Справа № 22- 7049 Головуючий в 1 інстанції Суханов А.В.
Категорія 2 Доповідач Бондаренко Л.І.
РІШЕННЯ Іменем України
2006р, серпня 22 дня. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Пономарьвої О.М. суддів Бабенко П.М.,Бондаренко Л.І. при секретарі Білявській І.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2.
на рішення Центрально- міського районного суду м. Макіївки від 17 травня 2006р.
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з будинку, ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення до будинку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення витрат за комунальні послуги.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_3 сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення з будинку АДРЕСА_1.
Посилалась на те, що з 10 серпня 1988р. по ЗО грудня 1999р. ОСОБА_2 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3.
Вказаний будинок належить їй на праві приватної власності. Вона не давала згоду на прописку ОСОБА_2, який під загрозою примусив її написати заяву про його прописку у спірному домоволодінні. ОСОБА_2 не є членом її сім"ї, родини, у них склались неприязні стосунки.
Вона, як власник житла та члени її родини не можуть користуватись будинком, тому просила вселити її та ОСОБА_3 з неповнолітним братом та її дитини, а ОСОБА_2. виселити із спірного будинку, який не має право на проживання .
Зустрічним позовом до ОСОБА_1. звернувся ОСОБА_2, просив стягнути з неї витрати за комунальні послуги у розмірі 3.611 грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Макіївки від 17 травня 2006р, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2. про вселення задоволені частково.
ОСОБА_1 вселена у жилий будинок АДРЕСА_1.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про виселеня з будинку відмовлено.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2. про вселення відмовлено.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про стягнення витрат за комунальні послуги відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати, оскільки суд необгрунтовано відмовив їй в задоволенні позову про виселення ОСОБА_2. із її жилого будинку, якого вона не бажала прописувати в будинок, якій їй належить на праві приватної власності. Суд безпідставно відмов їй в задоволенні вимог про вселення в її жилий будинок, а також її мати- ОСОБА_3, її неповнолітнього брата- ОСОБА_4 та її неповнолітної доньки ОСОБА_5
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду частково скасувати, ухваливши нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1. на його користь витрати за комунальні послуги в розмірі 3.950 грн., 40 коп.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню, рішення в частині відмови в задоволенні позову про вселення скасуванню у відповідності з п.4 статті 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга ОСОБА_2. про скасування рішення та стягнення з ОСОБА_1. витрати за комунальні послуги підлягає відхиленню, рішення- без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що з 10 серпня 1988р. по ЗО грудня 1999р. ОСОБА_2 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3.
Жилий будинок АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 4 травня 1995р. належить ОСОБА_1.
Рішенням суду від 26 березня 2004р. в задоволенні позовних вимог про оспорювання договору купівлі-продажу ОСОБА_2 відмовлено.
15 лютого 2000р. ОСОБА_1 прописала ОСОБА_2. (у спірний ' будинок на постійне місце проживання.
Суд, перевіряючи твердження ОСОБА_1. про те, що вона не давала згоду на прописку ОСОБА_2., який під загрозою примусив її написати заяву про його прописку у спірному домоволодінні, а тому він підлягає виселенню, не знайшов їх переконливими.
Висновок суду про те, що ОСОБА_2 на законних підставах проживає у будинку, оскільки був прописаний у ньому з дозволу ОСОБА_1. відповідає обставинам по справі, вимогам ст.9 ЖК України.
Доводи ОСОБА_1. про те, що вона не бажала ОСОБА_2. прописувати в будинок, якій їй належить на праві приватної власності" не є переконливими. Доказів в підтвердження своїх вимог не наведено.
Суд, розглядаючи зустрічний позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про стягнення 1/2 частини витрат за оплату комунальних послуг та відмовляючи в їх задоволенні, виходив з того, що ОСОБА_1 у будинку не проживає, послугами не користується. ОСОБА_2 оплату за комунальні послуги провадить самостійно згідно з лічильниками, встановленими на газ, водопостачання та електроенергію.
Доводи ОСОБА_2. про необґрунтованість цих висновок спростовуються матеріалами по справі, тому апеляційний суд відхиляє скаргу ОСОБА_2.
Суд, розглядаючи вимоги позивачів до ОСОБА_2. про їх вселення та частково задовольняючи позов про вселення ОСОБА_1 у спірний жилий будинок, прийшов до висновку про необґрунтованість вимог про вселення ОСОБА_3 та інших членів сім"ї.
Відмовляючи в задоволення таких вимог, суд виходив з того, що' ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2, яка належить їй на паваі власності.
Позивачка ОСОБА_1 мешкає за іншою адресою, вона не є членом сім"ї ОСОБА_3, оскільки проживає окремо, спірного господарства не ведуть, ОСОБА_3 у спірному будинку не проживала, заходів щодо вселення не вживала.
Доводи ОСОБА_1. в апеляційній скарзі про те, що суд безпідставно відмов їй в задоволенні вимог про вселення в жилий будинок її мати- ОСОБА_3, її неповнолітнього брата- ОСОБА_4 та її неповнолітню доньку ОСОБА_5 заслуговують до уваги.
Апеляційний суд вважає, виходячи із норм матеріального права, що вимоги ОСОБА_1 про вселення в жилий будинок її родини підлягає задоволенню.
Згідно статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших особ.
Житловим законодавством не передбачено, що на вселення власником у будинок інших осіб необхідна згода членів сім'ї.
З врахуванням конкретних обставин по справі, норм матеріального права, вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В решті частини рішення відповідає нормам матеріального, процесуального права, підстав для скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.307-309, 316 ЦПК України, Закону України „Про власність", ст.383 ЦК України,
ВИРІШИВ:
Апеляційна скарга ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Центрально- міського районного суду м. Макіївки від 17 травня 2006р, в частині відмови в задоволенні позову про вселення- скасувати.
ОСОБА_3, її неповнолітню дитину ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 вселити у жилий будинок АДРЕСА_1.
В решті частини рішення залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 про скасування рішення та стягнення з ОСОБА_1. витрати за комунальні послуги відхилити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції-Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали
апеляційного суду.