Справа 22а-11929 Головуючий у 1 інстанції Малютіна Н.М.
Категорія 10.3 Доповідач Солодовник О.Ф.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Солодовник О.Ф., суддів Янчук Т.О., Тимченко О.О.,
при секретарі Зілаковій Я.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київськ ого районного суду м.Донецька від 21 жовтня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
14 липня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, мотивуючи наступним. Він є інвалідом війни 3 групи, знаходиться на обліку у відповідача та відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічної одноразової допомоги до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Однак відповідачем у порушення вказаних вимог Закону йому була виплачена допомога у 2009 році в сумі 380 грн. Просив визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради та стягнути з відповідача на його користь недоотриману щорічну допомогу до 5 травня в розмірі 3106 грн,
П остановою Київськ ого районного суду м.Донецька від 21 жовтня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову про задоволення позову з тих підстав, що суд першої інстанції порушено вимоги матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з таких підстав.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом війни 3 групи, знаходиться на обліку у відповідача (а.с.3, 20,21). Відповідачем виплачена позивачу щорічна одноразова допомога до 5 травня за 2009 рік в сумі 380 грн (а.с.20).
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни 3 групи виплачується щорічна одноразова допомога до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції послався на ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», згідно з якою Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Тому її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Виплата позивачу щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 211 «Про розмір грошової допомоги, що виплачується у 2009 році» не є правильною.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Таким чином судом першої інстанції при ухваленні постанови в цій частині порушено вимоги матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Тому постанова суду першої інстанції на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.197,198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Київськ ого районного суду м. Донецька від 21 жовтня 2009 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради по не нарахуванню ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2009 рік в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну одноразову допомогу до 5 травня за 2009 рік в розмірі 3106 (три тисячі сто шість) грн.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією постановою.
Головуючий :
Судді: