Справа № 2-50/2008р.

№ 2-4/2007р.

№ 2-6/2006р.

№ 2-14/23005р.

№ 2-418/2004р.

№ 2-260/2003р.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2008 року.           Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Гончара В.М.,

при секретарі: Попруженко Л.М.,

за участю представників сторін,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом   Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1,  приватного підприємця ОСОБА_2, про встановлення права власності за державою в особі  Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на вилучені товарно-матеріальні цінності, зустрічного позову  ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3до  Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

            25.02.2003 року позивач  Кіровоградська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась із позовом до ОСОБА_1. в якому просив  визнати за державою в особі  Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції право власності на вилучені  товарно-матеріальні цінності  16115 кг. насіння соняшника.

            В обгрунтування заявлених вимог вказав, що 20.02.2003 року працівниками МВПМ Кіровоградської МДПІ  був перевірений транспортний засіб автомобіль КАМАЗ державний номер НОМЕР_1, причіп державний номер 163-77 СК, який за словами водія перевозив насіння соняшника вагою 16 тон.  Перевезення вантажу здійснював водій ОСОБА_1., який у відповідь на вимогу працівників податкової міліції надати супровідні документи на вантаж вказав на їх відсутність  та підтвердити право власності на вантаж ніяким чином не зміг. ОСОБА_1. під час здійснення перевірки зник з місця події, покинувши автомобіль. В ході перевірки вантаж насіння соняшника був оглянутий  протоколом огляду від 20. 02.2003 року. В ході огляду було встановлено, що перевіряємий транспортний засіб з причепом завантажений насінням соняшника власник на яке відсутній.

            ОСОБА_2. через свого представника за довіреністю ОСОБА_3. звернувся до суду із зустрічним позовом  до  Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції в якому просив визнати  за ним право власності на товар - 16115 кг. насіння соняшника, посилаючись на те, що відповідно наданих суду доказів є власником 16115 кг. насіння соняшника, яке було вилучено працівниками податкової міліції  в порушення вимог чинного законодавства України.

            В судовому засідання представник позивача за довіреністю Доган В.Й. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду дав пояснення по обставинах справи, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити посилаючись на вимоги ч.4 ст. 267 ЦК України, так як  ОСОБА_2. подано зустрічну позовну заяву після спливу строків позовної давності. Крім того 16.11.2007 року Державним реєстратором була припинена державна реєстрація суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2., а тому ОСОБА_2. не є правонаступником підприємницької діяльності СПД - фізичної особи ОСОБА_2., так як механізм такого відсутній і вказане законом взагалі не передбачено.

            Представник відповідача ОСОБА_1.  за ордером, відповідача  приватного підприємця ОСОБА_2. за довіреністю ОСОБА_3., позовні вимоги Кіровоградської  міжрайонної державної податкової інспекції не визнав, зустрічну позовну заяву позивача ОСОБА_2., від імені якого за довіреністю діє ОСОБА_3., підтримав в повному обсязі, суду дав пояснення по обставинах справи зазначених в первинному та зустрічному позові. 

            Свідок ОСОБА_4. суду пояснив, що в 2003 році працюючи у приватного підприємця ОСОБА_2., виконував роботу по закупці зернових для чого йому були надані кошти та відповідні довіреності. В лютому 2003 року він у м. Бобринці Кіровоградської області закупив 16115 кг. насіння соняшника  у СФГ “ОСОБА_5.” отримавши при цьому відповідні документи. Товар було завантажено  на автомобіль КАМАЗ, який ПП “ОСОБА_2. орендував і він  поїхав до місця проживання,  ОСОБА_1. на автомобілі яким керував водій, з документами на вантаж поїхали здавати насіння соняшника в Кіровоградським МЕЗ. В подальшому в телефонній розмові ОСОБА_1. йому повідомив, що коли їх автомобіль стояв у черзі для розвантаження насіння біля Кіровоградського МЕЗ до них підійшли  особи, які представились працівниками податкової міліції пред”явивши посвідчення, запитали про документи на вантаж які забрали, а також забрали автомобіль з насінням соняшника. 

            Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та надані суду докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

            Відповідно свідоцтва  про державну реєстрацію внесеного до державного реєстру 5.12.1996 року, ОСОБА_2був суб”єктом підприємницької діяльності-фізична особа, являвся платником податку на додану вартість,  державна реєстрація якого 16.11.2007 року Державним реєстром була припинена.

            Здійснюючи підприємницьку діяльність  ПП ОСОБА_2. відповідно контракту від 24.11.2002 року є постачальником насіння соняшника врожаю 2002 року ТОВ “Зерноторгівельна компанія”.   Для провадження підприємницької діяльності ПП ОСОБА_2., відповідно договору оренди від 14.02.2003 року,   орендував  у ТОВ “Інтер-Агро” автомобіль КАМАЗ  державний номер НОМЕР_1 та  причіп державний номер НОМЕР_2терміном 1 рік від дати підписання договору  (  т.1 а.с. 41, 45 47-48, т.2 а.с.8-10).

            20.02.2003 року ПП “ОСОБА_2.” у СФГ “ОСОБА_5.” було закуплено 16115 кг. насіння соняшника, що підтверджується  накладною № 2   податковою накладною № 2,  квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2, товарно-транспортною накладною від 20.02.2003 року (  т. 1 а.с. 46, 99-101, т. 2 а. с. 5-7).

            При таких обставинах, викладене дає підстави суду вважати, що у суб”єкта підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2. виникло право власності на  16115 кг. насіння соняшника, що не суперечить вимогам ст. 128 ЦК України  1963 року  чинних на момент виникнення правовідносин між сторонами.

            Вказане насіння соняшника на орендованому автомобілі  КАМАЗ ОСОБА_1. разом з водієм   ТОВ “Інтерагро” ОСОБА_6. перевезли в м. Кіровоград де перебували у черзі очікуючи заїзду на територію заводу ВАТ “Кіровоградолія”, де працівниками податкової міліції Кіровоградської  МДПІ автомобіль КАМАЗ із зазначеним насіння соняшника  було вилучене  та передане 21.02.2003 року на відповідальне зберігання підприємству “Агросервіс-Інтекс”, з посиланням на не встановлення і не виявлення його власника, що  підтверджується  протоколом огляду предметів, протоколом про тимчасове затримання активів платника податків від 20.02.2003 року, поданням та рішенням про застосування повного адміністративного арешту активів платника податків від 24.02.2003 року, накладною від 20.02.2003 року ( т. 1 а.с. 4,  6-8, 12, 49).

            Відповідно до положень ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            ст. 137 ЦК України в редакції 1963 року, який був чинним на момент виникнення правовідносин між сторонами, передбачено, що майно, яке не має  власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно), надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, винесеними за заявою фінансового органу. Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніше як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної, сільської Ради народних депутатів. Порядок виявлення та обліку безхазяйного майна визначається Міністерством фінансів України.

            Крім того, на час розгляду справи ДПА України був виданий наказ № 18 від 19.01.2007 року “Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між  підрозділами органів державної податкової служби України по роботі з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави” згідно п.2 яких встановлений вичерпний перелік випадків, коли органи ДПС України можуть здійснювати дії з майном, яке може перейти до держави, а саме: майно, від якого відмовився власник, майно, кошти подаровані державі власником, кошти та майно, право власності на яке припинено у зв”язку з припиненням юридичної особи, смерті власника, майно, право власності на яке перейшло до держави в порядку успадкування, майно на яке право власності перейшло до держави за рішенням суду, знахідка, скарби, що здані або виявлені органами ДПС, бездоглядні домашні тварини.

            20.02.2003 року на час вилучення у ПП “ОСОБА_2.” насіння соняшника  не підпадає під жодний зі вказаних випадків, оскільки від нього ніхто не відмовлявся, не передавав його державі,  це не було тоді знахідкою, а тому вилучати насіння соняшника  з посиланням на не встановлення і не виявлення його власника, тобто як безхазяйне майно у  позивача не було передбачених законом підстав.

            Порушення вимог ст. 137 ЦК України в редакції 1963 року,  п. 2 наказу № 18   ДПА України від 19.01.2007 року “Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між  підрозділами органів державної податкової служби України по роботі з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави”,  дає суду підстави  відмовити позивачу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції у  визнані за державою в особі  Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції право власності на вилучені  товарно-матеріальні цінності  16115 кг. насіння соняшника.

            Вирішуючи зустрічний позов, суд бере до уваги те, що ОСОБА_2 суб”єкт підприємницької діяльності-фізична особа, про порушення свого права щодо визнання за державою в особі  Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції права власності на вилучені товарно-матеріальні цінності - насіння соняшника вагою 16115 кг. дізнався  в 2003 році, що підтверджується матеріалами справи,  і мав реальну можливість скористатись  правом захистити свої інтереси шляхом звернення до суду, однак враховуючи  заяву відповідача по зустрічному позову  Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції  про застосування позовної давності  та  вимоги  ч. 4 ст. 267 ЦК України, суд приходить до висновку про відмову позивачу у зустрічному позові.

            Оскільки вимоги позивача  Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції задоволенню не підлягають,  судові витрати в справі компенсуються за рахунок держави.

            Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 128, 137 ЦК України в редакції 1963 року,  ст. 267 ЦК України, п. 2 наказу № 18  ДПА України від 19.01.2007 року “Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між  підрозділами органів державної податкової служби України по роботі з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави”, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215  ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

            В позові Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1,  приватного підприємця ОСОБА_2, про встановлення права власності за державою в особі  Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на вилучені товарно-матеріальні цінності, зустрічному позові  ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3до  Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, про визнання права власності, - відмовити.

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до  апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя