Справа 22а-11175                              Головуючий у 1 інстанції Желтобрюх І.Л.

Категорія 10.3.1                                            Доповідач Солодовник О.Ф.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                  10 червня 2011  року                                                                    м. Донецьк

                  Апеляційний суд Донецької області в складі:

                  головуючого Солодовник О.Ф.,  суддів Янчук Т.О.,  Тимченко О.О.,

           при секретарі Зілаковій Я.Г.,                                                    

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України   в Київськ ому районі м. Донецька на постанову  Київськ ого районного суду м. Донецька від 16 жовтня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 и до  у правління Пенсійного фонду України   в Київськ ому районі м. Донецька про зобов’язання нарахування щомісячної надбавки до пенсії,

В С Т А Н О В И В:

     18 листопада   2008 року позивачка звернулася до суду з позовом до  у правління Пенсійного фонду України   в Київськ ому районі м. Донецька про зобов’язання нарахування щомісячної надбавки до пенсії, посилаючись на те, що вона  відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак відповідач в повному обсязі вказане підвищення їй не виплачує. Просила поновити строк звернення до суду, зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачене  підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2009 роки.    

     Постановою Київськ ого районного суду м. Донецька від 16 жовтня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: управління Пенсійного фонду України в   Київськ ому районі м. Донецька  зобов’язано здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 18 листопада 2007 року по 1 6 жовтня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат .          

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Київськ ому районі м. Донецька   просить постанову суду скасувати, у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та порушено вимоги матеріального та процесуального права.  

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - частковому скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.  

Справа на підставі Закону України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року розглядається за правилами КАС України.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію  та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

     Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

    Ст . 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

        Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».        

               Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

   Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.

   Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.    

   Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 6 жовтня 2009 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.

  Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідач повинен був щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 6 жовтня 2009 року, в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни.

При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення в цій частині судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги в цій частині необгрутовані і не спростовують висновків суду.

 Однак не можна погодитися з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2008 року по 21 трав ня 2008 року, тому що він не ґрунтується на законі з наступних підстав.

  Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

  Таким чином, позовні вимоги про  зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року задоволенню не підлягали, оскільки в цей період позивачка не мала права на отримання підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки дія цієї норми була зупинена. Суд не може застосувати норму, яка не діє.    

  Тобто при ухваленні рішення в цій частині судом першої інстанції було порушено вимоги матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

  Тому постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2008 року по 21 трав ня 2008 року на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення вказаних позовних вимог.

              Постанова суду в іншій частині підлягає залишенню без змін.  

Керуючись ст.ст.197,198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України   в Київськ ому районі м. Донецька    задовольнити частково.

Постанову Київськ ого районного суду м. Донецька від 16 жовтня 2009 року   в частині задоволення позовних вимог про зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2008 року по 21 трав ня 2008 року скасувати.

У задоволені п озовних вимог ОСОБА_1 и до  у правління Пенсійного фонду України   в Київськ ому районі м. Донецька про зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2008 року по 21 трав ня 2008 року відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

             Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.  

             Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією  постановою.

                                           Головуючий :

                                      Судді: