Справа № 2-60 за 2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2008 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Колодко Л.В.
при секретарі Мужановській Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1до військової частини А 0473 про стягнення грошової компенсації за оплату праці в надурочний час, про стягнення грошової компенсації за невиплату одноразової грошової винагороди, за стягнення грошової компенсації до невикористаних днів відпустки, про стягнення грошової компенсації за недоплату за бойову готовність ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з названим позовом в суд. Просив визнати неправомірність надання відпустки 24 календарних днів і зобов'язати військову частину А 0473 провести оплату за невикористані дні відпустки в кількості 32 календарних дні з врахуванням компенсації 1221 гривень 11 копійок. Стягнути з військової частини А 0473 грошову винагороду в розмірі одного посадового окладу за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків в сумі 879 гривень 66 копійок, компенсацію за роботу в надурочний час за період з листопада 2002 року по травень 2007 року в сумі 4754 гривень 19 копійок, провести доплату за бойову готовність з врахуванням компенсації в сумі 1013 гривень 29 копійок, провести перерахунки заробітної плати з кожним підвищенням окладів педагогічним працівникам.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він згідно наказу командира військової частини А 0473 від 04.11.2002 року прийнятий на роботу викладачем циклу тактико-соціальної підготовки шостого навчального центру.
Вважає, що він є педагогічним працівником і оплата праці, щорічна винагорода, надання відпустки повинна проводитись відповідно до Закону України «Про освіту».
Так як він працював в надурочний час, оскільки для нього як викладача визначено Законом 36 годин на тиждень, а він працював 40 годин на тиждень, то просив стягнути оплату в вищезазначеному розмірі за надурочний час.
В судовому засіданні позовні вимоги про проведення перерахунку заробітної плати з кожним підвищенням окладів педагогічним працівникам просив залишити без розгляду.
Решту позовних вимог позивач та його представник підтримали, просять задовольнити їх.
Представник відповідача Бубенцов М.М. позов не визнав, стверджуючи, що позивач до педагогічних працівників не відноситься і на нього не поширюється Закон України «Про освіту».
Заслухавши сторін, свідка ОСОБА_2., дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу командира військової частини А 0473 № 245 від 04.11.2002 року позивач ОСОБА_1. прийнятий викладачем циклу тактики і загальновійськових дисциплін з 04.11.2002 року з випробуванням один місяць.
Відповідно до колективного договору між командуванням військової частини А 0473 та профспілковим комітетом службовців збройних сил України на 2005-2007 роки тривалість робочого часу для працівників та службовців встановлюється 40 годин на тиждень, п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а відпустки працівникам та службовцям встановлюються у відповідності з Законом України «Про відпустки».
Тривалість денної роботи, перерви для відпочинку і харчування встановлюється згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи, затвердженими командуванням військової частини за узгодженням профспілковою стороною та визначено розпорядок дня.
Табелі обліку робочого часу за період з 2004 року по лютий 2005 року свідчать про те, що позивач працював з 8 годинним робочим днем, з двома вихідними - субота та неділя.
Відповідно до п. 5, 6 ст. 18 Закону України «Про освіту» «Діяльність навчальних закладів розпочинається за наявності ліцензії на здійснення діяльності пов'язаної з наданням послуг для одержання освіти і підготовкою фахівців різних рівнів кваліфікації. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Навчальні заклади діють на підставі статутів, затверджених … міністерствами, відомствами України, яким підпорядковані навчальні заклади, засновані на загальнодержавній власності за погодженням з Міністерством освіти».
Військова частина А 0473 не належить до переліку освітніх закладів.
Тому працівники не відносяться до категорії науково-педагогічних працівників, які перебувають в трудових відносинах з військовою частиною.
Робочий день позивача встановлений на загальних підставах згідно діючого трудового законодавства.
Згідно ст. 54 Закону України «Про освіту» та п. 1 Наказу Міністерства освіти і науки України № 310 від 20.08.1993 року «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України» науково-педагогічні працівники повинні проходити атестацію на відповідність займаній посаді з установленням однієї з кваліфікаційних категорій із присвоєнням педагогічного звання.
Позивач не навів суду доказів щодо проходження такої атестації.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року за № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних ( педагогічних) частин ( підрозділів) інших установ і закладів педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам» передбачено надання відпустки зазначеним працівникам до 56 календарних днів і не зазначається даних щодо працівників військової частини.
Позивач не входить до переліку посад педагогічних працівників відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 року «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників».
За цих обставин позивачу згідно трудового договору встановлена відпустка згідно трудового законодавства і надана відповідно до ст. 75 КЗпП України тривалістю 24 дні.
Законом України «Про освіту» статтею 57 цього Закону передбачено виплату щорічної винагороди в розмірі до одного посадового окладу ( ставки заробітної плати), за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків педагогічним працівникам.
Така виплата позивачу як працівнику військової частини А 0473 не проводилась з вищезазначених підстав.
Тому вимога позивача про стягнення грошової винагороди в розмірі одного посадового окладу є необґрунтованою і не може бути задоволена.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення сум за відпрацьований надурочний час.
В силу ст. 62 КЗпП України «надурочні роботи як правило не допускаються. Надурочними часами вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня ( ст. 52, 53, 61).
Власник або уповноважений ним орган може застосувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством в частині третій цієї статті…».
Позивач не надав суду доказів щодо залучення керівництвом військової частини А 0473 до надурочних робіт.
Позивач працював в військовій частині А 0473 згідно трудового договору з графіком роботи: 8-ми годинний робочий день, з двома вихідними днями, 40 годин на тиждень.
За цих обставин немає підстав вважати, що позивачу згідно трудового договору визначено 36-и годинний робочий тиждень.
Безпідставні та необґрунтовані позивачем вимоги щодо доплати йому за бойову готовність.
Згідно переліку доплат і надбавок термійних посадових окладів працівників і службовців, передбаченого в додатку № 4 до колективного договору між командуванням військової частини А 0473 та профспілковим комітетом службовців збройних сил України на 2005- 2007 роки, зареєстрованого за № 64 від 11.11.2005 року визначено нарахування позивачу надбавок за боєготовність до 50 %.
З довідок військової частини А 0473 про зарплату позивача за період з січня 2004 року до липня 2007 року вбачається, що останньому виплачувалась до посадового окладу його надбавка. В тому числі за бойову готовність в різних відсотках - до 50 %.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про освіту», Законом України «Про професійно-технічну освіту», спільним Наказом Міністерства оборони України і Міністерства освіти України від 08.05.2002 року № 155/291 «Про затвердження Інструкції з планування та обліку діяльності науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів», Наказу Міністерства освіти і науки України № 310 від 20.08.1993 року «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України», Законом України «Про відпустки», Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року з змінами від 28.03.2001 року «Про порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти (педагогічних) частин ( підрозділів), інших установ і закладів педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам» ст. 62, 75, 221, 238 КЗпП України, Колективним договором між командуванням військової частини А 0473 та профспілковим комітетом службовців збройних сил України на 2005-2007 роки, схваленим загальними зборами від 10.11.2005 року, зареєстрованим в управлінні праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької РДА № 64 від 11.11.2005 року. ст. 10, 60, 209, 212, 213 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1до військової частини А 0473 про стягнення грошової компенсації за оплату праці в надурочний час, про стягнення грошової компенсації за невиплату одноразової грошової винагороди, за стягнення грошової компенсації до невикористаних днів відпустки, про стягнення грошової компенсації за недоплату за бойову готовність, відмовити.
Складання повного рішення відкласти до 01 лютого 2008 року.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :