1
Справа № 22ас/2860 Головуючий у 1 інстанції: Гончаренко В.М.
Категорія - 31 Доповідач: Головчук С.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :
головуючого Головчук С.В.
суддів Невмержицької Т.І., Худякова A.M.
при секретарі Прищепі О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до. управління праці та соціального захисту населення Попільнянської райдержадміністрації, Лисівської сільської ради про стяг-, нення коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Попільнянського районного суду від 16 травня 2006 року,
встановив :
В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулась з позовом про стягнення компенсації. Вона зазначала, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, які є потерпілими внаслідок аварії на ЧАЕС. Відповідачі неправомірно виплачували їй компенсації у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, хоча розмір цих виплат суперечить п.6 ст.ЗО Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон), який передбачає виплату коштів у кратному розмірі мінімальної заробітної плати. Просила стягнути з відпові- дачів недоотримані кошти за період з 2003 по 2006 роки в сумі 8248,90 грн.
Рішенням Попільнянського райсуду від 16 травня 2006 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Посилається на те, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального права: норм Конституції, якою декларується принцип верховенства права. Вважає, що таке рішення порушує її праваРозглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що діти позивачки є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС та мають право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катас- трофи".
Відповідно до статті 62 зазначеного Закону, його застосування проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.
Отже спірні правовідносини крім Закону регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету (ст.63 Закону). Статтею 95 Конституції України, якою встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.
Зазначені норми узгоджуються із ст.87 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку і в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.
Таким чином фінансування вказаних програм провадиться через органи Державного казначейства у встановленому КМУ України порядку в межах наявних фінансових ресурсів, затверджених Законом України „Про державний бюджет України" на відповідний рік.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 8 36 відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою від 11.10.1995 року, визначені розміри виплат, передбачених зазначеним Законом.
Виплати компенсаційних коштів позивачці за 2003-2005 роки проводились у розмірах, визначених названою постановою.
Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову не було, суд правильно відмовив в позові за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 195,198,200, 205,206 КАС України, суд -
ухвалив :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Попільнянського районного суду від 16 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня проголошення.