Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

13 березня 2008 року                                                                         справа № 22-а-1739/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Бадахової Т.П.

Сухарька М.Г.                             

ВСТАНОВИЛА:

       Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 28 грудня 2007 року частково задоволений позов ОСОБА_1                          до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, внаслідок чого стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради на користь позивача 2092 грн. 25 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

       В апеляційній скарзі позивач просить змінити судове рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, перший відповідач у апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.        

      Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, просили розглянути справу без їх участі.

      Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

      Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серіїНОМЕР_1, виданого 11 травня 2007 року (арк. справи 7).

      Правовий статус ветеранів війни, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом 3 цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту, стаття 12 якого передбачає пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

      Приписами частини 5 статті 12 зазначеного Закону встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

      Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення. 

      Колегія судів зазначає, що на відповідача покладений обов'язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених цим Законом.

      Конкретні розміри розділом 3 (преамбула перед статтею 12 даного Закону) для учасників бойових дій були встановлені, зокрема, на 2005 рік та 2006 рік по 250 грн. відповідно Законами України № 2285-4 від 23 грудня 2004 року, № 2505-4 від 25 березня 2005 року та № 3235-4 від 20 грудня 2005 року.

      Саме у зазначених розмірах позивач отримав, а перший відповідач виплатив разову грошову допомогу за 2005 та 2006 рік. Наведені обставини встановлені судом першої інстанції та не спростовуються сторонами, внаслідок чого факт недоплати разової грошової допомоги відсутній, внаслідок чого колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

      Колегія судів зазначає, що виплати здійснені першим відповідачем у 2004 році у розмірі 120 грн. та у 2007 році у розмірі 280 грн. відповідно до норм статті 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, не відповідають розмірам, зазначеним частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус та ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та свідчать про порушення першим відповідачем приписів підпункту 17-1 даного Закону.

      Пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004 у справі № 1-27/2004 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», якими встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», серед інших, здійснюється у  розмірі 120 грн.

       Пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року                           № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», серед інших, здійснюється у  розмірі 280 грн.

      Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції  щодо стягнення з першого відповідача одноразової щорічної допомоги за 2004 та 2007 роки.

     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.  

     Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

      Апеляційні скарги ОСОБА_1та Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 28 грудня 2007 року у справі               № 2-а-117/08 - залишити без задоволення.

      Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 28 грудня 2007 року у справі № 2-а-117/08 - залишити без змін.      

       Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 березня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 15 березня 2008 року.

       Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

       Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                       Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                    Т.П. Бадахова

                                                                                                               М.Г. Сухарьок

З оригіналом згідно:

Суддя                                                 Р.Ф. Ханова