Справа № 22-7875/2006 p. Головуючий у 1 інстанції Бабакова В.П.
Категорія 23 Доповідач Санікова О.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П.
суддів: Санікової О.С, Щамрило Л.Г.
при секретарі Личкатій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Телерадіокомпанії „Схід" на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Телерадіокомпанії „Схід", третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі Телерадіокомпанія „Схід" просить скасувати рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково: стягнуто з Телерадіокомпанії „Схід" на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 11090 грн. 05 коп. і у відшкодування моральної шкоди 600 грн., а також витрати по оплаті судового збору 128 грн. 90 коп. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, - та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги Телерадіокомпанія „Схід" посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи; судом неправильно зроблений висновок про те, що водій ОСОБА_3, з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода, знаходився з Телерадіокомпанією „Схід" у трудових відносинах, оскільки наказ про його прийняття на роботу не видавався, трудова угода не укаладалась і заробітну плату він не отримував і фактично він не був допущений до роботи; висновок суду про те, що відповідач не довів неправомірність заволодіння автомобілем ОСОБА_3 і посилання при цьому як на доказ на показання свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 протирічать фактичним обставинам справи; висновок судової автотоварознавчої експертизи і автоварознавчого дослідження не можуть бути доказом разміру спричиненої шкоди, оскільки експертиза і дослідження проводились у відсутності транспортного засобу; судом сума шкоди стягнута в розмірі 11090 грн. 05 коп., в той час коли експертом сума шкода визначена 10420 грн.05 коп.; позивачка не представила доказів спричинення їй моральної шкоди.
В судове засідання апеляційного суду представник відповідача не з'явився. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.
Представник позивачки в судовому засіданні апеляцйного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обгрунтованним.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 серпня 2005 року з вини водія ТРК „Схід" ОСОБА_3, який керував орендованним ТРК „Схід" автомобілем „ISUZU-Trooper", сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій вказаний автомобіль зіткнувся з рухавшимся у зустрічному напрямку автомобілем ВАЗ 2106, який належав на праві власності ОСОБА_1, під керуванням ОСОБА_2. Факт належності автомобіля „ISUZU- Trooper" ТРК „Схід" підтверджений договором оренди від 1 листопада 2004 року, який укладений між ОСОБА_7 і ТРК „Схід", а факт належності автомобіля ВАЗ 2106 ОСОБА_1 підтверджений свідоцтвом про реєстрацію автомобіля.
Постановою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 4 жовтня 2005 року вбачається, що 26 серпня 2005 року о 12 год. 20 хв. ОСОБА_3 керував автомобілем ТРК „Схід" по вул.Добровольського в М.Слов'янську; при гальмуванні не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2106. Ці обставини ОСОБА_3 не оспорював. При цьому судом встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_3 був з несправною гальмувальною системою, що підтверджено як ОСОБА_3. так і постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ВАЗ 2106 спричинені механічні пошкодження, що підтверджено актом технічного огляду. Згідно акту автотоварознавчого дослідження вартість ремонту пошкодженого автомобіля ВАЗ 2106 становить 10 420 грн.05 коп., що підтверджено також висновком судової автотоварознавчої експертизи.
Судом також встановлено, що у зв'язку з пошкодженням автомобіля позивачка відчувала моральні страждання, оскільки не мала можливості ним користуватися, були порушені її життєві зв'язки і їй необхідно було докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивачки, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1187 ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі /право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо/ володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи 26 серпня 2005 року автомобілем „ISUZU -Trooper", який належав ТРК „Схід" на підставі договору оренди, керував ОСОБА_3 на законних підставах. Представник відповідача в судовому засіданні пояснювала, що за два дні до ДТП ОСОБА_3 привели на стоянку ЗАТ „Ніва", де зберігався зазначений автомобіль, дали йому ключі від автомобіля і дали розпорядження його відремонтувати і після цього виїжджати. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 підтвердив зазначені обставини. Крім того, в матеріалах справи на а.с.46 знаходиться ксерокопія характеристики на ОСОБА_3, підписанная ОСОБА_4, в якій зазначено, що ОСОБА_3 працює ІНФОРМАЦІЯ_2 з 25 липня 2005 року. Видачу даної характеристики ОСОБА_4 не заперечував.
Таким чином, зазначені обставини свідчать про те, що в день скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 знаходився у трудових відносинах з ТРК „Схід" і керував автомобілем, належним ТРК „Схід" на законних підставах.
На місці дорожньо-транспортної пригоди в той же день працівниками відділу ДАІ Слов'янського міськвідділу внутрішніх справ був складений протокол огляду, в якому зазначені також технічні пошкодження автомобіля ВАЗ - 2106 і який ніким не оскаржений.
По факту дорожньо-транспортної пригоди відділом ДАЇ Слов'янського УМВС України в Донецькій області проводилась перевірка. При цьому було встановлено, що 26 серпня 2005 року оо 12 год.ЗО хв. по вул.Добровольського в М.Слов'янську рухався автомобіль „ISUZU -Trooper" під керуванням ОСОБА_3, який рухаючись на зазначеному автомобілі з несправною гальмувальною системою і рульовим управлінням, в районі залізобетонної опори при здійсненні гальмування не впорався з керуванням і виїхав на полосу зустрічного руху, в результаті чого зіткнувся з автомобілем під керуванням ОСОБА_2, який отримав легкі тілесні ушкодження. Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушенню водієм ОСОБА_3 вимог п.31.1 Правил дорожнього руху, згідно з яким технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосується безпеки дорожнього руху і охорони навколишнього середовища. Постановою від 2 вересня 2005 року в порушенні кримінальної справи відносно водія ОСОБА_3 було відмовлено по п.2 ст.6 КПК України, оскільки водій ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження.
Постановою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 4 жовтня 2005 року на ОСОБА_3 було накладено адміністравне стягнення у вигляді штрафу.
За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, в результаті чого був пошкоджений автомобіль позивача і у зв'язку з чим йому спричинена матеріальна шкода, яку повинен відшкодувати відповідач.
В акті автотоварознавчого дослідження від 7 листопада 2005 року, проведеного спеціалістом-товарознавцем експертно-консультативного бюро М.Слов'янська вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля ВАЗ-2106 визначена 10 420 грн., а вартість поновлювального ремонту - 12 412 грн. 30 коп. При цьому огляд автомашини не проводився у зв'язку з його відсутністю; дослідження проводилось на підставі протоколу огляду і фототаблиці.
Висновком судової автотоварознавчої експертизи від 18 травня 2006 року вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцу автомобіля ВАЗ-2106 склала 12 522 грн. 05 коп.
Даний висновок відповідачем не спростований.
В позовній заяві ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача суму спричиненої їй матеріальної шкоди в сумі 11 090 грн. 05 коп., а саме: вартість ремонтних і малярних робіт 8 760 грн. 75 коп., вартість деталей, які підлягають заміні 853 грн. 50 коп., вартість матеріалів 806 грн. 55 коп., що зазначено в акті автотоварознавчого дослідження, а також послуги по складанню калькуляції і проведенню експертизи 170 грн. і за здійснення юридичної допомоги 600 грн.
Автотоварознавче дослідження а також автотехнічна експертиза проводились спеціалістом-автотоварознавцем експертно-консультативного бюро М.Слов'янська Гунічевим С.Б., який має вищу технічну освіту, стаж експертної діяльності з 1990 року, а також кваліфікацію судово-технічного експерта-автотоварознавця з 1999 року.
Тому підстав не довіряти вказаним дослідженню і висновку у суду апеляційної інстанції немає.
Відповідно до ст. 1166 ч.І ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Такі ж вимоги при визначенні розміру збитків викладені і в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6 /з подальшими змінами та доповненнями/.
Таким чином апеляційний суд вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати матеріальну і моральну шкоду, спричинену в результаті дорожньо-транспортної пригоди, оскільки шкода заподіяна внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; при цьому розмір матеріальної шкоди судом визначений правильно. Висновки суду грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, а саме ст.ст. 23, 1167, 1172, 1187, ЦК України.
Визнаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних - страждань позивачки і правильно визначив таке відшкодування у розмірі 600 грн.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права іпідстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.І п.1, 308 ч.І, 314 ч.І п.1 , 315 ЦПК України, апеляційний
суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу Телерадіокомпанії „Схід" відхилити.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.