Справа №  2-567/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 року   Баришівський районний суд Київської області в складі  

головуючого судді                         Лисюка О.Д.

при секретарі                        Ющенко Л.А.

з участю представника позивача – адвоката ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_4 до Волошинівської сільської ради, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення сільської ради,  -

                                                               в с т а н о в и в :

          позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду з названим позовом стверджуючи, що рішенням виконавчого комітету Волошинівської сільської ради від 20.04.2011 року « Про розгляд заяв громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5» було уточнено розміри земельної  ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд  в АДРЕСА_1, якою користується ОСОБА_5 з 0.22 га до 0.255 га.

          Також було уточнено розмір земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд  в АДРЕСА_1-а, якою користується ОСОБА_4 з 0.08 га. до  ОСОБА_5 з 0.22 га до 0.255 га.

          Окрім того, даним рішенням, було зобов’язано ОСОБА_4 відступити від господарської будівлі, яка належить ОСОБА_5 згідно ДБН 360-92 по 1 м. кругом будівлі, для надання можливості ОСОБА_5 її обслуговувати.

          Вважає, що вказане рішення виконавчого комітету від 20.04.2011 року порушує її право щодо володіння, користування чи розпорядження належної їй земельної ділянки, а тому, просить суд визнати дане рішення недійсним.

          В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 заявлений до суду позов підтримала в повному обсязі пояснивши суду, що вона є корінною мешканкою села Волошинівка Баришівського району Київської області. Впродовж тривалого періоду, неодноразово зверталася до Волошинівської сільської ради з питанням щодо встановлення межі між її земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_5.

Рішенням виконавчого комітету Волошинівської сільської ради від 23.01.1985 №5, було затверджено наказ № 234 від 18.07.1984 року про виділення ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,08 га. під будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1. На зазначеній земельній ділянці її батько ОСОБА_6 побудував  сарай, який після його смерті,  перейшов в її користування.

По сусідству,  у житловому будинку по АДРЕСА_1, проживає ОСОБА_5. Її житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,22 га, а фактично становить 0,28 і межує з її земельною ділянкою.

За останні роки, ОСОБА_5 самовільно перемістила межу, що поділяє їхні земельні ділянки в глиб її території та самовільно перенесла межу фактичного використання земельної ділянки, тим самим, забрала в користування сарай, який розміщений на її земельній ділянці.

          Вважаючи, що її право порушене, ОСОБА_4 звернулася до виконкому Волошинівської сільської ради із заявою про відновлення межі. Однак у задоволенні її  вимоги було відмовлено.

Вважає, що дана відмова є безпідставною, оскільки раніше, межа проходила більш ніж 2 метрів стіни її сараю, що підтверджується доданими до заяви копіями планів житлового будинку і земельної ділянки.

          Заявою від 18.10.2010 року вона в котрий раз звернулася до голови Волошинівської сільської ради про встановлення межі між її земельною ділянкою площею 0,15 га яка згідно земельно-шнурової книги Волошинівської сільської ради рахується за нею  та якою вона користується з 1980 року.

На підставі вищезазначеної заяви, комісією в складі землевпорядника Волошинівської сільської ради Марченко Г.М., депутата Глушко В.М, членів комісії Харахондя В.В. та Марченко Т.П. було складено акт про обстеження земельних ділянок по спірному питанню щодо встановлення межі. Зазначеною комісією була проведена перевірка земельних ділянок і зроблено відповідні обміри, згідно яких встановлено, що відповідно до даних господарської книги, яка знаходиться у сільській раді у ОСОБА_4 у користуванні 0,15 га, а фактично по обмірах 0,21 га., а у ОСОБА_5 відповідно 0,22 га а фактично 0,28 га.

На підставі даних обмірів, нею було написано заяву від 16.11.2010 року про доділення їй земельної ділянки в розмірі 0,10 га за адресою АДРЕСА_1 (вхідний реєстраційний №18 від 16.11.2010р.).

21.01.2011 року було засідання сесії Волошинівської сільської ради на якій розглядали спір між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 На даному засіданні її заяву від 16.11.2010 року про доділення їй земельної ділянки  не було розглянуто, а розглядалась заява ОСОБА_5 яка була зареєстрована пізніше.

Оскільки спірне питання не було вирішене, 30.03.2011 року комісією у складі голови земельної комісії Ліщука В.М., спеціаліста II категорій землевпорядника Марченко В.М., членів земельної комісії Харахонді В.В., депутатів сільської ради Рокочої О.В. і Глущенка Б.М. було складено ще один акт про розгляд вищезазначеного питання згідно якого, було проведено повторні обміри обох земельних ділянок відповідно до яких, у ОСОБА_4 при проведенні обмірів було виявлено 0,162 га., а згідно господарської земельно-шнурової книги 0,08 га та виявлені лишки землі в розмірі 0,082 га. якими користувалася  ОСОБА_4 При проведенні обмірів земельної ділянки ОСОБА_5 комісія виявила 0,255 га., а фактично 0,22 га. Оскільки при проведенні обмірів були виявлені лишки 0,035 га., то на місці, земельною комісією було запропоновано поділити лишки землі порівну.

При складанні картографічного викопіювання до акту обстеження від 30 березня 2011 року були допущені порушення, а саме,  що її сарай, який в додатку до позовної заяви позначено літерами Д,Г зображено повністю на території земельної ділянки ОСОБА_5

За даними актів обстеження земельних ділянок по встановленню межі виявлені значні похибки в розмірах земельних ділянок (0,07га), що свідчить про порушення землевпорядником, членами комісії, її головою та депутатами сільської ради земельного законодавства та їх не компетенції і сприянню вирішенню питання на користь ОСОБА_5

Зазначає, що її жодного разу не було повідомлено в письмовій формі про обстеження земельної ділянки щодо вирішення спірного питання. Разом з тим, були погрози з боку членів комісії про намір вилучити всю земельну ділянку якою вона користується в разі її незгоди з вимірами їх площ. Також земельною комісією було здійснено вихід на спірну земельну ділянку,  заздалегідь знаючи, що її як заявника нема вдома і не було її  завчасно повідомлено письмово.

Під час розгляду її заяви (про вирішення спірного питання по встановленню межі) та заяви ОСОБА_5, 20 квітня 2011 року Волошинівська сільська рада прийняла рішення №71-07-06 про уточнення розмірів земельних ділянок та зобов'язала її відступити від сараю, який начебто належить ОСОБА_5 згідно ДБМ 360-92 по 1 метру кругом сараю, для можливості його обслуговування.

Вважаю зазначене рішення незаконним.

Підтримуючи позовні вимоги своєї довірительки, представник ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_1 суду пояснив, що не зважаючи на те, що актом обстеження земельних ділянок від 30 березня 2010 року не відбулося визначення меж між відповідачем і позивачем, Волошинівська сільська рада безпідставно своїм рішенням №71-07-06 від 20 квітня 2011 року вирішила у відповідності до даних, внесених до вищезгаданого акту, уточнити розміри земельних ділянок відповідача ОСОБА_5 та позивача ОСОБА_4

Невідповідність вказаного рішення  сільської ради підтверджується вимогам ст.107  Земельного кодексу України в якій вказано, що основою для відновлення меж, є дані земельно - кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж, їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова  за розміром частка спірної ділянки.

          Просить суд позовні вимоги своєї довірительки задовольнити повністю.

          Заперечуючи проти заявленого позову відповідач ОСОБА_5 пояснила, що у відповідності до ч.2 ст. 83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Вводячи суд в оману, позивачка подала неправдиву інформацію щодо її  самовільного вилучення у неї сараю, та відсутність у  правовстановлюючих документів на нього. Дана обставина підтверджується тим, що спірний сарай, вона  успадкувала після смерті своїх батьків, на що має відповідні документи.

          Будь-яких дій, спрямованих на самовільне захоплення земельної ділянки її рідної сестри – позивачки по справі, вона не вчиняла, а тому вважає, що заявлений позов є безпідставним.

          Представник відповідача Волошинівської сільської ради Баришівського району – сільський голова Макаренко Лариса Вікторівна суду пояснила, що позивачка ОСОБА_4  подає неправдиву інформацію щодо ігнорування її заяв сільською радою. Заяви ОСОБА_4 були постійно розглянуті і це вбачається із акту від 11.11.2010 року, комісії Волошинівської сільської ради, рішенням від 20.04.2011 року за № 71-07-06, актом землевпорядної комісії Волошинівської сільради від 30.03.2011 року, розпорядженням Волошинівської сільради від 04.01.2011 року за № 02-р, листом від 05.11.2010 року за № 24, протоколом від 30.03.2011 року Волошинівської сільради, актом землевпорядної комісії від 25.03.2011 року Волошинівської сільради, актом від 30.03.2011 року Волошинівської сільської ради та іншими документами.  Волошинівська сільська рада тільки й займалася скаргами та заявами позивачки ОСОБА_4

Просить суд в позові відмовити.

Представник Волошинівської сільської ради Баришівського району ОСОБА_3 вважаючи заявлений позов безпідставним, просить суд в позові ОСОБА_4 відмовити оскільки рішенням Волошинівської сільської ради від 20 квітня 2011 року   жодних прав та інтересів сторін, а тим паче самої позивачки,  не порушено.

Представник залученої до участі в справі в якості третьої особи Баришівське бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи належним чином повідомлений.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов є безпідставним та не може бути задоволений виходячи з наступних міркувань.

Спори щодо меж земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, вирішуються органами місцевого самоврядування. Дана норма закріплена в пп.5 п. «б» ч.1 ст.33 ЗУ « Про місцеве самоврядування в Україні» та в п.»й» ч.1 ст.12 ЗКУ.

Судом встановлено, що сторони по справі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є рідними сестрами. Оскільки ОСОБА_4 була мешканкою с. Волошинівка Баришівського району але не працювала в сільському господарстві, відповідно до Наказу № 234 по радгоспу « Червона Зірка » Баришівського району від 18 липня 1984 року їй було виділено присадибну земельну ділянку розміром 0.08 га. для будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 Вказана земельна ділянка була виділена із земельної ділянки розміром 0.37 га.( а.с.71), яка належала їхній бабі ОСОБА_7. На підставі даного наказу, рішенням Волошинівської сільської ради Баришівського району № 5 від 23.01.1985 року « Про будівництво індивідуального житлового будинку» ( а.с.16), було затверджено наказ № 234 про виділення ОСОБА_4 даної земельної ділянки під будівництво ( а.с. 17), а 23.04.1985 року на підставі рішення виконавчого комітету Баришівської районної ради народних депутатів від 23.04.1985 року за № 70 ( а.с.14 ) було видане свідоцтво на забудову індивідуальної садиби. Як вбачається із змісту вказаного свідоцтва, межі даної садиби граничать: із сходу із садибою громадянки ОСОБА_7 ( рідна баба сторін ), на заході – із садибою громадянки ОСОБА_8., на півдні – прилягає до вулиці. Згідно генерального плану забудови індивідуальної земельної ділянки ( а.с. 19), його площа становить 800 кв. метрів, що повністю відповідає наказу № 234 від 18.07.1984 року та рішення Волошинівської сільської ради № 5 від 23.01.1985 року.

Таким чином, згідно оглянутої в судовому засіданні по господарської книги Волошинівської сільської ради Баришівського району, розміри земельних ділянок станом на 1.01.1985 року становили:

-          АДРЕСА_1 ( голова сім’ї – ОСОБА_7) – 0.29 га.;

-          АДРЕСА_1-а ( голова сім’ї – ОСОБА_4) – 0.08 га.  

Будь-яких інших рішень, про виділення, доділення земельних ділянок , сторони в судове засідання не надали.

24 січня 1995 року державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченого виконкомом Волошинівської сільської ради народних депутатів 03.06.1987 року та зареєстрований в реєстрі за № 17 ( а.с. 57) про те, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна громадянки ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її онука ОСОБА_5 Дане свідоцтво зареєстроване в реєстрі за № 1-202. Спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається із житлового будинку  1960 року забудови ( з господарськими будівлями до складу яких як вбачається із інвентаризаційної справи 403/2 ст.216 входять:

- погріб та погрібник, 1962 року забудови ;

- сарай, 1962 року забудови ;

- вбиральня, 1962 року забудови ;

- літня кухня, 1982 року забудови .

Таким чином, ще до виділення земельної ділянки позивачці ОСОБА_4, господарські споруди, в тому числі і сарай, на який вона посилається в своїй позовній заяві як побудований для неї її батьком ОСОБА_6 , були побудовані та перебували на земельній ділянці баби – ОСОБА_7, а тому суд вважає пояснення ОСОБА_4 в цій частині недостовірними  та такими, що не відповідають дійсності.

Згідно зі ст. 158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.       

Судом встановлено, що 18.10.2010 року позивачка ОСОБА_4 звернулася до Волошинівської сільської ради із заявою про встановлення межі, між її земельною ділянкою по АДРЕСА_1-а та земельною ділянкою відповідачки ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1     

Комісією в складі землевпорядника сільської ради, депутата сільської ради та членів комісії, 11.11.2010 року була проведена перевірка земельних ділянок і зроблені відповідні обміри. Даною комісією було встановлено, що згідно по господарської книги, яка знаходиться в сільській раді, ОСОБА_4 фактично використовує 0.21 га землі, а ОСОБА_5  фактично використовується 0.28 га. Оскільки сторони не дійшли згоди в розмежуванні земельних ділянок та спір мав своє продовження, то 30.03.2011 року був знову здійснений виїзд земельної комісії Волошинівської сільської ради разом із депутатами сільської ради. При проведенні відповідних обмірів було встановлено, що  ОСОБА_4 використовує земельну ділянку розміром 0.162 га, а згідно по господарської та земельно-шнурової книги, для будівництва та обслуговування житлового будинку повинно бути 0.08 га, тобто лишки становлять 0.082 га.

ОСОБА_5 використовує 0.255 га, а згідно документації, повинно бути 0.22 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. Таким чином, лишки землі, яка перебувала в користуванні ОСОБА_5 становили 0.035 га. Земельною комісією було запропоновано сторонам добровільно розділити лишки землі порівну закінчивши вказаний спір та запропонований варіант визначення межі між земельними ділянками. В зв’язку з тим, що в добровільному порядку спір не був вирішений, то дане питання було перенесено на сесію сільської ради.

20 квітня 2011 року на сесії Волошинівської сільської ради було прийняте рішення за № 71-07-06 за яким було уточнено розміри земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 якою користується ОСОБА_5 з 0.22 га. до 0255 га. та житлового будинку по АДРЕСА_1 , якою користується ОСОБА_4 з 0.08 га до 0.162 га.

Даним рішенням також було зобов’язано ОСОБА_4 відступити від господарської будівлі ( сарай ), який належить ОСОБА_5 згідно ДБН 360-92 по 1 метру кругом будівлі для надання можливості ОСОБА_5 її обслуговувати.

Таким чином суд вважає, що прийняте 20 квітня 2011 року рішення Волошинівської сільської ради не порушує охоронювані законом інтереси осіб, прийняте в межах повноважень , а тому підстав для визнання його недійсним суд не вбачає.

Посилання ОСОБА_4 на ту обставину, що вона в письмовій формі жодного разу не була повідомлена про обстеження земельних ділянок суд визнає як такі, що не впливає на саму суть прийнятого рішення і не може бути окремою підставою для визнання рішення недійсним.

Встановлене судом підтверджується матеріалами справи:

-          актом обстеження земельних ділянок від 11.11.2010 року ;

-          актом обстеження земельних ділянок від 30.03.2011 року ;

-          копією будівельного паспорту на земельну ділянку;

-          копією свідоцтва на забудову індивідуальної садиби;

-          копією рішення Волошинівської сільської ради Баришівського району № 5 від 23.01.1985 року;

-          копією наказу № 234 від 18.07.1984 року по радгоспу « Червона Зірка»;

-          копією генерального плану забудови індивідуальної земельної ділянки ;

-          рішенням Волошинівської сільської ради Баришівського району № 71-07-06 від 20.04.2011 року;

-          копією свідоцтва про право на спадщину по заповіту від 24.01.1995 року;

-          копією технічного паспорту на садибний житловий будинок;

-          іншими матеріалами справи.

          Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, пп.5 п. «б» ч.1 ст.33 ЗУ « Про місцеве самоврядування в Україні»,  п.»й» ч.1 ст.12, ст.158,170 Земельного кодексу України суд, -

                                                                В и р і ш и в :

 позов ОСОБА_4 до Волошинівської сільської ради, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення сільської ради,  - залишити без задоволення.

           Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суду.

Суддя   Баришівського

районного суду О. Д. Лисюк