Справа 22а-11622 Головуючий у 1 інстанції Епель О.В.
Категорія 10.3.1 Доповідач Солодовник О.Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Солодовник О.Ф., суддів Янчук Т.О., Тимченко О.О.,
при секретарі Зілаковій Я.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київськ ого районного суду м.Донецька від 24 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київськ ому районі м.Донецька, третя особа головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Київськ ого районного суду м.Донецька від 24 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Київськ ому районі м.Донецька з дійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 29 вересня по 31 грудня 2008 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, з тих підстав, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Справа на підставі Закону України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року розглядається за правилами КАС України.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції на момент звернення позивача передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 року», призупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Ст . 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог з 01 січня 2007 року до 09 липня 2007 року, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року, тобто до ухвалення відповідних рішень Конституційним Судом України, а також з 01 січня по 31 грудня 2006 року, оскільки в цей період позивачка не мала права на отримання підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки дія цієї норми була зупинена. Суд не може застосувати норму, яка не діє. Доводи апеляційної скарги в цій частині неспроможні.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На підставі ч.ч.1, 2 ст. 100 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов’язання до нарахування щомісячної надбавки до пенсії за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 29 вересня 2008 року (оскільки позивачка звернулася до суду з позовом 29 вересня 2009 року), суд першої інстанції обгрунтовано послався на відсутність поважних причин пропущення позивачкою строку звернення до суду та на те, що відповідач наполягав на застосуванні наслідків, передбачених ст.100 КАС України. Доводи апеляційної скарги в цій частині неспроможні.
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київськ ого районного суду м.Донецька від 24 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: