Судове рішення #18530014

                                                 

                                                                                                 

                                                                                     

                     А П Е Л Я Ц І Й Н И Й   С У Д   Д О Н Е Ц Ь К О Ї   О Б Л А С Т І

                                                             П О С Т А Н О В А

                                                     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

5 травня 2011 року. Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Меленчук В.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо правопорушника ОСОБА_1 за його апеляційною скаргою на постанову судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30 липня 2010 року

                                                          В С Т А Н О В И В :

              Постановою судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30 липня 2010 року                      

                                      ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                                      уродженець  міста Маріуполя Донецької області, громадянин України,

                                      не працюючий, проживаючий в АДРЕСА_1

підданий адміністративному стягненню за статтею 1225 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 850 гривень на користь держави.

              Постановою судді суду першої інстанції правопорушник ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 9 червня 2010 року о 17 годині 04 хвилини на 610 кілометрі автодороги М-14 керував автомобілем ВАЗ-2105 державний номерний знак НОМЕР_1 обладнаний звуковим пристроєм типу «Сирена» без узгодження та дозволу Державтоінспекції, чим порушив вимоги пункту 32.1 (є) Правил дорожнього руху України.

              Правопорушник ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаною постановою судді, подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування судового рішення з закриттям провадження по справі.

              Висловлюючи свою незгоду з постановою судді суду першої інстанції в апеляційній скарзі, правопорушник ОСОБА_1 зазначив про те, що на нього накладене адміністративне стягнення, незважаючи на факт демонтування ним пристрою на місці у день його зупинки працівниками міліції.

              Крім того, правопорушник ОСОБА_1 звертає увагу на недотримання суддею суду першої інстанції положень статей 8,245,268 КУпАП, зокрема, справа про адміністративне правопорушення щодо нього розглянута у його відсутність без виконання вимог адміністративного закону про своєчасне, повне, об’єктивне і всебічне з’ясування усіх обставин справи і вирішення її у точній відповідності до закону.

              За таких обставин, на його думку, постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню та відповідно до частини 2 статті 38 та пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП підлягає закриттю у зв’язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

              Оскаржуючи постанову судді суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки, справа про адміністра-

Справа №33-83м/2011                                                                                                                                         Суддя суду 1 інстанції Чмель О.Л.

Категорія 122-5 КУпАП                                                                                                                                   Суддя суду 2 інстанції Меленчук В.С.

                                                                                                                                 2.

тивне правопорушення щодо нього розглянута у його відсутність без належного повідомлення про час та місце розгляду справи, після розгляду справи копія постанови йому своєчасно не надіслана.

              Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга правопорушника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

              Відповідно до положень статей 245 та 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи з урахуванням положень статей 251,252 КПК України зобов’язані з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності.

              Крім того, Пленум Верховного Суду України пунктом 24 постанови №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

              Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо правопорушника ОСОБА_1 вимоги зазначених норм адміністративного закону та роз’яснень Верховного Суду України суддею суду першої інстанції при розгляді справи по суті не дотримані.

              Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, правопорушник ОСОБА_1 правильно вказує і посилається на порушення суддею суду першої інстанції певних норм адміністративного закону при розгляді справи, тому ці його апеляційні доводи заслуговують на увагу.

              Враховуючи зазначене та відповідно до положень частини 7 статті 294 КПК України суддя апеляційної інстанції вважає за необхідне вийти за межі апеляційної скарги правопорушника ОСОБА_1 з винесенням нової постанови.

              Правопорушник ОСОБА_1 до апеляційної інстанції не з’явився, подав заяву з проханням розглянути, подану ним апеляційну скаргу у його відсутність.

              Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо правопорушника ОСОБА_1 він керував транспортним засобом з спеціальним пристроєм без узгодження з Державтоінспекцією.

              У протоколі про адміністративне правопорушення правопорушник дав письмове пояснення про те, що він у присутності працівників ДАІ демонтував пристрій.

              Однак, будь-якими іншими доказами по справі наявність на транспортному засобі пристрою не підтверджено, як ине підтверджено керування автомобілем при наявності пристрою, що суперечить положенням статті 252 КУпАП про доведеність вини правопорушника у сукупності з іншими доказами.

                                                                                                                                 3.

              Відповідно до положень статті 62 Конституції України обвинувачення не може будуватися на припущеннях.

              За таких обставин, суддя апеляційної інстанції вважає, що вина правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1225 КУпАП  не  доведена, у зв’язку з чим на нього не може бути покладене адміністративне стягнення.

       

              Суддя суду першої інстанції при розгляді справи по суті на всі, викладені  обставини не звернув уваги, тому постанова підлягає скасуванню.

              Крім того, підставою для скасування судового рішення є і розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо правопорушника ОСОБА_1 у його відсутність, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про його належне сповіщення про час і місце розгляду справи, в отриманні судової повістки підписалася інша особа.

                                                                                                                                 

              З цих підстав та з урахуванням загальних засад судочинства, передбачених статтею 129 Конституції України, суддя апеляційної інстанції вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження.

              При цьому, та, з урахуванням викладеного, апеляційні доводи правопорушника ОСОБА_1 про закриття провадження по справі відповідно до положень частини 2 статті 38 КУпАП задоволенню не підлягають.

               Керуючись статтями 247, 289, 293,294 КУпАП, суддя апеляційної інстанції

                                                          П О С Т А Н О В И В :

              Поновити правопорушнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

              Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 задовольнити частково.

              Постанову судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30 липня 2010 року щодо правопорушника ОСОБА_1 скасувати.

              Прийняти нову постанову, згідно з якою провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

              Постанова судді апеляційної інстанції є остаточною, оскарженню не підлягає, на неї не може бути подане подання прокурора.

               

                                                             Суддя

             

                     

                       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація