Справа № 2-1151/08

  Р І Ш Е Н Н Я

      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

05 березня 2008 р.                                                                                       м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді    Ольховського Є.Б.

при секретарі             Ященко Є.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Торговий дім „Дінас” про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди ,-

в с т а н о в и в:

            Позивач звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства Торговий дім „Дінас” в якому вказує, що працював у відповідача з 03 травня 2007 року. 25 вересня  2007 року згідно до ст. 38 КЗпП України  його було звільнено без сплати остаточного розрахунку за серпень - вересень 2007 року, а також компенсацію за невикористану відпустку. Оскільки остаточний розрахунок з ним було проведено тільки 18.12.2007 року позивач прохає стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 1380 грн., а також компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 150 грн., та витрати на юридичну допомогу в розмірі 30 грн. Крім того, прохає стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 1500 грн., оскільки затримкою виплати розрахунку було порушено звичайний ритм його життя, в нього виникла заборгованість по сплаті за комунальні послуги, що спричиняло моральних страждань.

            В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на підстави зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що затримка з розрахунком з ОСОБА_1., виникла з провини самого позивача, який неодноразово не приходив на письмові виклики ТД „Дінас”. Крім того, на думку відповідача,ОСОБА_1. не довів розрахунками свої позовні вимоги. Що стосується моральної шкоди, то на думку представника відповідачаОСОБА_1. не довів її наявність доказами, що не дає підстав для визнання ними позову.

            Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне:

            згідно до копії наказу № 24//-кОСОБА_1. 03.05.2007 року був зачислений на посаду начальника гаражу з окладом згідно до штатного розкладу (с.с.16).

            25.09.2007 рокуОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням наказом № 48 ( с.с. 20).

Відповідно до вимог ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

            Судом встановлено, оскільки це не заперечувалось сторонами, що остаточний розрахунок з ОСОБА_1. було проведено 18.12.2007 року, про що в платіжних відомостях за серпень та вересень маються відмітки з позначенням дати отримання (с.с.21,22).

            Судом вивчались доводи відповідача про провину самого позивача в затримці отримання остаточного розрахунку. Суд не знаходить їх переконливими, оскільки як доведено наявними в справі доказами - 07.11.2007 року позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про виплату розрахунку ( с.с.2), і це звернення відповідач отримав 14.11.08 року (с.с.30). Тільки в цей день ЗАТ „Торговельний дім „Дінас” надіслав ОСОБА_1 зворотній лист з пропозицією звернутися за отриманням розрахунку (с.с. 3). Цей зворотній лист було отримано позивачем 26.11.2007 року (с.с. 15). Суд вважає, що відповідач не вжив всіх можливих заходів для виплати вчасно ОСОБА_1 належного йому при звільненні розрахунку з заробітної платні.

            Згідно до довідки про середню заробітну плату середньоденна заробітна плата (доход)ОСОБА_1 за час його праці в ЗАТ „Торговельний дім „Дінас” склала 17.01 грн.(с.с. 24).

Враховуючи, що заборгованість по зарплатні було сплачено не відповідно до термінів часу встановлених ст. 116 Кодексу законів про працю України, а також згідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України, за час затримки розрахунку, відповідач повинен виплатити середній заробіток позивачу, на час отримання розрахунку, в розмірі 17 грн. 01 коп. х 60 робочих днів = 1020 грн. 60 коп.

Згідно до наказу № 45 з 12.09.2007 року по 21.09.2007 рікОСОБА_1. перебував у відпустці за свій рахунок, відповідно до поданої ним самим заяви (с.с.17-18).

            Згідно до наявних в матеріалах справи копій платіжних відомостей та довідки про середню заробітну платнюОСОБА_1 його оклад складав 440 грн. (с.с.21-24). Як зазначено в розрахунковому листку по заробітній платні за вересень 2007 року ОСОБА_1 була при звільненні нарахована та сплачена належна при звільненні компенсація за невикористану відпустку з урахуванням часу перебування у відпустці за свій рахунок (с.с.23). Таким чином суд вважає, що вимоги позивача про стягнення компенсації за невикористану відпустку задоволенню не підлягають, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі, зокрема,  неправомірними  діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно вимог п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27 березня 1992 року,  суд вважає суму моральної шкоди в розмірі1500 грн. завищеною. Разом з тим, враховуючи практику Європейського Суду, зокрема рішення від 28.05.1985 року Серія А &96 справа Abdulaziz,Cabales and Balkandali v. United Kingdom, де враховано, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним - суд розцінює як суттєві моральні страждання - порушення звичного ритму життя позивача, витрачання ним час на судові засідання, нервовий стрес і вважає можливим і достатнім стягнути з відповідача на користьОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 200 гривень.

            В матеріалах справи маються відомості про витратиОСОБА_1  на юридичну допомогу в розмірі 30 грн., які суд вважає необхідним стягнути з відповідача на  користь позивача (с.с. 8).

            Судові витрати, згідно до ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11,27,31, 60, 88, 209, 212, 214- 215 ЦПК України, ст. ст. 116,117 Кодексу законів про працю України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Торговий дім „Дінас” на користь ОСОБА_1 суму  середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 1020 грн.60 коп.; суму моральної шкоди в розмірі 200 грн. та витрати на юридичну допомогу в розмірі 30 грн. - в іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Торговий дім „Дінас” суму витрат на інформаційно - технічне забезпечення  у розмірі 30 грн. на користь держави.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Суддя                                    підпис                                    Є.Б. Ольховський