Справа №   2-1042/11   р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2011 . Красногвардійський районний суд АР Крим у складі:

головуючого –судді Павлюкової О.В.,

при секретарі –Рашитовій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт.Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

      Позивач звернувся до суду  із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що вироком Красногвардійського районного суду АР Крим від 24.05.2010 року  ОСОБА_2 було визнано винним у  скоєнні злочину передбаченого ст. 128 КК України та призначено покарання у вигляді громадських робіт. У результаті скоєного злочину позивачу було завдано тілесні ушкодження, в зв’язку з чим, вимушений був  проходити лікування у медичному закладі у с. Восход Красногвардійського району АР Крим та продовжити лікування у лікарні м. Саки АР Крим. На лікування позивачем було сплачено 6724,71 грн та 1552,51 грн сплатив за бензин на проїзд до лікарні. Крім цього, відповідачем була завдана моральна шкода. Розмір моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що внаслідок злочину, скоєного  відповідачем він постійно відчуває біль у нозі, протягом  півроку порушено його звичний образ життя, він не може влаштуватися на роботу та отримувати заробітну  плату, з цього приводу він страждає, нервує, приймає заспокійливі засоби. Просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 6724,71 грн, витрати на бензин 1552,80 грн та моральну шкоду в сумі 20000 грн., послуги адвоката 830 грн, а всього  29107,51 грн..

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали та просили стягнути з відповідача  ОСОБА_2 матеріальну та моральну шкоду у розмірі 29107,51 грн., та пояснили, що після проходження позивачем лікування у медичному закладі с. Восход Красногвардійського району АР Крим, він продовжив лікування у  комунальному закладі Сакського територіального медичного об’єднання. Витрати на бензин та проъзд на громадському транспорті мотивував тим, що до нього у лікарню  приїзджали батьки та його дівчина, за свій кошт, щоб навідувати його.

Представник відповідача  ОСОБА_4, та відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнали частково та пояснили, що визнають матеріальну шкоду у розмірі 1500 грн. сплачені позивачем при лікуванні у медичному закладі с. Восход та моральну шкоду у розмірі 1500 грн.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 28.11.2010 р., з вини  ОСОБА_2 сталася ДТП, внаслідок якої, завдані тілесні ушкодження  ОСОБА_1 Зазначені обставини встановлені  вироком суду від 24.05.2011 р., яким ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого  ст. 128 КК України. Вирок набув законної сили.

Згідно вироку Красногвардійського районного суду АР Крим від 24.05.2011 року  цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди залишений без розгляду.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно відомостей  Красногвардійського ТМО, наданих суду 12.09.2011 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні і травматологічному відділенні Красногвардійської ЦРБ з 28.11.2010 року по 29.11.2010 року і у день виписки йому видано направлення на лікування до Сакської районної лікарні.

Згідно з довідкою Сакського територіального медичного об'єднання, посвідченою належним чином,   ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні Сакського ТМО з 29.11.2010 року по 24.12.2010 року.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному  відділенні Красногвардійської ТМО, вартість лікування склала 3464 грн. 15 коп., що підтверджується товарними чеками №12  від 20.12 на суму 464 грн, бн від 20.12.2010 року на суму 700 грн., , бн від 08.12.2010 року  на суму 231 грн, бн від 29.11.2010 року на суму 104 грн. 60 коп., бн від 02.12.2010 року на суму 52 грн, бн від 30.11.2010 року на суму 79 грн 20 коп., бн від 11.12.2010 року на суму  82 грн., бн від 09.12.2010 року на суму 163 грн. 50 коп., бн від 10.12.2010 року на суму 63 грн.50 коп., бн від 05.12.2010 року на суму 79 грн., бн від 03.12.2010 року на суму 80 грн., бн від 01.12.2010 року на суму 102 грн., бн від 01.12.2010 року на суму 115 грн., бн від 10.12.2010 року на суму 184 грн., квітанцією № 164401 від 13.12.2010 року на суму 600 грн., фіскальними чеками  від 28.11.2010 року на суму 79 грн.95 коп.,  від 28.11.2010 року на суму 149 грн.20 коп., від 28.11.2010 року на суму 135 грн.20 коп.  Необхідність придбання зазначених ліків  підтверджується  листком лікарських призначень ОСОБА_1 Красногвардійської ЦРБ (медична карта № 1129) та списком медикаментів  Сакського ТМО.

Як пояснив суду позивач, він проходив лікування у Сакській районній лікарні, проте ним, на підтвердження витрат понесених під час проходження лікування , а також після виписки з Сакської районної лікарні (червень 2011 року) надано: квітанцію № 160930 на суму 100 грн, № 531 від 09.12.2010 року про здійснення оплати в  ТОВ "Ескулап-3" на суму  2250 грн.,  № 538 від 15.12.2010 року про здійснення оплати в  ТОВ "Ескулап-3" на суму  300 грн, № 88 від 01.06.2011 року про здійснення оплати в ТОВ "Ескулап-3" на суму  20 грн, № 70 від 07.06.2011 року про здійснення оплати в ТОВ  "Ескулап-3" на суму  600 грн. Але доказів того, що із вказаним товариством позивачем було укладено договір на проведення лікування, або будь-яких інших доказів, якиб підтверджували необхідність сплати зазначених коштів до ТОВ "Ескулап", якщо у цей час ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні  у Скаському ТМО  позивачем не надано, клопотань про витребування таких доказів позивачем не заявлялося. Тому, вказані квитанції судом не приймаються, в якості доказу понесених витрат і суми визначені у квітанціях стягненню не підлягають, бо позивачем не доведено необхідність сплати зазначених коштів до ТОВ "Ескулап" під час проходження стаціонарного лікування у державній медичній установі.

Також не підлягає стягненню сума 100 грн., сплачена ним за квітанцією № 160930 без дати, бо як вбачається з квитанції  це є добровільний внесок ОСОБА_1 до відділення в якому він проходив лікування.

Вимоги позивача щодо стягнення витрат позивача на придбання бензину та квитків  (фіскальний чек від 15.12.2010 року на суму 150 грн, від 09.12.2010 року на суму 162 грн., від 02.12.2010 року, від 05.12.2010 року на суму 200 грн., від 08.12.2010 року на суму 153 грн.,  від 03.12.2010 року на суму 150 грн., від 14.12.2010 року на суму 160 грн., від 07.12.2010 року на суму 200,07 грн., від 06.12.2010 року на суму 153 грн., чек від 06.12.2010 року на суму 10 грн 95 коп, від 06.12.2010 року на суму 16 грн.58, від 08.12.2010 року на суму 11,55 грн, від 07.12.2010 року на суму 11,55 грн., від 06.12.2010 року на суму 21,17 грн.)  задоволенню також не підлягають, бо як пояснив позивач зазначені витрати були понесені не ним, а його батьками та дівчиною, які приїздили навідувати його до лікарні, за свій власний кошт, тому сам позивач цих витрат не поніс.

Згідно ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна  шкода  відшкодовується незалежно від вини органу державної влади,  органу влади Автономної Республіки Крим,  органу місцевого  самоврядування,  фізичної  або юридичної особи,  яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом,  іншим ушкодженням  здоров'я або   смертю  фізичної  особи  внаслідок  дії  джерела  підвищеної небезпеки.

На підставі викладеного, з урахуванням  характеру та обсягу моральних страждань позивача суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди  ОСОБА_1 суму 1500 грн.., бо внаслідок  злочинних дій відповідача він  душевно страждав, було порушено його звичний орбаз життя, в зв'язку із тим, що до теперішнього часу в нього болить нога йому важко працювати,  не має можливості влаштуватися на роботу.

Також з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на правову допомогу в сумі 394 грн.  Відповідно Постанови КМУ від 27.04.2006 року № 590 при визначенні розміру правової допомоги, суд виходить з того, що 40% мінімальної заробітної плати на час розгляду справи складають 394 грн., адвокат приймав участь у судовому засіданні 1 годину.

Вказані суми, відповідно до ч. 1 ст. 1179 ЦК України підлягають стягненню саме з ОСОБА_2, якому виповнилося 17 років і який, як пояснив представник відповідача, має у власності нерухоме майно. Вказані обставини не оспорювалися в судовому засіданні ані позивачем ані відповідачами.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь держави в сумі 53,58 грн. - судовий збір та 120 грн. витрати на ІТЗ розгляду справи.

На підставі ст..ст. 1167, 1168, 1179  ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 209, 212, 214,215  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди –3464 грн.15 коп., у відшкодування моральної шкоди 1500 грн.00 коп., витрати на правову допомогу в сумі 394 грн., а всього 5358 грн.15 коп.

В задоволені решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 53 грн.58 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до колегії суддів судової палати по цивільних справах  Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим.

Суддя: