Справа 22а-13126 Головуючий у 1 інстанції Профатило П.І.,
Категорія 10.3.2 Доповідач Барсукова О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Новосядлої В.М.,
суддів: Барсукової О.І., Алексєєва А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської ради на постанову Словянського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської ради, про стягнення недонарахованої щорічної допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В:
П остановою Словянського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволений: визнано дії УПСЗН Слов’янської міської ради стосовно відмови в перерахунку і доплаті недоотриманих сум щорічної грошової компенсації на оздоровлення у 2007-2009 роках в розмірі 5 мінімальних заробітних плат протиправними. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської ради здійснити перерахунок та провести доплату недоотриманої компенсації на оздоровлення, відповідно до вимог ст..48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007-2009 роки.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи, знаходиться на обліку у відповідача (а.с. 7-8, 10). Відповідачем виплачена позивачу щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2007 рік – 90гр., за 2008 рік у розмірі 90 гривень та за 2009 рік – 90гривень (а.с.10).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам III групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виплачена позивачу щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2007 рік – 90гр., за 2008 рік у розмірі 90 гривень та за 2009 рік – 90гривень (а.с.10)у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.
При виплаті сум на оздоровлення відповідач виходив з того, що ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Оскільки зазначеною постановою Кабінету Міністрів визначались конкретні розміри сум на оздоровлення, відповідач здійснював виплату зазначених сум позивачу в розмірах, встановлених постановою.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закони України, якими встановлені розміри мінімальної заробітної плати.
Висновок суду першої інстанції про те, що щорічна допомога на оздоровлення повинна виплачуватися в розмірі, встановленому ст. 48 вказаного Закону, а не в ромірі, встановленому вищевказними постановами Кабінету Міністрів України, є правильним.
Апеляційний суд враховує, що внесені в ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зміни рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп2008 визнані неконституційними.
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 28 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: