Справа 22а-1673 /11                                   Головуючий у1 інстанції     Березіна О.В.  

Категорія 10.3.1                                                   Доповідач   Тимченко О.О.

                                                   У Х В А Л А

                                      І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14  березня  2011  року                                                 м. Донецьк

                  Апеляційний суд Донецької області в складі:

                  головуючого                   Солодовник О.Ф.,

       суддів                       Янчук Т.О.,  

                        Тимченко О.О.,

           при секретарі                    Голубцові  А.В..,            

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України   в   м. Єнакієве Донецької області  на постанову   Єнакіївського міського суду Донецької області  від 16 жовтня  2009 року  по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до   управління Пенсійного фонду України   в м. Єнакієве Донецької області   про визнання неправомірною бездіяльності щодо нездійснення належних виплат   і   покладання зобов'язання про здійснення нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,    

                                                                    В С Т А Н О В И В:

П остановою   Єнакіївського міського суду Донецької області від 16 жовтня  2009 року   позов ОСОБА_3 задоволено частково: поновлено строк звернення до суду з позовом, визнано бездіяльність  управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області   визнано неправомірними та зобов’язано відповідача здійснити позивачу  нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року у розмірі 710,90 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та порушено вимоги матеріального права.  

 Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

 Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни»,  користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та  перебуває на обліку у відповідача.

Враховуючи  положення  п.1 Закону  України «Про  внесення  змін  до  розділу 12 «Прикінцеві  положення» Закону  України «Про  судоустрій і  статус суддів» щодо  передачі  справ  пов’язаних  із  соціальними  виплатами  від 02.12.2010  року  справа  розглядається за  правилами КАС  України.  

      З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в  м. Єнакієве Донецької області   визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

    Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

   Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

  Ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

      Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України,  положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».        Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів  при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

  Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

  Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.

  Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  є обґрунтованими.  

  Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.    

 Суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала саме  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги  –відсутні..

Відповідно до вимог  ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Керуючись    ст.ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

                                                У Х В А Л  И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в   м.. Єнакієве Донецької області   - залишити без задоволення.

Постанову     Єнакієвського міського суду Донецької  області  від 16 жовтня 2009 року   - залишити без змін.

             Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.  

             Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

 Головуючий:

Судді: