Справа № 22 – 824 \11 Головуючий у 1 інстанції Мироненко І. П.
Категорія 5 Доповідач Кучерява В. Ф.
Рішення
Іменем України
21 червня 2011 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого Баркової Л. Л
Суддів Кучерявої В. Ф. Ткаченко Т. Б
При секретарі Кузнецові А. О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, третя особа Інспекція архітектурного будівельного контролю про визнання права власності на самочинне будівництво за апеляційною скаргою прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 28 травня 2010 року
ВСТАНОВИЛА:
З таким позовом позивачка звернулася до суду. Посилалася на те, що є власником будівлі № 81 по вулиці Олімпійській в м. Маріуполі. На підставі договору оренди від 2 листопада 2006 року вона є користувачем земельної ділянки. До названої будівлі вона самочинно прибудувала прибудову літ-2-1, ганок літ. а-2
Просила визнати за нею право власності на самочинно збудовані прибудову та ганок, посилаючись на те, що вони відповідають санітарним та будівельним нормам.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 28 травня 2010 року за позивачкою визнано право власності на названі прибудову та ганок.
Прокурор просить скасувати рішення суду і відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Сторони в судове засідання не явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.
Заслухавши суддю – доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 ЦК України будівля вважається самочинним будівництвом, якщо вона збудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Відповідно до абз.2 ч.2 , ч. 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостроєне нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо прийняття цього майна до експлуатації передбачено договором або законом. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Необхідність прийняття закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію в порядку, встановленому КМУ , передбачені ч. 3 ст. 18 Закону України „Про основи містобудування.”
Згідно постанови КМУ „Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” від 22 вересня 2004 року № 1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів полягає у затвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації закінчених будівництвом об’єктів, складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва, який підлягає затвердженню у 15 денний строк органом, що утворив комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно - будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.
Відповідно до вимог ст. 24 Закону України „Про планування і забудову території” фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об’єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, дозвіл на будівництво.
Тобто, вирішуючи спір щодо самочинного будівництва, суд повинен перевіряти загальні умови, дотримання яких вимагається під час будівництва об’єкту нерухомості, а також наявності права на земельну ділянку, на якій ведеться нове будівництво, дотримання цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки, наявність затвердженої в установленому порядку проектної документації, яка є підставою для видачі дозволу на будівництво, дозвіл на будівництво, дотримання правил, нормативів, прав та законних інтересів інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем таких доказів не надано.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог позивача.
Керуючись ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів
Вирішила:
Апеляційну скаргу прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя задовольнити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 28 травня 2010 року скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинно збудовані прибудову та ганок - відмовити
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції
Судді: