Справа № 22ц-308/2008р. Головуючий у першій інстанції
Харечко Л.К.
Категорія - цивільна Доповідач - Острянський В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
14 березня 2008 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого: Коренькової З.Д.,
Суддів: Острянського В.І., Заболотного В.М.,
при секретарі: Куксі М.В.
за участю: представника позивача ОСОБА_2., представника ТОВ”Таско” Шамка О.Б., представника ВАТ”Укртелеком” Шамрука С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1., в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ТОВ”Таско” і ВАТ”Укртелеком” про стягнення: грошових коштів, плати за користування грошовими коштами, інфляційних витрат, упущеної вигоди, моральної шкоди, плати за послуги фахівця, держмита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи,-
в с т а н о в и в:
На рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 грудня 2007 року, яким у задоволенні позову ОСОБА_1. до ТОВ”Таско”, ВАТ”Укртелеком” про стягнення: грошових коштів в сумі 500 грн.; 217 грн. 85 коп. плати за користування грошовими коштами на рівні облікової ставки НБУ; 118 грн. 20 коп. інфляційних витрат; 1500 грн. упущеної вигоди на рівні доходу відповідачів за 30 місяців; моральної шкоди в сумі 1000 грн. за безпідставне позбавлення власності; плати за послуги фахівця в галузі права в сумі 350 грн.; держмита та ІТЗ в сумі 108 грн., а всього 3794 грн. 05 коп. було відмовлено в повному обсязі за необгрунтованістю вимог, подана апеляційна скарга позивачем ОСОБА_1. в інтересах якого діє ОСОБА_2 на підставі довіреності від 31 грудня 2005 року (а.с.9), у якій ставиться питання про скасування оскаржуваного ним рішення місцевого суду та про ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд ухвалив оскаржуване ним рішення з порушенням норм матеріального права, тому прийшов до неправильного висновку. Зокрема, апелянт вказує на те, що суд не взяв до уваги договір купівлі-продажу від 31 січня 2002 року, за яким ТОВ”Таско” продало ВАТ”Укртелеком” станційне та лінійне обладнання АТС-5 в частині, де згідно з п.8.3. Договору, ВАТ”Укртелеком” гарантує збереження права власності за абонентами станції на придбані ними номери (а.с.23-24). Тому, на думку апелянта, ВАТ”Укртелеком”, повідомивши ОСОБА_1. листом від 06. 12. 2005 року про припинення надання телекомунікаційних послуг через відсутність технічної можливості встановити спірний номер телефону, мав повернути грошові кошти в сумі 500 грн.; що між сторонами по даній справі виникли боргові зобов”язання і що ВАТ”Укртелеком”, як правонаступник ТОВ”Таско”, повинен повернути позивачу грошові кошти в сумі 500 грн., які позивач згідно з договором № 143 від 21 серпня 2000 року (а.с.10 і зворот) сплатив ТОВ”Таско” в рахунок оплати будівельно-монтажних робіт АТС”Квант” за виділення станційного номера для установки телефона в квартирі АДРЕСА_1; що відповідно до наведеного ВАТ”Укртелеком” зобов”язаний сплатити позивачу не тільки борг в сумі 500 грн., а й проценти за користування його грошовими коштами, упущену вигоду, моральну шкоду та судові витрати позивача по даній справі.
Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову ОСОБА_1до ТОВ”Таско” та ВАТ”Укртелеком” про стягнення: грошових коштів в сумі 500 грн.; 217 грн. 85 коп. плати за користування грошовими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України; 118 грн. 20 коп. інфляційних витрат; 1500 грн. упущеної вигоди на рівні доходу відповідачів за 30 місяців; моральної шкоди в сумі 1000 грн. за безпідставне позбавлення власності; плати за послуги фахівця в галузі права в сумі 350 грн.; держмита та ІТЗ в сумі 108 грн., а всього 3794 грн. 05 коп. було відмовлено. Суд встановив, що згідно з договором № 143 від 21 серпня 2000 року між ТОВ”Таско” та ОСОБА_1., ТОВ”Таско” виділяє станційний номер НОМЕР_1 для встановлення в квартирі абонента при умові внесення позивачем оплати будівельно-монтажних робіт АТС „Квант” в розмірі 500 грн., що суд бере до уваги згідно з правилами ч.3 ст.61 ЦПК України рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 липня 2006 року, яке набуло чинності та яким встановлено, що телефонний номер НОМЕР_1 не належить ОСОБА_1., а станційне обладнання АТС-5 належить ВАТ”Укртелеком”. Також суд врахував, що позивач ОСОБА_1., користуючись послугами телефонного зв”язку з 2001 року по 16 березня 2005 року, допустив заборгованість по оплаті послуг, що стало підставою для припинення останніх їх надавачем ВАТ”Укртелеком” згідно з п.65 Правил користування місцевим телефонним зв”язком, затверджених постановою Кабміну України № 385 від 22 квітня 1997 року і які були чинні на час припинення послуг позивачу.Також, позивач не звертався до надавача послуг про їх відновлення у встановлений місячний термін після їх припинення. Тому, суд, врахувавши дані обставини в сукупності, прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. в повному обсязі як необгрунтованих.
Вислухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі договору № 143 від 21 серпня 2000 року (а.с.10 і зворот) між ним і ТОВ”Таско”про набуття у власність телефонного номера комерційної АТС, який у встановленому порядку ніким не був змінений, набув права власності на телефонний номер вказаної АТС; що товариство „Таско” на підставі договору купівлі-продажу від 31 січня 2002 року (а.с.23-24) передало у власність ВАТ”Укртелеком”станційне та лінійне обладнання, всього на 1800 телефонних номерів, розміщене поАДРЕСА_2, в т.ч. і телефонний номер, який придбав ОСОБА_1. на підставі договору від 21.08.2000 року між ним і ТОВ”Таско”; що ВАТ”Укртелеком” гарантував збереження права власності за абонентами комерційної АТС на придбані ними телефонні номери, в т.ч. і позивачу, згідно з п.8.3. договору купівлі-продажу від 31.01.02. між ТОВ”Таско” і ВАТ”Укртелеком”(а.с.23 зворот).
З матеріалів справи також видно, що за несплату наданих ВАТ”Укртелеком” абоненту ОСОБА_1. послуг, останній був відключений від телефонного зв”язку 16.03 2005 року (а.с.11), правомірність чого позивач не оскаржував у встановленому порядку, внаслідок чого втратив технічну можливість підключення саме цього номеру.
За таких обставин рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення з ВАТ”Укртелеком” 500 грн., внесених позивачем в рахунок оплати будівельно-монтажних робіт комерційної АТС”Квант”для встановлення в його квартирі станційного (телефонного) номера: НОМЕР_1 в умовах, коли ВАТ”Укртелеком”припинив користування цим телефонним номером з 16 березня 2005 року через наявні борги за надані послуги та неможливістю відновити телефонний зв”язок за телефонним номером, придбаним позивачем у власність, через технічні причини (а.с.34) не може вважатись законним і обгрунтованим, тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення в цій частині вимог про їх задоволення.
В іншій частині позовних вимог, місцевий суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування, на думку апеляційного суду, відсутні.
Тому, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст.321,328 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1., в інтересах якого діє ОСОБА_2, - задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 грудня 2007 року в частині відмови у стягненні грошових коштів в сумі 500 грн. - скасувати.
Позов ОСОБА_1задовольнити частково.
Стягнути з ВАТ”Укртелеком” в користь ОСОБА_1500 грн., внесених позивачем в рахунок оплати будівельно-монтажних робіт комерційної АТС „Квант” для установки телефонного номера в квартирі АДРЕСА_1
Стягнути з ВАТ”Укртелеком” в користь ОСОБА_1. 76 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору та 60 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набуває чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку впродовж двох місяців з дня набуття ним чинності.
Головуючий: Судді: