1

Справа  №  22ас/2859                                     Головуючий  у   1   інстанції:   Гончаренко  В.М.

Категорія  -  31                                                                                  Доповідач:   Головчук С.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 липня 200 6 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :

головуючого Головчук С.В.

суддів Невмержицької Т.І., Худякова A.M.

при секретарі Прищепі О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі ад­міністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Попіль-нянської райдержадміністрації, ПСП „Корнин" про стягнення кош­тів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний за­хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катас­трофи"

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Попільнянського районного суду від 11 травня 2006 року,

встановив   :

В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулась з позовом про стягнення компенсації. Вона зазначала, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, які є потерпілими внаслідок аварії на ЧАЕС- Відповідачі неправомірно виплачували їй компенсації у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, хоча розмір цих виплат суперечить п.6 ст.ЗО Закону України "Про статус і соціальний захист гро­мадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон), який передбачає виплату коштів у кратному розмі­рі мінімальної заробітної плати. Просила стягнути з відпові­дачів недоотримані кошти за період з 1.08.2004 по 1.02.2005 роки в сумі 3019,60 грн.

Рішенням Попільнянського райсуду від 11 травня 2006 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Поси­лається на те, що рішення постановлене з порушенням норм мате­ріального права: норм Конституції, якою декларується принцип верховенства права. Вважає, що таке рішення порушує її права.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що діти позивачки є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС та мають право на пільги та компенса­ції, встановлені Законом України "Про статус і соціальний за­хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катас­трофи" .

Відповідно до статті 62 зазначеного Закону, його застосу­вання проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністер­ствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

Отже спірні правовідносини крім Закону регулюються поста­новами Кабінету Міністрів України.

Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Зако­ну здійснюється за рахунок Державного бюджету (ст.63 Закону). Статтею 95 Конституції України, якою встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.

Зазначені норми узгоджуються із ст.87 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи, здійснюються в порядку і в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюдже­тні програми.

Таким чином фінансування вказаних програм провадиться че­рез органи Державного казначейства у встановленому КМУ України порядку в межах наявних фінансових ресурсів, затверджених За­коном України „Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 відповідно до Програми діяльності Кабі­нету Міністрів України, схваленої Верховною Радою від 11.10.1995 року, визначені розміри виплат, передбачених зазна­ченим Законом.

Виплати компенсаційних коштів позивачці за 2004-2005 роки проводились у розмірах, визначених названою постановою.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову не було, суд правильно відмовив в позові за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 195,198,200, 205,206 КАС України, суд -

ухвалив   :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Попільнянського районного суду від 11 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня проголошення.