Справа № 2-64/08р.                                                                                   

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            12 березня 2008 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Гармаш Т.І., при секретарі Пересунько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до ТОВ «Пролог Лайт Імпекс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральну шкоду,-

                                                              ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Пролог Лайт Імпекс» з позовом про стягнення з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 525 грн. 68 коп. середній заробіток за період з 17.05. 2006 року по час фактичного розрахунку та моральну шкоду у розмірі 2000 грн. Під час розгляду справи позивач змінила свої позовні вимоги та просила суд стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 297 грн. 68 коп. середній заробіток  за період з 17.05.2007 року по 1.12.2007 року в розмірі 5344 грн. 62 коп. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн. Свій позов мотивує тим, що вона перебувала в трудових відносинах  із Світловодською філією ТОВ «Пролог Лайт Імпекс» 1.05.2003 року по 17.05.2006 року. На підставі наказу № 16-к від 17.05.2006 року була звільнена за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. Зазначає, що із-за порушення відповідачем строків розрахунку, останній заборгував їй 545 грн. 68 коп., з яких виплатив 248 грн. 8.08.2007 року а тому вважає що заборгованість по заробітній платі складає 297 грн. 68 коп. Крім цього вважає що за затримку розрахунку при звільненні відповідач повинен їй виплатити середній заробіток за весь час затримки а саме 5344 грн. 62 коп. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пославшись на обставини, якими обґрунтовує свій позов, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив просив відмовити у позові, посилаючись на те, що 20.07.2007 року з позивачем був проведений повний розрахунок, а саме їй була виплачена заробітна плата в сумі 246 грн. 96 коп., яку вона не отримала після звільнення. Заперечує наявність заборгованості перед позивачем у сумі 525 грн. 68 коп., посилаючись на бухгалтерські документи. Крім цього вважає необґрунтованою вимогу позивача стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди з тієї причини, що позивач в день звільнення була відсутня на роботі, а після того не зверталась за отриманням коштів, а також з причини відсутності вини підприємства у затримці розрахунку.   

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Світловодською філією ТОВ «Пролог Лайт Імпекс» з 30.04.2003 року по 17.05.2006 року та звільнена з роботи за власним бажанням згідно наказу 16-к від 17 травня 2006 року, що стверджується трудовою книжкою (а.с.4).

Із відомості про нарахування заробітної плати за квітень 2006 року (а.с.71-72) встановлено, що за квітень 2006 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата у сумі 265 грн. 68 коп. та після відрахувань до сплати належало 246 грн. 96 коп.

Із видаткового касового ордеру (а.с. 58) вбачається, що ОСОБА_1 20.07.2007 року отримала заробітну плату за квітень місяць 2006 року у розмірі 246 грн. 96 коп.

Із довідки від 12.12.2007 року за № 13-12/07 (а.с. 49) вбачається, що згідно бухгалтерських даних по нарахуванню та виплаті заробітної плати робітникам заборгованість Світловодської філії ТОВ «Пролог Лайт Імпекс» на дату видачі довідки перед ОСОБА_1- відсутня.

Беручи до уваги зазначені докази суд приходить до висновку що відповідач провів із ОСОБА_1 повний розрахунок по заробітній платі 20.07.2007 року.

Суд вважає недоведеним факт існування заборгованості по заробітній платі перед позивачем у сумі 297 грн. 68 коп., яку вона просить стягнути, а тому приходить до висновку, що позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди суд виходить з того що відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган сплачує зазначене відшкодування лише у разі коли спір вирішено на користь працівника.

Тобто для покладення на власника або уповноваженого ним органу відповідальності відповідно до ст. 117 КЗпП України закон вимагає наявність наступних умов: вини власника або уповноваженого ним органу, відсутності спору щодо розміру належних звільненому працівникові або вирішення спору на користь працівника.

В судовому за сіданні встановлено, що між сторонами існує спір щодо розміру  належних звільненому працівникові сум і даний спір суд вирішує не на користь працівника.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В судовому засіданні встановлено, і даний факт не заперечується сторонами, що позивач в день звільнення була відсутня на роботі. Сторони не заперечують факт того що розрахунки по заробітній платі з робітниками проводились відповідачем через касу підприємства. У позивача відсутній  картковий рахунок, на який могла б перераховуватись заробітна плата.

Факт того, що позивач неодноразово зверталася до позивача з вимогою про отримання заробітної плати заперечується відповідачем, а позивач не підтвердила дану обставину доказами.

Із наказу від 16 січня 2006 року (а.с. 57) встановлено, що робота Світловодської філії ТОВ «Пролог Лайт Імпекс» була припинена в зв'язку з відключенням енергопостачання  філії.

Беручи до уваги зазначені обставини суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача в частині покладання на відповідача відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, а саме стягнення середнього заробітку  за час затримки розрахунку задоволенню не підлягають.

Із змісту  ст. 237-1 КЗпП України вбачається, що відшкодування власником  або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні не знайшов підтвердження доказами факт того які саме нервові навантаження  та моральні страждання пережила позивач, не доведена також  тривалість моральних страждань та істотність змін в життєвих та інших стосунках позивача, а тому суд вважає, що в даній частині позову позивачу необхідно відмовити.

На підставі викладеного та ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. . 209, 212, 214-215 ЦПК України,

    ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог Лайт Імпекс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - відмовити.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копій до апеляційної інстанції.

Суддя Світловодського міськрайонного суду                                           Т.І. Гармаш