Справа № 2-461/08

 Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

06 лютого 2008 року              Ленінский районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді      Ольховського Є.Б.,

при секретарі                Ященко Є.І.

розглянувши в судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, НАСК „Оранта” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

   в с т а н о в и в :

В жовтні 2007 року  до суду звернуласьОСОБА_1зі вказаним вище позовом.

Позивач зазначила, що 21 листопада 2005 року, відповідачОСОБА_2 керуючи застрахованим автомобілем „ЗАЗ -110247” д/н НОМЕР_1, рухаючись на автодорозі Харків-Золочів, біля 11-10 години  на перехресті в с. Довжик припустився порушень правил дорожнього руху України внаслідок чого скоїв наїзд на чоловіка позивачки - ОСОБА_3, який від отриманих ушкоджень помер в Золочевський ЦРЛ. Вказаними діями відповідача позивачці було завдано матеріальної шкоди в розмірі 8487 гривень пов'язаних з похованням чоловіка. Крім того позивачка вважає, що їй було завдано моральної шкоди в розмірі 100000 грн., яку прохає стягнути з відповідача.

В судовому засіданні позивачка та її представник свої вимоги підтримали, посилаючись на підстави зазначені в позовній заяві. В обґрунтуванні моральної шкоди зазначила, що смертю чоловіка було порушено звичайний уклад її життя, вона втратила кохану людину, довгий час була змушена перебудовувати своє життя, поведінку, зазнала душевну біль і психологічний дискомфорт.

ВідповідачОСОБА_2 позов визнав частково, зазначивши, що оскільки ним було укладено договір  страхування цивільної відповідальності витрати повинна взяти на себе страхова компанія. В подальшому розмір матеріальної шкоди визнав повністю але розмір моральної шкоди вказаний позивачкою в позовній заяві вважає завищеним і визнає його в розмірі передбаченому в полісі страхування - 51 000 гривен.

Представник відповідача - НАСК „Оранта” позов не визнав, послався на те, що право на отримання страхового відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з похованням в розмірі понесених витрат на поховання. Оскільки позивачка не перебувала на утриманні померлого вона  може вимагати страхове відшкодування тільки в розмірі витрат пов'язаних з похованням, але для цього їй потрібно звернутись до відділення НАСК „Оранта”, чогоОСОБА_1не зробила.

Заслухавши показання сторін, дослідивши матеріали справи суд дістав висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню за наступним:

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями  особистим немайновим правам або майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вироком судової колегії судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 14.07.2006 року встановлено, що 23.11.2005 року в 11-10ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЗАЗ -110247 д/н НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Харків -  Золочів, на слизькій дорозі не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу, потім на снігове узбіччя де скоїв наїзд на гр-на ОСОБА_3, внаслідок чого останній помер від отриманих ушкоджень (с.с.10-11).

Згідно зі ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої постановлено вирок суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Загиблий ОСОБА_3  був чоловіком ОСОБА_1 що підтверджується копією свідоцтва про одруження (с.с.5), а також копією паспорту позивачки (с.с.4).

З наданих позивачкою, досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено, що нею були здійснені наступні витрати пов'язані з похованням чоловіка: 2349 гривень 48 копійок - вартість витрат на придбання медичних препаратів та засобів (с.с.12-14); 1911 гривень 33 копійки - витрати на поховання (с.с. 15-18); 2227 гривень - вартість виготовлення пам'ятника (с.с. 19).

ВідповідачОСОБА_2 визнав розмір матеріальної шкоди заявлений позивачкою в повному обсязі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення при задоволенню позову відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України. Враховуючи згоду відповідача відшкодувати позивачці заявлену нею матеріальну шкоду, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Згідно до ст. 27 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 року з наступними змінами право на отримання страхового відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого мають особи, які знаходились на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання. В судовому засіданні було встановлено, що НАСК „Оранта” було дано згоду на відшкодування  позивачці витрат з поховання у відповідності до полісу № ВА 5558020 укладеного між ОСОБА_2 та Дзержинським відділенням Харківської обласної дирекції НАСК „Оранта” ( с.с.23) і запропоновано звернутись до страхової компанії з письмовими доказами проведених витрат. ОднакОСОБА_1відмовилась від цього, вимагаючи стягнення усієї суми з відповідачаОСОБА_2 В зв'язку з наведеним суд вважає неналежним відповідачем НАСК „Оранта” , оскільки згідно до умов страхового полісу та положень Закону України від 01.07.2004 року, а також вимог п.4 ч.1 ст. 988 ЦК України страхувальник (ОСОБА_2.) має право на відшкодування витрат страховиком (НАСК „Оранта”) понесених страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку їз знищенням або пошкодженням її майна.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі, зокрема,  неправомірними  діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно вимог п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27 березня 1992 року,  суд вважає суму моральної шкоди в розмірі 100000 грн. не співразмірною оскільки як встановлено вироком судової колегії судової палати в кримінальних справах від 14.07.2006 року, керуючи автомобілемОСОБА_2 не припустився грубих порушень Правил дорожнього руху України. Транспортна пригода сталась внаслідок поганих дорожніх умов (мокрий сніг). Після ДТПОСОБА_2 не залишив місце пригоди і вживав заходи спрямовані на доставляння потерпілого в лікарню. Разом з тим, внаслідок дій останнього, позивачка втратила близьку людину, зазнала тяжких страждань, різко погіршився стан її здоров'я що, враховуючи практику Європейського Суду, зокрема рішення від 28.05.1985 року Серія А &96 справа Abdulaziz,Cabales and Balkandali v. United Kingdom, де враховано, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним - суд розцінює як суттєві моральні страждання і вважає можливим і достатнім стягнути зОСОБА_2 на користьОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 80000 гривень.

В відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України суд стягує зОСОБА_2 на користь держави судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10,11, 60, 61, 88, 209,212,214,215,224-226 ЦПК України; ст. ст. 988, 1166, 1167 ЦК України, п. 4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6,- 

      в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди в розмірі 8487 ( вісім тисяч чотириста вісімдесят сім) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 80000 ( вісімдесят тисяч ) грн. в іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в розмірі 122 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

С У Д Д Я                              підпис                        Е.Б. Ольховський