Черкаської області від 21.06.2011 року,яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Матвіїха   

Монастирищенського району Черкаської області, українець, громадянин України, не  

працюючий, освіта неповна середня, не одружений, проживаючий по АДРЕСА_1; раніше судимий: 1) вироком

Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23.02.2006 року за ч. З ст.187,

ч. 2 ст. 198 КК України, призначено покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі з

конфіскацією всього майна, згідно постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси

від 29.08.2008 року замінено не відбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі на

більш м'яку у вигляді виправних робіт строком на 01 рік 03 місяці 04 дні з відрахуванням

20% заробітної плати на користь держави, 29.01.2010 року відбув покарання у виді

виправних робіт засуджений за ч.1 ст. 191 КК України та призначено покарання – штраф у

розмірі  50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

  засуджений за

- ч.1 ст.  122 КК України до 2 ( двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75-76  КК України засудженого  від відбування покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі звільнено з випробуванням.

Міру запобіжного заходу залишено попередньою –  підписку про невиїзд.

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджений за  ч. 1 ст.122 КК України  за те, що він будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став і знову вчинив злочин - 17.03.2011 року приблизно о 17 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку ОСОБА_8, що по АДРЕСА_2, під час суперечки з ОСОБА_9, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс останньому більше трьох ударів ногами по тулубу з правої сторони, спричинивши тим самим ОСОБА_9 тілесні ушкодження у виді закритого перелому 10-го ребра справа, що відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, порушує питання про зміну вказаного вироку суду виключивши пом'якшуючу обставину «відшкодування збитків» як зайву.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримала подану прокурором апеляційну скаргу, пояснення засудженого ОСОБА_6, який заперечив проти задоволення апеляції прокурором, перевіривши матеріали справи, обговоривши  доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Розгляд справи  відбувся відповідно до вимог ч.3 ст.299 КК України.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи,  підтверджується наявними у справі , та наведеними у вироку доказами в їх сукупності, і не оспорюється  в апеляційній скарзі

Виходячи з вищевикладених обставин справи, з сукупності  доказів, які отримали відповідну оцінку в вироку суд  правильно кваліфікував дії засудженого за ч.1 ст.122  КК України.

Відповідно до ст.ст. 367,370 КПК України підставою для скасування   вироку суду є істотне порушення кримінально – процесуального закону, а при апеляційному розгляді справи таких порушень встановлено не було.

З урахуванням викладених обставин справи, даних  про особу засудженого, обставин пом'якшуючих та обтяжуючих покарання, суд обгрунтовано прийшов до висновку про те, що мета  покарання, передбачена  ч.ч.2,3 ст. 50 КК України може бути досягнута  при призначенні ОСОБА_6 міри покарання  у вигляді обмеження волі з застосуванням ст.ст. 75,76 КК України.

А тому висновок суду є законним і обгрунтованим. Призначене покарання засудженому відповідає вимогам закону, є необхідним  та достатнім  для його виправлення та  запобігання вчинення нових злочинів і призначене в межах санкції ст.122 ч.1 КК України.

Разом з тим, при апеляційному розгляді встановлено, що засуджений матеріальні збитки  потерпілому відшкодував, а тому посилання суду на визнання останньому обставини, що пом'якшує покарання – відшкодування  збитків ґрунтується на вимогах закону.

При таких  обставинах  змінена апеляція прокурора не  підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 362,366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

 Змінену апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - залишити без задоволення.

Вирок Монастирищенського  районного суду Черкаської області  від 21 червня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_6 залишити в силі.

Головуючий :

          Судді :