Справа №22-6807/06 Головуючий у 1 інстанції Нікулін О.А.
Категорія 43 Доповідач Соломаха Л.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006р. м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Соломахи Л.І.
суддів Лук'янової С.В., Могутової С.В.
при секретарі Лозняковій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 27 березня 2006р., -
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2005р, позивач звернувся до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Він посилався на те, що 17 липня 2005р, в м.Артемівську в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1, що належить відповідачу, він придбав тумбу під умивальник вартістю 600грн. Вказану тумбу автомобіль відповідача доставив йому 17 липня 2005р, о 19 годині та розвантажив у гараж. Після огляду тумби він встановив, що вона має дефекти, а саме, побита, ручка дверці одламана, у середині тумби був надірваний шпон, краї тумби розбухлі від вологи. 18 липня 2005р, о 9 годині вказана тумба була повернута у магазин, про що продавцем зроблено відповідний напис на товарному чеку. Повернути вартість тумби або обміняти її на іншу йому відмовили, посилаючись на відсутність хазяїна магазину. 22 та 24 липня 2005р, його син від його імені звертався до відповідача щодо недоліків тумби, але в поверненні коштів йому було відмовлено, посилаючись на порушення правил зберігання тумби після її продажу. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь вартість тумби в сумі 600грн. та на відшкодування моральної шкоди 1000грн. Заподіяння йому моральної шкоди позивач пов'язував з порушенням його прав, як споживача, а саме, продаж йому неякісного товару, неприйняття заходів щодо його заміни або повернення коштів. Внаслідок продажу йому неякісного товару він вимушений був везти тумбу з с.Миронівський до м.Артемівська, за відновленням своїх прав неодноразово звертався до відповідача, а потім до суду.
Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 27 березня 2006р., в якому виправлені описки ухвалою Дебальцевського міського суду Донецької області від 05 червня 2006р., з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди - 600грн. та на відшкодування моральної шкоди - 100грн.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 27 березня 2006р, в частині відшкодування моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_2 на його користь на відшкодування моральної шкоди 1000грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки суду щодо відшкодування йому моральної шкоди не відповідають обставинам справи. Він зазначає, що в зв'язку із продажем відповідачем йому неякісного товару він вимушений був більше 10 разів звертатися за захистом своїх прав у різні інстанції, а саме, в Головне управління по захисту прав споживачів Донецької області, прокуратуру, адміністрацію Президента, що забрало у нього декілька місяців.
В апеляційній інстанції позивач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав.
Відповідач ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача , відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав:
Розглядаючи справу по суті, суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України „Про захист прав споживачів".
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що 17 липня 2005р, позивач придбав у відповідача, який є суб'єктом підприємницької діяльності, тумбу вартістю 600грн. 18 липня 2005р, вказана тумба позивачем була повернута відповідачу. Вказані факти підтверджуються товарним чеком від 17 липня 2005р., на якому є напис про повернення тумби відповідачу 18 липня 2005р.(а.с.З).
Суд першої інстанції встановив, що тумба була повернута відповідачу в зв'язку із її недоліками, які підтверджуються висновком фахівця НОМЕР_1, згідно якого тумба за якістю не відповідає вимогам ДСТ 16371-93 „Меблі. Загальні технічні умови".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки тумби виникли з вини відповідача, в зв'язку з чим стягнув _з відповідана, на -користь позивача вартість тумби в сумі 600грн.
Суд дійшов висновку, що в зв'язку із порушенням прав споживача позивачу заподіяна моральна шкода, на відшкодування якої стягнув 100грн.
Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду,першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно ст. 12 Закону України „Про захист прав споживачів", що діяв в редакції Закону від 15 грудня 1993р., споживач має право вимагати від продавця (виробника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідала вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар (роботу, послугу), яку надає продавець (виробник, виконавець).
Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві товар (роботу, послугу), який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товар (роботу, послугу), що надається продавцем (виробником, виконавцем).
Згідно ст. 14 Закону України „Про захист прав споживачів" споживач при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну в порядку та строки, встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
а) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;
б) заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості;
в) відповідного зменшення його купівельної ціни;
г) заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним
перерахуванням купівельної ціни;
д) розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.
Продавець, виробник (підприємство, що виконує їх функції) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.
З матеріалів справи встановлено, що тумба, яку відповідач доставив позивачу, мала недоліки.
Рішення суду в частині того, що відповідач 17 липня 2005р, продав позивачу неякісний товар, в зв'язку з чим суд стягнув з відповідача на користь позивача вартість проданого товару, сторонами не оскаржується.
Відповідно до ст.24 Закону України „Про захист прав-споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п.2).
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що внаслідок порушення прав позивача як споживача через незаконні винні дії продавця (відповідача) йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв'язку з тим, що позивач, який є покупцем, вимушений був повертати неякісний товар відповідачу, тривалий час відстоювати свої права на повернення йому коштів за придбаний неякісний товар, що порушило його нормальні життєві зв'язки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Даний висновок суду відповідає роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, які викладені в постанові від 31 березня 1995р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди", де зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні прав, наданих споживачам (п.З).
Висновок суду щодо заподіяння позивачу моральної шкоди відповідає і роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, які викладені в постанові №5 від 12 квітня 1996р. „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", де зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність. Розмір відшкодування моральної
шкоди встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми неустойки, а має грунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції послався на те, що позивач не зміг пояснити які зміни у його житті відбулися, які його життєві зв'язки порушено, які дії треба виконати, щоб їх відновити, і посилаючись на те, що межі відшкодування моральної шкоди позивачем значно завищені, визначив її розмір в сумі 100грн.
Апеляційний суд вважає, що стягнута судом першої інстанції сума в 100грн. не відповідає характеру та обсягу фізичних та душевних страждань, яких зазнав і продовжує зазнавати позивач. При її визначенні суд першої інстанції не врахував, що тумба, яка має недоліки, позивачем була повернута відповідачу ще 18 липня 2005р., але до теперішнього часу вже на протязі року відповідач не прийняв заходів для її заміни на товар належної якості або повернення позивачу її вартості. За відновленням своїх порушених прав позивач вимушений був звертатися до суду. Суд також не врахував, що для мирного урегулювання- спору позивач до звернення до-суду декілька • разів звертався до відповідача, магазин якого знаходиться від місця мешкання позивача на значній відстані - 40км.
Враховуючи конкретні обставини справи, характер та обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалість, а також вимоги розумності та справедливості, моральні страждання позивача апеляційний суд оцінює в сумі 500грн.
Висновки суду щодо розміру відшкодування позивачу моральної шкоди не відповідають обставинам справи, тому рішення суду в частині відшкодування позивачу моральної шкоди відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає зміні.
Керуючись ст.307, ст.309, ст.314, ст.316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 27 березня 2006р, в частині відшкодування позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди змінити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) гривень.
В решті частини рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючи; Судді: