Справа 2-а-21  2008 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого2008 року                                        Переяслав-Хмельницький міськрайонний  суд

Київської області, діючи як адміністративний суд,  в складі:

головуючого судді Колодко Л.В.

при секретарі          Ткалі І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому

справу за  позовом ОСОБА_1до  Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області про виплату недоплачених сум  допомоги на оздоровлення та виплату щорічної грошової допомоги ,-

встановив:

ОСОБА_1. просив зобов"язати відповідача  виплатити йому недоплачену допомогу на оздоровлення за 2003- 2007 роки в сумі 7171 грн. 60 коп. та  щорічну  разову грошову допомогу, яка виплачується інвалідам війни до 5 травня,  за  2007 рік в розмірі 3248 грн.

В попередньому судовому засіданні позовні вимоги в частині виплати йому допомоги як інваліду війни зменшив і просив стягнути з відповідача на його користь 2888 грн. недоплаченої допомоги як інваліду війни 2 групи.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач мав виплачувати йому, як  учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС , інваліду 2 групи , відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат , а як інваліду війни 2 групи - щорічну разову грошову допомогу до 5 травня  в розмірі  восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 13 закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В порушення зазначених  законів відповідач виплачував йому  допомогу на оздоровлення в 2003 та 2004 роках в розмірі 26 грн.70 коп. щорічно;  в 2005,2006,2007 роках -  в розмірі 120 грн.; разова грошова допомога до 5 травня виплачувалася йому в   2007 році  в розмірі 360 грн. 

В судове засідання позивач не з"явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав. 

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, просив розглядати справу без участі його представника та надіслав заперечення, в яких позов не визнав, посилаючись на те, що виплати на оздоровлення проводяться у відповідності з постановами Кабінету Міністрів України, а розмір одноразової грошової допомоги щорічно визначається законом "Про державний бюджет України".

 З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що   позивач ОСОБА_1. з 2000 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради як громадянин, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії  і має право на  пільги і компенсації, встановлені законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв»язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворих внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, що підтверджується  посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 30.03.1995 року Київською обласною державною адміністрацією, яке перереєстроване 13.05.1997 р., та вкладкою до нього НОМЕР_2.

Крім того, згідно з довідкою № 100, виданою йому відповідачем 01.03.2007 р. на час видачі довідки він був інвалідом війни 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, а з 10.10.2007 р. йому встановлена перша група інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК НОМЕР_3та  посвідченням серії НОМЕР_4виданим  Управлінням праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради  22.10.2007 р.

З наданих відповідачем довідок встановлено, що відповідач виплатив позивачеві допомогу на оздоровлення:  за 2003 рік - 22.11.2003 р. в розмірі 26 грн.70 коп.;  за 2004 рік - 19.08.2004 р. в розмірі 26 грн.70 коп.; за 2005 рік - 12.12.2005 р. в розмірі 120 грн.; за  2006 рік - 08.08.2006 р. в розмірі 120 грн.; за 2007 рік - 17.05.2007 р. в розмірі 120 грн.;

в 2007 році йому виплачена щорічна разова допомога до 5 травня в розмірі 360 грн. 

            Судом встановлено, що  має місце спір фізичної особи  із суб"єктом владних повноважень (Управлінням праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області) щодо оскарження його рішень  щодо розміру  виплачених допомог.

Дані правовідносини регулюються  законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(закон 796-ХП від 28.02.1991 р.)," Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"( № 3551-ХП від 22.10.1993 р.), "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування"(закон № 1058-1У від 09.07.2003 р.), законами "Про Державний бюджет" , якими встановлювався розмір  мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму : № 380-1У від 26.12.2002 р., № 1344-1У від 27.11.2003 р., № 2285-1У від 23.12.2004 р, № 3235-1У від 20.12.2005 р., № 489-У від 19.12.2006 р., № 749-У від 15.03.2007 р. , законом № 1704-1У від 11.05.2004 р." Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік", постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 р. № 544 "Про підвищення розмірів трудових пенсій".

            Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , в редакції на час виплати допомог, - учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, а також інвалідам 2 групи з числа учасників ліквідації аварії  виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органом соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

            Відповідно до  Порядку використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 року № 987, який діяв до 16.09.2005 р., виплата компенсацій і допомог, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" непрацюючим і працюючим пенсіонерам проводиться  органами праці  та соціального захисту населення від дня набуття права на пільги, але не раніше дня одержання посвідчення встановленого зразка, який підтверджує статус постраждалого, та з дня подання письмової заяви. Письмова заява подається  громадянином один раз на всі компенсації та допомоги. У разі зміни обставин заява поновлюється.

            Відповідно до п.3  Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов"язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936,  призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за єдиною заявою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1146 "Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги";  у разі, коли вперше встановлено відповідний статус постраждалої особи і видано відповідне посвідчення, виплата проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення відповідного зразка.

            Згідно зі ст.13 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 р., в редакції на час виплати допомоги,  щорічно до 5 травня інвалідам війни П групи виплачується разова грошова допомога у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком. Виплату вказаної допомоги, як зазначено в ст.17-1 цього закону , здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

            Відповідно до ст. 28 Закону України  № 1058-1У від 09.07.2003 р., яка застосовується  з червня 2004 року,  мінімальний розмір пенсії за віком  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

            Мінімальний розмір пенсії до зазначеного часу встановлювався постановою Кабінету Міністрів України № 544 від 15.04.2003 р. і відповідно до п. "а" ст.1 встановлений у розмірі 50 грн.

            Відповідно до Закону України № 2285-1У від 23.12.2004 р. розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а отже і розмір мінімальної пенсії в 2005 році становив 332 грн.

            В травні 2006 року - 359 грн., згідно з законом № 3235-1У від 20.12.2005 р.

            В травні 2007 року - 406 грн. відповідно до законів України № 489-У від 19.12.2006 р. та № 749-У від 15.03.2007 р.   

Суд дійшов до висновку , що позовні вимоги підлягають    задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

            Як встановлено в судовому засіданні, позивач з 2000 року перебуває на обліку   у відповідача як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи  1 категорії  та отримує щомісячну компенсацію на харчування і допомогу на оздоровлення.

             Починаючи з 2003 року  допомога на оздоровлення виплачувалася позивачеві в розмірах встановлених постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р. та  № 562 від 12.07.2005 року.

            Відповідно до  п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

            Законом України № 321 від 05.10.2006 р. внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема доповнено його  ст. 71, згідно з якою дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до нього.

            Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  , якими призупинена дія  положень ряду законів, в тому числі й ст. 48  Закону  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 13 закону   "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

            Виходячи з вищезазначеного, позивачеві належить виплатити допомогу на оздоровлення за 2003  рік виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час виплати 185 грн. з урахуванням виплаченої частини допомоги на  суму 898 грн.30 коп. (185х5=925-26,7).

За 2004 рік йому належить виплатити допомогу на оздоровлення виходячи з мінімальної заробітної плати на час виплати 205 грн. з урахуванням виплаченої частини допомоги в сумі 998 грн.30 коп. (205х5=1025-26,7)

            За 2005 рік позивачеві належить доплатити допомогу в  розмірі 1540 грн., виходячи з мінімальної заробітної плати 332 грн. (332х5=1660-120).

За 2006 рік позивачеві належить доплатити допомогу в розмірі  1755 грн., виходячи з мінімальної заробітної плати 375 грн. (375х5=1875-120).

За 2007 рік позивачеві належить доплатити допомогу в розмірі  1980 грн., виходячи з мінімальної заробітної плати 420 грн. (420х5=2100-120).

З вищенаведених підстав підлягають  задоволенню і вимоги позивача про виплату йому недоплаченої суми одноразової щорічної допомоги до 5 травня як інваліду війни 2 групи.

            Крім зазначених підстав для  задоволення позову в цій частині суд зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року визнано неконституційними положення ст. 44 Закону "Про Державний бюджет України на 2004 рік" про встановлення у 2004 році виплати щорічної допомоги інвалідам війни в менших передбачених законом  "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмірах.

Таким чином позивачеві  належить виплатити  за  2007 рік - 2888 грн., виходячи з розміру мінімальної пенсії 406 грн. (406х8=3248-360).  

            На підставі  ст. 48 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 13,17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", законів України "Про Державний бюджет на 2003 рік" , "Про Державний бюджет на 2004 рік", "Про Державний бюджет на 2005 рік", "Про Державний бюджет на 2006 рік", "Про Державний бюджет на 2007 рік", закону  України " Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 р. № 544 "Про підвищення розмірів трудових пенсій", керуючись ч.2 ст.11, ст.ст.159,160,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

постановив:

             Позов  ОСОБА_1до  Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області про виплату недоплаченої  допомоги на оздоровлення та щорічної грошової допомоги задовольнити .

Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області виплатити ОСОБА_1недоплачену суму допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки в розмірі 7171 (сім тисяч сто сімдесят одна ) грн. 60 коп.

            Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області виплатити  ОСОБА_1недоплачену суму разової щорічної  грошової допомоги  як інваліду війни 2 групи за  2007 рік в розмірі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн.

            Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області судовий збір на користь держави в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного  адміністративного суду Київської області через суд першої інстанції з одночасним надісланням апелянтом копії  скарги до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення ;  апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання вказаної заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня проголошення , якщо заяву про  її апеляційне оскарження не було подано.

В разі подання заяви про апеляційне оскарження постанови , але неподання апеляційної скарги в двадцятиденний строк з часу подання заяви вона набирає законної сили після закінчення цього строку.

В разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 

Головуючий суддя