Справа 22а-12477 Головуючий у 1 інстанції Мінаєв І.М.
Категорія 10.3.1 Доповідач Лоленко А.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В., суддів Агєєва О.В., Дундар І.О.,
при секретарі Зілакової Я.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Слов»янську Донецької області на постанову Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Слов»янську Донецької області про визнання неправоморною бездіяльність, зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У травні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Слов»янську про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати недоплачені суми , посилаючись на те, що він відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Просив визнати бездіяльність неправомірною та зобов’язати нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за віком у розмірі 30 % за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05. 2008 року по 31 .12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.04.2009 року.
П остановою Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2009 року позов задоволено частково: визнана бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Слов»янську Донецької області неправомірною щодо не нарахування позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року , з 22.05. 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м.Слов»янську Донецької області нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05. 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м.Слов»янську Донецької області просить постанову суду скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та порушено вимоги матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ураховуючи Положення Закону України від 02.12.2010 року № 2748-У1 «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ пов’язаних із соціальними виплатами справа розглядається за правилами КАС України цивільною палатою Апеляційного суду Донецької області.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Слов»янську Донецької області визнано відповідачем, який сплачує пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 року" щодо зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05. 2008 року по 31 грудня 2008 року, в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є обґрунтованими.
Однак не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог про визнання неправомірними дій та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені вказаних позовних вимог, суд першої інстанції послався на ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», згідно з якою Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Тому її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Виплата позивачу підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильною.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином судом першої інстанції при ухваленні постанови в цій частині порушено вимоги матеріального права.
Тому постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання неправомірними дій та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня 2009 року по 01 квітня 2009 року на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення вказаних позовних вимог.
Керуючись ст.ст.197,198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Слов»янську задовольнити частково.
Постанову Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2009 року в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії за період з 01 січня 2009 року по 01 квітня 2009 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Слов»янську про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання нарахувати недоплачені суми за період з 01.01.2009 року по 01.04.2009 року задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління пенсійного Фонду України в м.Слов»янську щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 01 квітня 2009 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Слов»янську нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 01 квітня 2009 року з урахуванням раніше виплачених сум .
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією постановою.
Головуючий :
Судді: