ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 року                                    м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

в складі судді Гавриш М.З.  при секретарі  Єльченко А.Ю. з участю прокурора Полтавець В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кілія  кримінальну справу № 22201100001    по звинуваченню

ОСОБА_1

Який народився ІНФОРМАЦІЯ_1  в місті кілія Одеської області, українця, громадянина України, освіта початкова загальна середня,  працездатного, не одруженого, осіб на утриманні не має,  постійної роботи та доходу не має, зареєстрованого за АДРЕСА_1, на момент арешту проживав за АДРЕСА_2 – а,  судимого   25.11.2010 року Кілійським райсудом по ст.. 187 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі  із застосуванням ст..75,76 КК України звільненого  від відбування покарання  з випробуванням на  3 роки

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України

ВСТАНОВИВ:

           03 січня 2011 року  близько 1 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння  в  гостях  в житловому будинку  по АДРЕСА_3 таємно викрав  належний  ОСОБА_2  мобільний телефон марки « Нокіа – 5130» з зарядним пристроєм вартістю 1200 грн з Сім – карткою  мобільного оператора « Кієвстар», на рахунку якої  знаходились кошти в сумі 1грн  60 коп., завдавши потерпілому матеріальну шкоду  в розмірі 1201 грн 60 коп., чим повторно вчинив, маючи непогашену та не зняту судимість  за попереднім вироком суду, таємне викрадення чужого майна ( крадіжку) за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України.

Підсудний показання, дані в ході досудового слідства підтвердив,  у вчиненому розкаявся,  пояснив, що  в ніч з 2 на 3 січня  знаходився  в гостях у свого знайомого, де разом з іншими гостями вживав спиртні напої .  Після опівночі, коли  і власник будинку,  ОСОБА_2 і інші гості заснули, як вказує підсудний, він  взяв з стола, на якому стояв телевізор  мобільний телефон з зарядним пристроєм і пішов додому. Вранці, побачивши в себе  вкрадений телефон  побоявся  його одразу ж повернути, поїхав на роботу в м. Одесу, звідки передав телефон потерпілому через його сестру. У вчиненому кається,  визнає, що вчинив крадіжку від впливом  сильного оп»янінння.

Вина  підсудного  у  скоєнні злочину ніким з учасників процесу не оспорюється, підсудний правильно розуміє зміст фактичних обставин , які визнає, сумніви відносно  добровільності та істинності його позиції у суду відсутні.

  Суд, заслухавши думку учасників процесу  визнає недоцільним  дослідження тих фактичних обставин, справи , які ніким не оспорюються і в порядку ст..299 КПК  обмежується допитом підсудного  та дослідженням письмових доказів по справі, які підтверджують  винність ОСОБА_1 , а саме:  протоколу  усної заяви  потерпілого  про крадіжку  ( ар.с.4),  протоколу огляду місця події ( ар.с.5), протоколом явки з повинною ОСОБА_1  ( ар.с.27),  протоколів очних ставок  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і ОСОБА_4 *( арс. 56-59, копіями правовстановчих документів на викрадене майно ( ар.с. 10.)

           З огляду на  сукупність зібраних по справі та  досліджених судом  доказів суд визнає   вину підсудного у вчиненні таємного викрадення чужого майна  (крадіжки) повторно   доведеною, кваліфікацію вчиненого за ознаками ч.2 ст.185 кримінального кодексу України – правильною.

          При призначенні міри покарання суд враховує, що  підсудним вчинено злочин середньої тяжкості.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння( п.13 ч.1 ст.6 ККк) . Обставинами , які  пом’якшують покарання  суд визнає з’явлення з зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину (  п. ч.1 ст.66 КК України) та добровільне  відшкодування завданого збитку(   п.2 ч1 ст.66 Кк України)   

Суд враховує також , що підсудний   вчинив злочин під час  випробування за попереднім вироком суду,   постійної роботи та доходу не має, за місцем проживання характеризується задовільно,   ,тому,    враховуючи обставини справи  визначає покарання у виді  арешту  на строк в межах  визначеної законом санкції і за правилами   ст. 71, 72   КК України до  покарання, призначеного  за даним  вироком повністю  приєднує невідбуту  частину покарання за  попереднім вироком суду .

Цивільний позов  не заявлений, речові докази  повернені потерпілому під розписку про збереження( ар.с. 25-26).

Керуючись ст.. ст.. 323,324,334,335 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати  ОСОБА_1   винним у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 185 ч.2 Кримінального кодексу України і призначити  покарання у виді   трьох місяців  арешту. За правилами ст.. 71,72 КК України до призначеного  судом покарання повністю  приєднати невідбуту частину покарання за  вироком  Кілійського районного  суду Одеської області від  25.11.2010 остаточно визначивши строк покарання  чотири роки три місяці позбавлення волі.

Строк  покарання  ОСОБА_1  обчислювати з дня  взяття під варту  - з 17.01.2011 року.

Зарахувати ОСОБА_1  в строк  відбування покарання   строк перебування під вартою  з 04.08.2009  по 25.11.2010 року за вироком Кілійського районного суду Одеської області  від 25.11.2010 року.

Речові докази  в порядку ст..81 КПК повернути    власнику майна.

До набрання вироком чинності запобіжний захід  не змінювати, залишити  тримання під вартою

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 15 діб з моменту проголошення,  засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з дня  вручення копії вироку.

Суддя Кілійського районного

суду Одеської області                      М.З. Гавриш