Справа 22а-10626                             Головуючий у 1 інстанції Андрюшина Л.А.

Категорія 10.3.1                                         Доповідач Солодовник О.Ф.

                                                У Х В А Л А

                                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                  03 червня 2011  року                                                                    м. Донецьк

                  Апеляційний суд Донецької області в складі:

                  головуючого Солодовник О.Ф.,  суддів Янчук Т.О.,  Тимченко О.О.,

           при секретарі Зілаковій Я.Г.,            

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу  управління Пенсійного Фонду України в Центрально – Міському районі м. Макіївки Донецької області на постанову Центрально – Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 06 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, зобов’язання зробити перерахунок та виплатити недоотримані суми,  

В С Т А Н О В И В:

           П остановою Центрально - Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 06 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: зобов’язано управління пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 18 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

                  В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Центрально – Міському районі м. Макіївки Донецької області просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі з тих підстав, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

      Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію  та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.  

Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.

      З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в  Центрально – Міському районі м. Макіївки Донецької області визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

      Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.

   Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

  Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

  Таким чином, з 18 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.  

  Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.  

  Виплата позивачу підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильною.

  За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

  Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 18 вересня 2008 року (оскільки позивач звернувся до суду 18 вересня 2009 року та причини пропуску строку звернення судом не були визнані поважними) по 31 грудня 2008 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є обґрунтованими.  

При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.

У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

                                           У Х В А Л  И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Центрально - Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 06 листопада 2009 року залишити без змін.

             Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.  

             Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

                                           Головуючий :

                                      Судді: