Справа № 22-140 \11 Головуючий у 1 інстанції Васильченко О. Г.
Категорія 52 Доповідач Кучерява В. Ф.
УХВАЛА
Іменем України
5 січня 2011 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого Баркової Л. Л.
Суддів Кучерявої В. Ф. Ткаченко Т. Б.
При секретарі Стрілецькій О. В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської лікарні № 2 про визнання
недійсними наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 14 вересня 2010 року та додаткове рішення цього ж суду від 1 жовтня 2010 року
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 14 вересня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Маріупольської міської лікарні № 2 про визнання недійсними наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Додатковим рішенням цього ж суду від 1 жовтня 2010 року у позові ОСОБА_1 до Маріупольської міської лікарні № 2 про визнання недійсним наказу № 411 від 22.07.2008 року „Про ненадання екстреної медичної допомоги хворому терапевтичного відділення ОСОБА_3 лікарем кабінету УЗІ ендоскопічного відділення ОСОБА_1 „ відмовлено.
У позові ОСОБА_1 до Маріупольської міської лікарні № 2 про визнання недійсним наказу № 557 від 02.10.2009 року „Про відмову в медичному обслуговуванні хворому пільгової категорії інваліду війни 3 групи ОСОБА_4 лікарем кабінету УЗІ ендоскопічного відділення Крахмальною О. В, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
У позові ОСОБА_1 до Маріупольської міської лікарні № 2 про визнання недійсним наказу № 652 від 16.12.2009 року „Про порушення трудових обов’язків лікарем кабінету УЗІ ендоскопічного відділення Крахмальною О. В , поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.
З рішеннями суду не згодна представник позивачки, яка просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, задовольнити позовні вимоги позивачки, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що висновки суду не відповідають обставинам справи та неповне з’ясування обставин справи.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення апелянта та її представника, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка, працюючи на посаді лікаря кабінету УЗІ ендоскопічного відділення лікарні була притягнута до дисциплінарної відповідальності згідно наказу № 411 від 22.07.2008 року ( описку в даті виправлено наказом № 457 від 14.08.2009 року на 22.07.2009 р.) „Про ненадання екстреної допомоги хворому терапевтичного відділення ОСОБА_5 лікарем кабінету УЗІ ОСОБА_1 „ згідно якого їй було об’явлено догану
Підставою для винесення догани була заява хворого терапевтичного відділення ОСОБА_6 про відмову позивачки 15.07.2009 року безкоштовно провести обстеження, яке йому призначив лікар. Він не погодився провести оплату, оскільки був застрахований в СК „Лікарняна каса” і обстеження йому повинно бути безкоштовним.
Наказом № 557 від 02.10.2009 року „Про відмову в медичному обслуговуванні хворому пільгової категорії інвалідові війни 3 групи ОСОБА_4 лікарем УЗІ ендоскопічного відділення ОСОБА_1” позивачці об’явлено догану.
Підставою для видання наказу послужила скарга ОСОБА_4 на ім’я начальника Управління охорони здоров’я про неодноразову відмову позивачки, в тому числі і 15.09.2009 року, від проведення обстеження за направленням лікарів, хоча він має пільги у позачерговому медичному обслуговуванні і повинен обслуговуватись безкоштовно.
16.12.2009 року наказом № 652 „Про порушення трудових обов’язків лікаркою кабінету УЗІ ендоскопічного відділення ОСОБА_1” позивачка була звільнена з роботи за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків з 16.12.2010 року.
Підставою для видання наказу послужив акт КРУ Маріупольського контрольно- ревізійного відділу від 06.11.2009 року № 05-931 /096 про ревізію фінансово- господарської діяльності КП „Маріупольська міська лікарня № 2”, якою виявлено відсутність ведення документації у кабінеті УЗІ, прийом хворих амбулаторних, таких що не лікувались у лікарні № 2
Крім того, було проведено перевірка хронометражу робочого часу з 02.11.2009 року по 05.11.2009 року роботи кабінету УЗІ, після перевірки позивачка продовжувала спотворювати дані про кількість проведених УЗІ, завищувала статистичні одиниці обстеження, приймає хворих, що не лікуються на стаціонарному лікуванні в лікарні та без направлення лікарів. В ході даної перевірки встановлено, що позивачка 03.11.2009 року з 10-25 до 10 – 58, з 12-34 до 12-51, з 13-50 до 15-34; 4.11.2009 року з 12 – 08 до 13 -05 була відсутня на робочому місці без поважної причини
При цьому враховано, що ОСОБА_1 до цього двічі притягалась до дисциплінарної відповідальності за невиконання трудових обов’язків
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 40 КЗпП України , трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що названі накази видано у відповідності із вимогами трудового законодавства і підстав для визнання їх недійсними та скасування не вбачається.
З таким висновком суду не можна не погодитись.
Згідно посадової інструкції, затвердженої головним лікарем лікарні 06.05.2009 року, позивачка зобов’язана проводити кваліфіковане ультразвукове обстеження хворих стаціонарних відділень
Як вбачається із заяви ОСОБА_3 на ім’я головного лікаря міської лікарні № 2 від 15.07.2009 року, ОСОБА_3 двічі приходив в кабінет УЗІ для обстеження, перший раз не було напруги і він прийшов повторно в 12-40, але позивачка відмовила йому провести обстеження безкоштовно , хоча він застрахований.( т. 1 а.с. 22)
На підставі заяви ОСОБА_3 було видано наказ № 395 від 15.07.2009 року , яким створено комісію по службовому розслідуванню ( т. 1 а.с. 23) і було встановлено, що факти, викладені у заяві ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження, відібрано у позивачки пояснення, досліджено медичні документи. .( т. 1 а.с. 24-25) Свідок ОСОБА_7, електромонтер лікарні, підтвердив наявність струму у мережі в 12-40 годин.
Наказ про накладення дисциплінарного стягнення було видано 22.07.2009 року, тобто в строк, передбачений законом для накладення дисциплінарного стягнення. Описку в даті видання наказу усунено наказом від 14.08.2009 року № 457( замість 2009 рік вказано помилково 2008 рік). З наказом позивачка ознайомлена.( т. 3 а.с. 102)
Колегія суддів вважає, що позивачка без поважних причин не виконала своїх трудових обов’язків , дисциплінарне стягнення до неї застосовано у відповідності із вимогами закону і підстав для визнання недійсним та скасування даного наказу не вбачається.
Із скарги ОСОБА_8 на ім’я начальника міського управління охорони здоров’я вбачається, що він , інвалід ВВВ неодноразово з направленнями лікарів звертався до позивачки, але вона відмовляла йому у проведенні обстеження, хоча до неї звертався і його лікуючий лікар з проханням провести йому обстеження ( т. 2 а.с.12-13)
Наказом № 545 від 25.09.2009 року створено комісію по службовому розслідуванню скарги ОСОБА_8, відібрано у позивачки пояснення і встановлено, що 15.09.2009 року безпідставно позивачка відмовила ОСОБА_8 у проведенні обстеження, навіть не поставила його на чергу ( т. 2 а.с.9-10,14-15)Дані обставини підтверджено рапортом , актом, поясненнями свідка ОСОБА_8, медичними документами ( т. 3 а.с. 114-126)
Згідно наказу № 557 від 02.10.2009 року за дане порушення позивачці об’явлено догану. ( т. 2 а.с. 11) . Наказ видано в строк, передбачений законом для накладення дисциплінарних стягнень. З наказом позивачка ознайомлена.( т.3 а.с. 110) Наказом № 567 від 09.10.2009 року усунено помилку і змінено назву комісії по трудовим спорам на комісію по службовому розслідуванню ( т.2 а.с. 80)
Колегія суддів вважає, що в даному випадку позивачка також без поважних причин не виконала свої трудові обов’язки , дисциплінарне стягнення до неї застосовано у відповідності із вимогами закону і підстав для визнання недійсним наказу та його скасування не вбачається.
Підставою для звільнення позивачки послужив акт КРУ м. Маріуполя від 06.11.2009 року та результати хронометражу робочого часу кабінету УЗІ 03.11.2009 року та 04.11.2009 року, з яких вбачається , що позивачка спотворювала дані про кількість проведених досліджень, порушувала ведення документації, допускала відсутність на робочому місці без поважних причин. В судовому засіданні позивачка не заперечувала, що вона дійсно приймала і проводила обстеження своїх знайомих в робочий час.
Згідно наказу № 598 від 02.11.2009 року з ціллю встановлення реального навантаження робити кабінету УЗІ проведено хронометраж робочого часу кабінету УЗІ стаціонару з 02.11.2009 року по 06.11.2009 року ( т. 3 а.с. 144).
Відповідно доповідної записки зав. інформативно- аналітичного відділу лікарні, при проведенні хронометражу робочого часу встановлено порушення ведення документації, приписки обстеження хворим одиниць обстеження, відсутність на робочому місці ( т. 3 а.с.146- 154)
З 9 листопада 2009 року по 9 грудня 2009 року позивачка знаходилась у відпустці.
З наказом № 652 від 16.12.2009 року позивачка ознайомлена 16.12.2009 року, написати пояснення відмовилась ( т. 3 а.с. 143, 154)
Колегія суддів вважає, що позивачка допустила порушення своїх трудових обов’язків , у зв’язку із знаходженням її у відпустці , строк винесення дисциплінарного стягнення не порушено. Позивачка систематично не виконувала без поважних причин обов’язки , покладені на неї трудовим договором, раніше до неї протягом року застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, тому адміністрація лікарні на законних підставах звільнила її з роботи.
Як вбачається із постанови протоколу № 13 від 15.12.2009 року профспілкового комітету КУ „Маріупольська міська лікарня № 2 „ членство позивачки в профспілці припинено згідно наданої заяви з 15.12.2009 року.
Колегія суддів вважає, що всі доводи, викладені у апеляційній скарзі , були предметом дослідження суду першої інстанції, нових доказів суду апеляційної інстанції не надано, рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 14 вересня 2010 року та додаткове рішення цього ж суду від 1 жовтня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді: