Справа №1-55/08                                                                                  

          :                                                              

                                                           В  И  Р  О  К

                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    20 березня 2008 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Гонтаренко Т.М.,при секретарі Герко Т.М., за  участю прокурора Макарової Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Світловодську кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1народження,уродженця м.Полтава,українця,громадянина України,освіта середня,не одруженого,працюючого на Крюківському вагонному заводі м.Кременчук Полтавської області,студента першого  курсу заочної форми навчання Кременчуцького державного політехнічного університету ім.Михайла Остроградського,мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимого- за  ч.2 ст.186 КК України,

                                      ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,уродженця с.Лозоватка,Маловиськівського району Кіровоградської області,українця,громадянина України,освіта середня,не одруженого,працюючого вантажником КП “Каскад”,мешкаючого за адресою:АДРЕСА_2,судимого 18 січня 2008 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.187 КК України до 4 років позбавлення волі,на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільненого з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,- за ч.2 ст.186 КК України,-

                                         В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

         Підсудні - ОСОБА_1та ОСОБА_2скоїли навмисний злочин за таких обставин:

               Так,11 листопада 2007 року о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_1. разом з ОСОБА_2- на автомобілі ВАЗ 2105 державний реєстраційний номер НОМЕР_1під керуванням ОСОБА_3,проїджали по вулиці Леніна в селі Григорівка Світловодського району Кіровоградської області. Не доїжджаючи до бару “Малий циган”розташований по вказаній вище вулиці,ОСОБА_1 помітив ,що їм на зустріч  по дорозі йде хитаючись незнайомий чоловік,ОСОБА_1 запропонував  ОСОБА_2 вступити в злочинну змову направлену на відкрите викрадення  чужого майна із застосуванням насильства яке не є небезпечним для життя та здоров”я  потерпілого. На дану пропозицію ОСОБА_2  відповів відповів згодою.

              З цією метою підсудні вийшли з автомобіля та направилися до незнайомого їм хлопця котрим опинився ОСОБА_4. Підійшовши до потерпілого ОСОБА_1,діючи за попередньою змовою із                         ОСОБА_2 почали наносити останньому удари кулаком руки в область потилиці,а коли останній впав на землю,нанесли декілька ударів по тулубу та голові.В результаті чого ОСОБА_4було завдано завдано тілесні ушкодження у вигляді забійних ран в теменій області та спинці носу,що  по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких. Доводячи свій злочинний задум до кінця ОСОБА_1 , знявши з ременя  потерпілого,а тим самим сумісно з ОСОБА_2 відкрито викравши чохол,вартістю 25 гривень в якому знаходився мобільний телефон “НОКІА 3250” вартістю 1550 гривень,дві сім картки оператору “Діджус”вартістю 25 гривень за одну,гроші в сумі 25 гривень,з міста злочину зникли,завдавши ОСОБА_4майнової шкоди на загальну суму 1650 гривень.

                      Підсудний ОСОБА_1винним себе визнав     повністю і суду пояснив, що дійсно пізно у вечері з 10 на 11 листопада 2007 року він сумісно із знайомими ОСОБА_3та ОСОБА_2проїжджали в селі Григорівка по вулиці Леніна. Не доїжджаючи до бару “Малий Циган” посеред дороги на зустріч йшов хлопець. Зупинивши автомобіль, він  запропонував ОСОБА_2піти з ним та щось забрати у  хлопця. Вони разом підійшли до потерпілого. ОСОБА_2 вдарив  хлопця. Від удару той упав на землю і вони разом з ОСОБА_2де кілька разів  ударили ногою в голову та тулуб хлопця. Після чого він обшукав кишені та одяг хлопця. В наслідок чого він знайшов на ремені чохол із мобільним телефоном та забрав його. Після вони сіли до автомобіля і поїхали до Світловодська .По дорозі вони разом з ОСОБА_2роздивилися  телефон  котрий викрали  у хлопця. Телефон був марки  “Нокіа 5230” в чорному корпусі,чохол був також чорний. Відкривши телефон він побачив ,що в ньому знаходилося дві картки оператору “Діджус”.На слідуючий день він поїхав до м. Кременчука та продав телефон за 700 гривень. 300 гривень із них він віддав ОСОБА_2

Щиросердно розкаюється в скоєному.

                          Підсудний ОСОБА_2винним себе визнав повністю і в судовому засіданні суду пояснив,що дійсно пізно у вечорі з 10 на 11 листопада 2007 року він сумісно із знайомими ОСОБА_3та ОСОБА_1проїжджали на автомобілі в селі Григорівка Світловодського району Кіровоградської області по вулиці Леніна.Не доїжджаючи до бару “Малий Циган” посеред дороги на зустріч йшов  хлопець. Зупинив автомобіль,ОСОБА_1  запропонував піти з ним з ним та щось забрати у хлопця. Він погодився на його пропозицію  і сумісно із ОСОБА_1, направився до хлопця . Підійшовши до хлопця він перший вдарив його,від цього удару потерпілий впав на землю,після чого вони разом з ОСОБА_1 нанесли останньому по декілька ударів ногою в голову та по тулубу. ОСОБА_1 ОСОБА_1 почав обшукувати кишені та одяг хлопця,в наслідок чого ОСОБА_1 дістав мобільний телефон і вони направилися до автомобіля.Сіли в автомобіль і поїхали до м.Світловодська,по дорозі роздивилися телефон. Це телефон марки”Нокіа 5230” в чорному корпусі,чохол був також чорний. Відкривши телефон він побачив,що в ньому знаходиться картка оператору “Діджус”.На слідуючий день ОСОБА_1 ОСОБА_1 поїхав у м.Кременчук та продав телефон за 700гривень.Із виручених грошей він отримав 300 гривень. Щиросердно в скоєному розкаюється .

                    На підставі ч.3 ст.299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудних.

                          Таким чином,вина підсудного ОСОБА_1 у відкритому       викраденні чужого майна/грабіж/ поєднаного із застосуванням насильства яке не є  небезпечним для життя та здоров”я,вчиненого за попередньою змовою групою осіб, доведена повністю достовірними і узгодженими між собою доказами,а тому його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України.

                          Вина ОСОБА_2 у відкритому викраденні чужого       майна/грабіж/поєднаного із застосуванням насильства яке не є небезпечним для життя та здоров”я,вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, доведена повністю достовірними і узгодженими між собою доказами,а тому їх дії суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України.

                          Призначаючи покарання суд враховує,що підсудні скоїли   тяжкий злочин,підсудні щиро розкаялися у вчиненні злочину,за місцем мешкання та роботи характеризуються позитивно, завдані потерпілому збитку відшкодували в добровільному порядку,активно сприяли розкриттю злочину,що суд визнає за обставини,які пом”якшують відповідальність.

                          Обтяжуючих вину обставин по справі суд не знаходить.

                          З урахуванням викладеного суд дійшов    висновку,що необхідним і достатнім для виправлення підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2має бути покарання  в межах санкції статті за скоєний злочин,але враховуючи щиросердне каяття за скоєний злочин,активне сприяння  розкриттю злочину,позитивні характеристики за місцем мешкання та роботи, добровільне відшкодування потерпілому нанесених злочинними діями збитків,суд вважає можливим відповідно до ст.ст.75 ,76 КК України від відбування покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2  - звільнити і призначити їм випробування встановивши для виправлення іспитовий строк.

                           Цивільний позов,судові витрати та речові докази по справі         відсутні.                                

                          Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

                                          З  А  С  У  Д  И  В :

                          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні      злочину,передбаченого ч.2 ст.186 КК України,призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

                           На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити,встановивши йому іспитовий строк -2/два/роки.

                        Згідно ст.76 ч.1 п.3,4 КК України на засудженого ОСОБА_1 покласти обов”язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну проживання,роботи або навчання,періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

                         ОСОБА_2визнати винним у вчиненні        злочину,передбаченого ч.2 ст.186 КК  України,призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

                        На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань,за цим та попереднім вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області  від 18 січня 2008 року,визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки і шість місяців .

                         На підставі ст.75КК України засудженого ОСОБА_2від відбування покарання звільнити,встановивши йому іспитовий строк - 2/два/ роки.

                         Згідно ст.76 ч.1 п.3,4 КК України на засудженого ОСОБА_2

Покласти обов”язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну проживання,роботи або навчання,періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

                         Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_1.,ОСОБА_2-залишити підписку про невиїзд.

                             Цивільний позов,речові докази та судові витрати по справі       відсутні.      

                                 На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до        апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.            

Головуючий - суддя                                    Т.М.Гонтаренко