Справа № 22 – 514 \11 Головуючий у 1 інстанції Чиньонов О. В.
Категорія 45 Доповідач Кучерява В. Ф.
Рішення
Іменем України
23 серпня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого Песоцької Л. І.
Суддів Кучерявої В. Ф. Ткаченко Т. Б
При секретарі Кузнецові А. О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполя справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тельманівського районного суду Донецької області від 9 лютого 2011 року
ВСТАНОВИЛА:
З таким позовом позивачка звернулась до суду. Посилалась на те, що є власницею земельної ділянки 0,5376 га у АДРЕСА_1, яку придбала у ОСОБА_4 по договору купівлі- продажу та 20.06.2007 року отримала державний акт серія ЯД № 142714.
На її земельній ділянці розташовані тимчасові будівлі відповідачів та встановлено огорожу. Відповідачі відмовляються звільнити земельну ділянку
Просила зобов’язати відповідачів звільнити ділянку шляхом зносу цих будівель та перенесення паркану і металевої сітки на межу ділянок.
Рішенням Тельманівського районного суду Донецької області від 9 лютого 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовлено за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.
З рішенням суду не згодна ОСОБА_1, яка просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, її позовні вимоги ґрунтуються на законі, а посилання на те, що будови було збудовано до отримання державного акту , хоча знаходяться на її земельній ділянці, не ґрунтуються на законі.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення апелянта та її представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, заперечення відповідачок та представника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що будівлі, які розташовані на земельній ділянці позивачки, та належать ОСОБА_3, збудовані до того, як позивачка стала власницею земельної ділянки, що відсутній факт самовільного зайняття земельної ділянки.
З таким висновком суду погодитись не можна.
Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь – яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка і відповідачі є сусідами. Як у позивачки, так і у відповідачки ОСОБА_2 є державні акти на землю на свої земельні ділянки. ОСОБА_5 є власницею будівель, що знаходяться на земельній ділянці ОСОБА_2 і раніше належали її матері ОСОБА_2
23 лютого 2007 року позивачка придбала земельну ділянку площею 0.5376 га. у ОСОБА_4 у АДРЕСА_1, і 20 червня 2007 року отримала на вказану ділянку державний акт. ( а.с. 4-5)
Як вбачається із актів від 18.05.2007 року, від 08.12.2010 року, складених за участі голови Свободненської сільської ради, землевпорядника та інших осіб ( а.с.6,11) частина господарських будівель ОСОБА_3 знаходиться на земельній ділянці позивачки.
Відповідачка ОСОБА_2 не заперечує цієї обставини, але вважає, що користуються землею позивачки на законних підставах, оскільки будівлі було збудовано до отримання державного акту і вони землю самовільно не захватили.
Згідно висновку будівельно – технічної експертизи від 16 червня 2011 року будівлі ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 (сарай, огорожа) виходять на земельну ділянку ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1. Площа частини ділянки АДРЕСА_1 фактично використовувана ОСОБА_3 складає 103 кв. м. Розміри даної ділянки складають 5,80 м, 2,05 м, 0,8 м, 6,45 м, 2,6 м, 17,6 м, 2,90 м із сторони ділянки ОСОБА_6 і 27,7 м по межі ділянки ОСОБА_6 згідно держакту на право власності на землю з ділянкою ОСОБА_3
Посилання відповідачів на пропуск позивачкою строку позовної давності для звернення до суду безпідставні, оскільки право власності є непорушним і власник майна розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
З урахуванням зазначених обставин і вимог закону, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню. Тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивачки
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачок на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги у вигляді судового збору 8,5 грн. та 4,25 грн, витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи 74 грн. та оплати вартості експертизи 2500 грн, що підтверджено наданими суду квитанціями.
Керуючись ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Тельманівського районного суду Донецької області від 09 лютого 2011 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов’язання повернути самочинно зайняту земельну ділянку шляхом знесення некапітальної господарської будівлі та перенесення паркану і металевої сітки на межу ділянок задовольнити .
Зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 згідно висновку будівельно- технічної експертизи земельну ділянку, розміром : 5,8 м, 2,05 м,0,8 м, 6,45 м, 2,6 м, 17,6 м, 2,90 м. з боку ділянки ОСОБА_1, і 27, 7 по межі ділянки ОСОБА_1 згідно Держакту на право власності на землю з ділянкою ОСОБА_3 шляхом знесення сараю та огорожі та перенесення паркану і металевої сітки на межу ділянок згідно державних актів на землю.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 1293,37 грн. судових витрат з кожної .
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді: