Судове рішення #18521196

Справа 22а-31820/11                                     Головуючий у 1інстанції Добінчак О.Л.,

Категорія 10.3.2                                                     Доповідач   Тимченко О.О.

             

               

                                                 П О С Т А Н О В А

                                       І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

               

19 вересня  2011  року                                       м. Донецьк

   

 Апеляційний  суд  Донецької  області   в  складі:

                  головуючого                         Ждановій В.С.,

     суддів                               Янчук Т.О.,

            Тимченко О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на   постанову Микитівського районного суду м. Горлівки  від  04 листопада 2009 року   по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3  до  управління Пенсійного фонду України    в Микитівському районі м. Горлівки  про  визнання  дій  неправомірними та  зобов’язання  вчинити  дії,    

                                                   

          В С Т А Н О В И В:

                 

 У вересні 2009 року  позивач,  звернувся  до  суду  з  позовною  заявою   до   управління Пенсійного фонду України    в Микитівському районі м. Горлівки  про  визнання  протиправним дій відповідача та  зобов’язання  здійснити   перерахунок пенсії  у  відповідності  до  положень  статей 49, 50, 54, 67  Закону  України  «Про  статус  та  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  від  28.02.1991  року.    

               В обґрунтування свої позовних вимог зазначав, що  він   має статус учасника  ліквідації  аварії   на  Чорнобильській АЕС  категорії  1,  інвалід  2  групи, внаслідок  захворювання  пов’язаного  з  участю  у  ліквідації  наслідків  аварії  на  Чорнобильській АЕС ,  отримує  державну  та  додаткову    пенсії,  передбачені  статтями 50,54   вищезазначеного  закону,  однак    розміри  призначених  та  виплачуваних  йому  пенсій  не  відповідають  розмірам  передбаченим  цим  Законом.   Посилаючись  на  відмову  відповідача    привести  їх  у  відповідність  з  вимогами  даного Закону,  просив  суд  визнати  протиправними дії  та  зобов’язати відповідачів  зробити йому  перерахунок  основної  та додаткової пенсії за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року, та с 01 червня 2008 року по 31 серпня 2008 року.

 Постановою Микитівського районного суду  м. Горлівки  від 04 листопада  2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3   відмовлено.

                Не  погодившись  з  такою  постановою,  позивачем подало  апеляційну  скаргу,  в  якій  він  просить  скасувати  постанову  та  ухвалити  нове  рішення  про задоволення його позовних вимог, з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи,  порушено вимоги матеріального  та  процесуального  права .

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому  задоволенню,  а  постанова  скасуванню ,  з  ухваленням  нової  постанови.

Ураховуючи  положення  п.1 Закону  України «Про  внесення  змін  до  розділу 12 «Прикінцеві  положення» Закону  України «Про  судоустрій і  статус суддів» щодо  передачі  справ  пов’язаних  із  соціальними  виплатами  від 02.12.2010  року  справа  розглядається за  правилами КАС  України.  

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом  першої  інстанції встановлено,  що позивач   є  інвалідом  2  групи  і  віднесений  до  1  категорії  осіб,  що  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  одержує  пенсію  по  інвалідності  на  підставі  статті  54  Закону « «Про  статус  та  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»   та  додаткову  пенсію  за  шкоду,  заподіяну  здоров’ю ,  на  підставі  статті  50  цього  ж Закону.   04.08.2009 року  позивач звернувся до відповідача з вимогою перерахунку пенсії з 01.11.2006 року,  однак відповідач, відмовив йому в перерахунку пенсії з розрахунку державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

             Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що з заявою про перерахунок основної та додаткової пенсії позивач звернувся до УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки   у серпня 2009 року, тому підстав для задоволення позову немає.

Але апеляційний суд  не може погодиться з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1 категорії встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Абзацом 4 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. 

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно з підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, який набрав чинності з 01 січня 2008 року, була викладена в новій редакції в частині того, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 20  % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

Стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно з підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» була викладена в новій редакції, за якою розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 2 групі інвалідності, складає 120  % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Своїх запереченнях  відповідач посилався на те, що виплата пенсії позивачу відбувалася на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірах встановлених постановами Кабінету Міністрів України, які є обов'язковими для виконання державними пенсійними органами. Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» було встановлено, що розрахунок пенсій та додаткової пенсії призначених відповідно статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинен проводитися виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Стосовно цих тверджень відповідача  ,  апеляційний суд зазначає, що за статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Тобто, в цій статті функції щодо встановлення розміру пенсії, як державної, так і додаткової, Кабінету Міністрів України не делеговані, а лише зазначено про те, що Кабінет Міністрів України може затвердити порядок застосування передбачених законом пільг.

З врахуванням викладеного, апеляційний суд  дійшов до  висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з 01 листопада 2006 року  відповідно до статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Проте, слід враховувати, що протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу слід вважати період з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року та з 01.06.2008 року по 31.08.2008  року, оскільки підпункт 12, 15, 17 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесені зміни до ст. 50, ч. 4 ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого з 01 січня 2008 року був змінений порядок визначення пенсій по інвалідності.

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України». У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.  

Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи , до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем пенсія у складі державної пенсії в розмірі 8 мінімальних  пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків  мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, апеляційний  суд  вважає, що позовні вимоги позивача, слід задовольнити та необхідно перерахувати розмір пенсії із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, а також додаткова пенсія – з розрахунку 75 % від мінімальної пенсії за віком з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року та з 01.06.2008 року по 31.08.2008  року.

Апеляційний суд, вважає, що дії відповідача щодо виплати пенсій позивачу у розмірах, менших від 8 мінімальних пенсій за віком, є протиправними , оскільки не відповідають вимогам статті 50, частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вирішуючи  даний  спір,  суд  першої  інстанції  дійшов помилкового висновку, що начебто підставою для перерахунку пенсії є лише тільки виключно звернення громадян із заявою про такий перерахунок.

    Судом  першої  інстанції  питання  пропущення   позивачем  строку  звернення  до  суду  не  розглядалося і відповідач  у своїх запереченням не наполягав на застосуванні вимог ст. 99,100 КАС України. .

Тобто  суд  першої  інстанції  при  ухвалені  постанови    неповно  з’ясував    обставини  справи,  що  мають  значення  для  справи,  та допустив порушення  норм  матеріального права, що  призвело  до  неправильного  вирішення  справи .

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що постанова суду  першої  інстанції  на  підставі  п.1,4  ч.1  статті 202  КАС  України  підлягає  скасуванню з ухваленням нового рішення.

        Керуючись статтями  195, 197 , 199 ,202, 207,254   КАС України,  апеляційний суд –

                                            П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  - задовольнити частково.

             Постанову   Микитівського районного суду м. Горлівки    від  04 листопада 2009 року – скасувати.  

Адміністративний позов ОСОБА_3  до Управління Пенсійного фонду України в   Микитівському районі м. Горлівки   про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок пенсії -  задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в   Микитівському районі м. Горлівки   про відмову ОСОБА_3   в перерахуванні пенсії по інвалідності у відповідності до приписів статті 50 та частини  4 статті 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року,  та з 01 червня 2008 року по 31 серпня 2008 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському  районі м. Горлівки  здійснити ОСОБА_3    перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 01 червня 2008 року по 31 серпня 2008 року  із розрахунку восьми м інімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб та додаткової пенсії із розрахунку 75 %  від мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

               Постанова   набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.  

             Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією  постановою.

 

Головуючий :

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація