Справа № 22ас/2391                                       Головуючий в суді 1 інст.: Білоусенко І.В.

Категорія 36                                                   Доповідач:Товянська О.В.

УХВАЛА Іменем України

26 липня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області у складі: головуючого : судді Франовської К.С. суддів : Товянської О.В. Широкової Л.В. при секретарі: Чичирко В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позо­вом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про зобов'язання постановки на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене майно за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації

на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 19 травня 2006 року, -

встановив:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управ­ління праці та соціального захисту населення, в якому просила зобов'язати відповідача поставити на чергу для одержання грошової компенсації за зда­ний у зв'язку з відселенням з зони радіаційного забруднення належний на праві власності будинок АДРЕСА_1 в сумі 64070грн. Зазначала, що відповідач безпідставно відмовив у постановці на чергу для одержання грошової компенсації за зданий будинок з підстав відсутності ор­дера на житло. Крім того, при визначенні вартості будинку не врахована інде­ксація.

Під час розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги в частині за­стосування індексації вартості будинку і просила застосувати індекс 1.16 (на 1 січня 2006 року), у зв'язку з чим зобов'язати відповідача поставити на чергу для виплати грошової компенсації в сумі 83291грн.

Постановою Овруцького районного суду від 19 травня 2006 року позов задоволено. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації поставити ОСОБА_1 на чергу для отри­мання компенсації за здане майно АДРЕСА_1 в сумі 83291грн.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації просить постанову скасувати, а у позові від­мовити з підстав порушення судом норм матеріального права. Суд не взяв до уваги, що подаючи заяву про постановку на чергу для одержання грошової компенсації, не подано документів на підтвердження забезпечення житлом у місці відселення. Крім того, висновки щодо вартості зданого будинку зроблені без укладення договору із суб'єктом оцінювальної діяльності. Також безпідста­вним вважає апелянт рішення щодо застосування коефіцієнту 1.16.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова - скасу­ванню з поверненням справи на новий розгляд з таких підстав.

Відповідно до ст. 104 КАС до адміністративного суду має право звернути­ся з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, сво­боди чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

ОСОБА_1, звертаючись до суду із цим позовом, вказала, що вважає порушеним своє право на постановку на чергу для одержання грошової ком­пенсації - відшкодування вартості втраченого нерухомого майна, а саме буди­нку АДРЕСА_1 - у зв'язку з відселенням з радіоактивно забрудненої території, оскільки відповідачем безпідставно відмовлено у поста­новці на чергу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, в порушення ст. 161 КАС України не з'ясував чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, чи мав місце спір, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин і чи є відповідач - Управління праці та соціального захисту населення райдер­жадміністрації, належним.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про статус і соціальний захист гро­мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених те­риторій (затвердженого постановою КМ України від 15 липня 1997 року № 755, далі - Положення) позивачка має право на отримання грошової компен­сації - відшкодування вартості жилого будинку в повному розмірі, за цінами, встановленими на момент припинення права власності у порядку черги, вста­новленої місцевими органами виконавчої влади.

Пунктом 3 цього ж Положення визначено, що для отримання компенсації переселенець повинен подати документи до райдержадміністрації за місцем відселення.

Суд встановив, що рішення про постановку позивачки на чергу рай­держадміністрацією не приймалось, а підставою для звернення до суду став лист управління праці та соціального захисту населення райдержадмініс­трації на адресу позивачки, у якому зазначено перелік документів, необхідних для постановки на чергу, відмічено про відсутність у позивачки документа про право на житло у місці переселення та роз'яснено порядок індексування гро­шової компенсації. Разом з тим, суд не перевірив, чи зверталась позивачка у встановленому порядку з заявою про постановку на чергу і чи подала всі пе­редбачені Положенням документи. Таким чином, визнавши відмову відповіда­ча поставити позивачку на чергу неправомірною, суд свій висновок не обґрун­тував.

Крім того, приймаючи рішення про індексування вартості будинку на підставі Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 44 від 17.02.0бр., суд не звернув увагу на те, що зазначені у цьому Наказі індекси застосовуються лише до балансової вартості (що стосується лише житлового фонду балансодержателів), а за основу розрахунків вартості втраченого майна приймається інвентарна вартість. Згі­дно із листом Мінбуду України від 28.04.0бр. № 10/8-427 індекс зміни ринко­вої вартості станом на 1.04.06р. становив 1.62.

За таких обставин постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації задовольнити частково.      

Постанову Овруцького районного суду житомирської області від 19 трав­ня 2006 року скасувати, справу повернути на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили ухвалою Апе­ляційного суду.