Справа 206/5270/24

Провадження 2/206/155/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року                                                                  м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді              Прінь І.П.

за участі: секретаря             Погребної А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, яка була підписана та подана її представником – адвокатом Чернецькою О.А., до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позову вказує на те, що 10.02.2024 о 14-45 год. на перехресті вул. Січових Стрільців та вул. Подолинська в м. Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригора, в результаті якої був пошкоджений належний позивачу автомобіль «Фольцваген» НОМЕР_1 . Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2024 винною особою у вчиненні даного ДТП визнано водія автомобіля «Ауді» НОМЕР_2 ОСОБА_2 . Після ДТП позивачка звернулася до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування. Страхова компанія виплатила 158500,00 грн. ( з вирахуванням франшизи – 1500,00 грн).

Згідно із висновком судового експерта – авто товарознавця ОСОБА_3 №3203/24 від 15.03.2024 вартість матеріального збитку, спричиненого автомобілю «Фольцваген» НОМЕР_1 становить 439188,65 грн.

Також за кермом автомобіля перебував її син ОСОБА_4 , якому внаслідок ДТП були спричинені тілесні ушкодження, а саме : забій 1-го пальця лівої руки, забій, садна,що підтверджується довідкою №984 КНП « Міська профільна клінічна лікарня матері та дитини ім.. проф. М.Ф. Руднєва». Вказане обґрунтовує розмір моральної шкоди, яку вона визначила у розмірі 100000,00 грн., і завдані їй цими подіями моральні страждання через отримання її сином тілесних ушкоджень.

Посилаючись на ст.ст.22, 23, 1167, 1187, 1194 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача завдані їй збитки в загальному розмірі 380688,65 грн., з яких: 280688,65 грн. – вартість відновлювального ремонту; 100000,00 грн. - моральна шкода, а також стягнути судовий збір у розмірі 3806,89 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

23.10.2024 року представником позивача подана заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 25.10.2024 заява про забезпечення позову задоволена частково.

Ухвалою суду від 03.12.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи до судового розгляду по суті.

Позивач і представник позивача в судове засідання не з`явилися. Представник позивача – адвокат Чернецька О.А. подала заяву про розгляд даної справи за відсутності позивача та представника позивача, Позов підтримує, просить його задовольнити. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не подав. Судова повістка повернулася до суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

За таких підстав, суд ухвалив розглянути справу за відсутності учасників провадження, на підставі наявних матеріалів ухвалити заочне рішення.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників провадження, на підставі наявних у справі доказів постановити заочне рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 6 статті 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 10.02.2024 на перехресті вул. Січових Стрільців і вул.. Подолинського в м. Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія автомобіля «Ауді», д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та водія автомобіля «Фольксваген»,д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2024 водія автомобіля «Ауді», д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_2 визнано винним у вчинені даного ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с.7).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Ауді», д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «Страхова Група «Оберіг» за договором страхування ЕР-219281061 від 06.02.2024.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля «Volkswagen Touareg», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 (а.с.9).

ОСОБА_1 , як власник пошкодженого автомобіля, 15.02.2024 подала до ТДВ «СГ «Оберіг» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та всі необхідні документи, у тому числі лист- запрошення на незалежну експертизу.

14.06.2024 позивач подала до страхової компанії заяв про виплату страхового відшкодування.

Згідно страхового акту №48310/1 від 06.09.2024 страховиком розраховано суму страхового відшкодуванні у розмірі 158500,00 грн., яка була виплачена позивачу 06.09.2024, що підтверджується випискою АТ «ОТП Банк».

Відповідно до висновку експерта №3203/24 від 15.03.2024 року встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу автомобілю «Volkswagen Touareg», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, складає 439188,65 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача різницю між вартістю матеріального збитку, спричиненого її автомобілю, і виплаченою страховою компанією суми страхового відшкодування у сумі 280688,65 грн. (439188,65 - 158500,00 ).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.1 ст 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що для повного відшкодування завданої відповідачем шкоди він зобов`язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка становить 280688,65 грн.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. то суд приходить до такого.

Позивач вказує на те, що під час ДТП за кермом належного їй автомобіля «Volkswagen Touareg», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебував її син ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП сину були спричинені тілесні ушкодження, а саме : забій 1-го пальця лівої руки, забій, садна, що підтверджується довідкою №984 КНП « Міська профільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва». Через отримання сином тілесних ушкоджень вона зазнала моральних страждань.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст. 1167 ЦК України м оральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пунктах 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичнійчи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

У рішенні від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.

Чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди, та при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою особи, а будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Визначаючи розмір моральної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача, суд вважає, що неправомірні дії відповідача, пов`язанні із вчиненням ним ДТП, внаслідок якого сину позивача ОСОБА_4 , який на той час перебував за кермом автомобіля, були спричинені тілесні ушкодження, дійсно спричинили позивачу моральні та душевні страждання та переживання за свою дитину.

Враховуючи характер і глибину моральних та душевних страждань, враховуючи засади розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про можливість стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (75%), що становить 2855,17 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст.ст. 4, 12,13, 19, 81,141, 259, 263-265, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :

- матеріальну шкоду в розмірі 280688,65 грн. ( двісті вісімдесят тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень 65 копійок);

- моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень);

- судові витрати у розмірі 2855,17 грн. ( дві тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 17 копійок).

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою  заявою відповідача, поданою протягом тридцять днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня  його проголошення (підписання).

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників провадження:

Позивач: ОСОБА_1 : РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , інші відомості відсутні.

              Суддя                                                                                І.П. Прінь