Справа №22ас/2744                                           Головуючий в суді 1 інстанції: Іваненко Т.В.

Категорія 38                                                       Доповідач у суді II інст.: Товянська О.В.

УХВАЛА Іменем України

26 липня 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого : судді Франовської К.С.

суддів : Товянської О.В., Широкової Л.В.

при секретарі: Чичирко В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністра­тивну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу внут­рішніх справ Народицького району Житомирської області, Управління Мі­ністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стяг­нення заборгованості

за апеляційною скаргою представника УМВС України в Житомирській об­ласті Беспризванного Андрія Анатолійовича на постанову Народицького районного суду Житомирської області від 24 травня 2006 року, -

встановив:

В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідачів 2051 грн. компенсації за переробку робочого часу під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Посилався на те, що працюючи в 2003 році черговим Народицького РВ УМВС України в Житомирській області, знаходився на чергуванні 24 го­дини, тобто добу і дві доби відпочивав, що є порушенням чинного законо­давства. Зазначав, що на його звернення до відповідачів з вимогою спла­тити компенсацію він отримав відмову. Просив вказану компенсацію стя­гнути з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простро­чення.

Постановою Народицького районного суду Житомирської області від 24 травня 2006 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з УМВС України в Житомирській області на користь позивача 1317,56 грн. заборгованості по заробітній платі за робо­ту понад встановлену тривалість робочого часу з урахуванням індексів інфляції за час затримки.

В задоволені позовних вимог до відділу внутрішніх справ Народи­цького району Житомирської області відмовлено.

В апеляційній скарзі представник УМВС України в Житомирській області Беспризванний А.А. просить скасувати цю постанову і ухвалити нову - про відмову в позові. Зазначає, що судом неповно з'ясовані обста­вини, які мають значення для справи та Порушено норми Матеріального права. Зокрема вказує, що при постановленні судового рішення суд пер­шої інстанції керуючись законодавством України про оплату праці не врахував положення постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", в якій вказано, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поши­рюється на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо). На думку апелянта, стягуючи з УМВС України в Житомирській області вказану заборгованість суд не прийняв до уваги, що позивач проходив службу в Народицькому РВ УМВС України в Житомирській області, який є окремою юридичною особою, самостійно проводить табелювання робочого часу особового скла­ду, нарахування та виплату грошового утримання, складання графіків чергувань нарядів, які затверджуються начальником цього органу. Крім того, стягуючи заборгованість по заробітній платі за роботу понад встано­влену тривалість робочого часу з урахуванням індексів інфляції за період затримки розрахунку судом не враховано, що така заборгованість пози­вачу не була нарахована.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких під­став.

Як видно з матеріалів справи, під час судового розгляду позивач змінив свої вимоги і просив задовольнити його позов за рахунок Народицького РВ УМВС в Житомирській області.                                                                                

В зв'язку із цим суду належало з'ясувати у позивача чи підтримує він свої позовні вимоги до УМВС України в Житомирській області.

Суд же вирішуючи спір, вийшов за межі заявлених позовних вимог і задовольнив позов за рахунок УМВС України в Житомирській області, відмовивши у позовних вимогах до Народицького РВ УМВС в Житомир­ській області.

За таких обставин, коли судом першої інстанції допущені пору­шення вимог процесуального закону, які не можуть бути усунуті судом апеляційної інстанції, в зв'язку з чим і неможливо постановити нове рі­шення, постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 198,199,205,206 КАС України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника УМВС України в Житомирській області Беспризванного Андрія Анатолійовича задовольнити частково.

Постанову Народицького районного суду Житомирської області   від, 24 травня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністра­тивного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили ухвалою Апеляційного суду.