Справа № 22-7160 Головуючий в 1 інстанції Грубник О.М.
Категорія 23 Доповідач Бондаренко Л.І.
РІШЕННЯ
Іменем України
2006р, серпня 22 дня. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Пономарьової О.М. суддів Бабенко П.М., Бондаренко Л.І. при секретарі Білявській І.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду від 7 червня 2006р.
за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд,-
ВСТАНОВИВ:
У березні 2005р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 24 травня 2004р. ним був придбаний автомобіль „Деу-Ланос", який був зареєстрований у МРЕО М.Краматорська. Право на управління має його дружина ОСОБА_3.
Після реєстрації даного автомобіля ним був укладений договір про обов"язкове страхування громадської відповідальності власників транспортних засобів.
20 листопада 2004р. о 10 години Дворська керувала належним йому автомобілем Деу-Ланос в районі АДРЕСА_1. В районі будинку АДРЕСА_2 на смугу руху, по якій рухався його автомобіль, виїхав автомобіль ВАЗ-2109 під керуванням водія - відповідача по справіОСОБА_2, внаслідок чого транспортні засобі зіткнулися.
Внаслідок дорожньо-транспортної події автомобіль Дєу-Ланос" був пошкоджений.
Відповідач ОСОБА_1 порушив правила дорожньо-транспортної події, він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Відповідно висновку експерта сума матеріального збитку внаслідок ДТП склала 16.280 грн., 76 коп.
Для усунення отриманих у ДТП технічних ушкоджень автомобіля він звернувся до ЧАМ „Радар", який провів оцінку пошкодженого автомобіля.
Калькуляція ремонто-відновлювальних робіт, включаючи заміну ушкоджених при ДТП деталей, відновлення зовнішнього вигляду склала 20.423 грн.
Різниця між матеріальної шкодою та суми на ремонтно-відновлювальних робіт складає 5.516 грн., суму яку просив стягнути з відповідача.
Також просив стягнути моральну шкоду, яку оцінював в розмірі 5.000 грн., а також 7.000 грин.- вартість товарного виду.
Позивачка ОСОБА_3, та ОСОБА_4 просили стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду, які під час ДТП знаходились у якості пасажирів автомобіля Дєу-Ланос і понесли моральні страждання.
Рішенням Дружківського міського суду від 7 червня 2006р., яким з нього на користь ОСОБА_2. стягнуто в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 5.516 грн., відшкодування моральної шкоди - 1.000 грн., а також понесені витрати за юридичну допомогу в розмірі 350 грн., усього 7.688 грн., 33 коп., стягнуто на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 317 грн., 15 коп., моральну шкоду в розмірі 1.500 грн., судові витрати в сумі 51 грн., кошти на оплату юридичної допомоги в сумі 250 грн., усього 2.118грн., 15 коп., стягнуто на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 1.500 грн:, , судові витрати в сумі 51 грн., кошти на оплату юридичної допомоги в сумі 150 грн., усього 1.701 грн.
В задоволенні зустрічних позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
ОСОБА_1. звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою.
Просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення його та ОСОБА_5 зустрічного позову у повному обсязі. Суд неправильно вказав у рішення пояснення свідка ОСОБА_6, ОСОБА_7, протокол місця ДТП працівниками ДАІ сфабрикований, суд необгрунтовано не приєднав до справи висновок фахівця ОСОБА_8, висновок якого протиполежний висновку судово- авто технічної експертизи.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення- зміни.
Судом першої інстанції встановлено, що ДТП відбулося 20 листопада 2004р. внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_1, який виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся з автомобілем Лєу-Ланос під керуванням позивачки ОСОБА_3 Дорожньо-трансіпортна пригода сталася з вини ОСОБА_2.., який порушив п.10.1, 14.2 „в", 14.6 „а" Правил дорожнього руху, що підтверджується протоколом адміністративного правопорушення, постановою суду про притягнення до адміністративної відповідальностіОСОБА_2.. висновком судово-автотехнічної експертизи, згідно якого в діях водія автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_1 є не
відповідальність п.10.1, 14.2 „в" Правил дорожнього руху та знаходились у причинному зв"язку з настанням ДТП.
Суд, розглядаючи позовні вимоги позивача ОСОБА_2. та задовольняючи їх частково про стягнення збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної події, поклав обов"язкі на відповідачаОСОБА_2.. їх відшкодувати.
Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи вбачається, що місце зіткнення автомобілів ДЕО-Ланос та ВАЗ- 2109 розташовано на смузі руху автомобіля ДЕО-Ланіс, що свідчить відображення осколків. Місце розташування осколків відповідає середньої частини прозджій частині, по поясненням ОСОБА_1, пояснення якого відносно механізму ДТП є неспроможними з технічної крапки зору у той частині, що в момент ДТП автомобіль ДЕО-Ланіс здійснював маневр зміни напрамку руху вправо відносно первинного напрямку руху, оскільки є встановленним, що автомобіль ДЕО-Ланос рухався прямо по вул.Радченко, а також у той частині, що місце зіткнення було на смузі руху автомобіля ВАЗ-2109, оскільки встановлено, що зіткнення відбулось на смузі автомобіля ДЕО-Ланіс.
У даній дорожньо-транспортної ситуації дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 14.2 Правил дорожнього руху та знаходились у причинному зв"язку з виникненою ДТП.
Водій Дворська не мала можливості запобігти зіткнення, в її діях невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху не вбачається і її дії не знаходились у причинному зв"язку з ДТП.
Судом першої інстанції була дана належна оцінка поясненням свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд неправильно вказав у рішення пояснення свідка ОСОБА_6, ОСОБА_7 не є переконливими.
ОСОБА_1 зауваження на протокол судового засідання не подавав.
Твердження у скарзі на те, що протокол місця ДТП працівниками, ДАІ сфабрикований спростовується матеріалами по справі.
По справі була проведена транспортна-трасологічна експертиза, на дослідження якою були передані матеріали по справі.
Доводи у скарзі про те, що суд необгрунтовано не приєднав до справи висновок фахівця ОСОБА_8, висновок якого протиполежний висновку судово- автотехнічної експертизи, не є підставою для скасування рішення суду.
У судовому засіданні апеляційного суду був допитаний, фахівець ОСОБА_8, якій підтвердив свій висновок про те, що дії водія автомобіля Дєу-Ланос ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.14.2 „в" Правил дорожнього руху та знаходились у причинному зв"язку з ДТП.
Висновок фахівця не є переконливим доказом про наявність вини водія ОСОБА_3, оскільки не викликає сумнів в висновку судово- транспортно-трасологічної експертизи та автотехнічної експертизи, проведеної ДН ДІСЕ за ухвалою суду з попередженням про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, тобто з утримання усіх положень цивільно-процесуального законодавства, положень про порядок та механізм дослідження ДТП.
У судовому засіданні першої інстанції експерт ОСОБА_9 підтвердив висновок експертів. По справі суд виїзжав на місце дорожньо-транспортної події, де досліджувались місце розташування транспортних засобів перед подією та після зіткнення. У суду сумнівів в висновках експертів не виникло. Клопотання про проведення додаткової експертизи не заявлялося.
Суд, розглядаючи вимоги про стягнення матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль, визначив його розмір в сумі з врахуванням різниці' матеріальних збитків- 5.516 грн., 33 коп.
Апеляційний суд вважає, що різниця між сумою матеріальної шкоди 16.280 грн. та сумою, яку виплатила СК „Еталон", а саме: 14.906 грн., 67 коп. складатиме 1.374 грн., суму яку необхідно стягнути зОСОБА_2. на користь ОСОБА_2.
Апеляційний суд не приймає до уваги рахунок робіт, проведений ПМП „Радар".
ОСОБА_2 ремонт автомобіля не проводив, сума, яка визначена в розмірі 20.423 грн. не відповідає розміру витрат на проведення ремонтних робіт в розмірі 16.280 грн., яка визначена експертом-автотехніком.
Суд, розглядаючи вимоги позивачів про стягнення моральної шкоди та частково покладаючи на ОСОБА_1 відповідальність, дав належну оцінку обставинам по справі, але не навів переконливих мотивів про стягнення на користь позивачів моральної шкоди з врахуванням характеру виникнених правовідносин, наслідків ДТП.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 p. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Визначивши розмір відшкодування моральної шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви.
Ухвалюючи рішення про стягнення на користь позивачів моральної шкоди
суд не навів відповідних мотивів визначення саме такого розміру відшкодування, а тому апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір, стягнутої суми, та стягнути на, користь ОСОБА_2. моральної шкоди в розмірі 500 грн., на користь ОСОБА_3 - 1000 грн., на користь ОСОБА_4- 300 грн., ураховуючи відсутність тяжких наслідків ДТП.
В решті частини рішення залишити без змін, оскільки відповідає нормам матеріального, процесуального права.
Керуючись CT.CT.307-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дружківського міського суду 7 червня 2006р, змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1.374 грн., моральну шкоду в розмірі 500 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1.000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 300 грн.
В решті частини рішення залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції-Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання-законної сили ухвали апеляційного суду.