АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-486
Головуючий по 1-й інстанції Левицька
Суддя-доповідач: Томилко В. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі :
головуючого судді Томилка В.П.
суддів: Гонтар А.А., Юренко Л.А.
з участю прокурора Столяра Д.Є.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 28 березня 2011 року.
Даним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Деріївка Онуфріївського району Кіровоградської області, українець, освіта середня, не одружений, не працює, проживає АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 07.12.2009 року Глобинським райсудом за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, -
визнаний винним та засуджений за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточне покарання ОСОБА_2 призначено у виді 3 років 6 міс. позбавлення волі.
Згідно вироку суду 9 січня 2011 року близько 20 год. ОСОБА_2 з метою крадіжки проник на територію ТОВ « Лан-агро» с. Жуки Глобинського району, а потім через вікно до зварювального цеху товариства, звідки намагався повторно заволодіти чужим майном, а саме кабелем, чим завдав матеріальної шкоди підприємству на суму 1808 грвн., але не довів свій умисел до кінця з причин не незалежали від нього, так як був затриманий працівниками охорони.
В апеляції засуджений просить змінити вирок суду та пом’якшити призначене покарання до 1 року 8 місяців позбавлення волі посилаючись на те, що він вину свою визнав повністю, щиро кається, від громадського шлюбу має дитину, майнової шкоди товариству не завдано.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши думку прокурора про безпідставність апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Місцевий суд правильно встановив фактичні обставини скоєного ОСОБА_2 тяжкого злочину.
Висновок суду про доведеність винуватості засудженого грунтується на доказах, які зібрані в установленому законом порядку, об’єктивно досліджених в судовому засіданні і учасниками судового розгляду не оспорюється.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України є правильно.
При призначенні засудженому покарання суд врахував всі загальні засади призначення покарань, передбачених ст. 65 КК України, зокрема ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується посередньо, але раніше судимий, злочин вчинив в період іспитового строку, прийняв до уваги і обставини, що пом’якшують покарання, в тому числі і ті на які посилається засудждений в апеляції, зокрема щире каяття та сприяння розкриттю злочину, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 призначено необхідне й достатнє покарання для його виправлення та попередження нових злочинів.
Посилання апелянта про наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини не грунтується на матеріалах справи, а тому судом не приймається до уваги.
Відповідно до ч.4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Враховуючи, що невідбута частина покарання за попереднім вироком ОСОБА_2 становить 3 роки позбавлення волі, колегія судів не має можливості задовольнити апеляцію в частині пом’якшення покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Полтавської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 28 березня 2011 року стосовно нього - без зміни.
Суддя В. П. Томилко
Копія