Справа №2-а-4796/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«20» грудня 2007 року м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого: судді Гонтарука В.М.
при секретарі Зелінській І.В.
сторони в судове засідання не з'явились, однак надали суду заяву щодо розгляду справи без їх участі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу №2-а-4796/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є інвалідом війни першої групи. Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він маює право на отримання щорічної до 5 травня відповідного року разової грошової допомоги.
Незважаючи на це та без урахування розмірів мінімальних пенсій, які встановлювались на 2004, 2005, 2006, 2007 роки, відповідач з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, зазначені допомоги позивачу за 2004, 2005, 2006 2007 роки виплачував не в повному обсязі.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV мінімальна пенсія за віком у 2004 році була встановлена у розмірі 92,45 грн. Законом України від 23.12.2004 р. № 2291-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України від 25.03.2005 р. №2505-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» мінімальна пенсія за віком у 2005 році встановлена у розмірі 332 грн. Відповідно до Закону України від 20.12.2005 р. № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» у 2006 році мінімальна пенсія за віком склала: з 01.01.2006 року - по 31.03.2006 року - 350 грн., 01.04.2006 року по 30.09.2006 року - 359 грн. та з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року - 366 грн. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV мінімальна пенсія за віком у 2007 році встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Мінімальна пенсія за віком у 2007 році станом на 9 травня, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», складає 501 грн. Саме з такого розрахунку, вважає позивач, повинна розраховуватись і виплачуватись йому щорічна разова грошова допомога до 5 травня.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь недоплачену частину разової грошової допомоги за 2004, 2005, 2006, 2007 роки.
В судове засідання позивач не з'явився, однак надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задоволити.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації - у судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності. Позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення. При цьому, відповідачем подано заяву з вимогою про те, що позивачами, пропущений річний строк звернення до адміністративного суду, а тому просить суд, на підставі ст.100 КАС України, відмовити у задоволенні адміністративного позову.
За вказаними вище обставинами, суд ухвалив справу розглядати без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 зазначеного Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Позивач є інвалідом війни першої групи, про що свідчить посвідчення НОМЕР_1 від 6 липня 1999 року.
Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він має право на отримання щорічної до 5 травня відповідного року разової грошової допомоги.
На протязі 1995-2006 років в Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», неодноразово вносилися зміни, окремі норми вказаного Закону призупинялись Законами України «Про Державний бюджет України» на 2005-2006 роки. У зв'язку із зупиненням дії цих статей, Законами України «Про Державний бюджет України» встановлювались певні розміри щорічної разової допомоги на відповідні роки.
Отримання позивачем щорічної разової допомоги у розмірах, встановлених Законами України «Про державний бюджет України», підтверджується наданими відповідачем доказами та не заперечується позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно п.п. 3, 4 ст.22 Бюджетного кодексу України управління праці та соціального захисту населення, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет.
Статтею 23 Бюджетного кодексу передбачено, що управління праці та соціального захисту населення може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет.
Суд відмовляє в задоволені позовних вимог щодо стягнення сум щорічної разової грошової допомоги позивачу за 2004, 2005 роки з тих підстав, що частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, про порушення своїх прав на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач мав би дізнатися при отриманні зазначеної допомоги до 5 травня відповідного року та звернутися до суду на протязі року - до 5 травня наступного року.
В своїх позовних заявах позивач не ставить за вимогу поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо поновлення порушених своїх прав, свобод чи інтересів та відсутнє обґрунтування причин пропуску позивачем цього строку. Знехтувавши, встановленими законом вимогами щодо строків звернення до суду, позивач втратив право на судовий захист.
Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи ті обставини, що в обґрунтування пропущеного строку позивачем не надано ніяких пояснень, а відповідач акцентував увагу суду щодо відмови в цій частині позовних вимог саме в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду, то у суду наявні всі підстави для відмови позивачу в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Суд також відмовляє в задоволені позовних вимог щодо стягнення сум щорічної разової грошової допомоги позивачу за 2006 рік з тих підстав, що виплата щорічної грошової допомоги, як і її розмір, який підлягав виплаті позивачу в 2006 році, було встановлено не Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а Законами України «Про державний бюджет України» на відповідні роки.
Положення ст.ст.12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо виплати разової щорічної грошової допомоги не діяли протягом 2006 року, у зв'язку із змінами, внесеними у зазначений нормативно-правовий акт Законом України «Про державний бюджет» на 2006 рік, тому норми ст.ст.12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не підлягають застосуванню в указаний період, у зв'язку із зупиненням її дії. Посилання позивача, що Закон України «Про державний бюджет» на 2006 рік визнаний неконституційним є безпідставним, так як рішенням Конституційного Суду України у справі N 1-27/2004 від 1 грудня 2004 року N20-рп/2004, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), лише положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік». Однак вказане рішення не стосується Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік».
З урахуванням наведеного, суд, вважає, що рішенням, дією чи бездіяльність відповідача будь-яких прав, свобод та інтересів позивачів в цій частині вимог не порушено. Відповідач діяв на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючими законами України.
Щодо вимог про стягнення щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік, в цій частині суд вважає що позов є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 визнано неконституційним положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо зупинення виплат щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»
Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними та втрачають чинність в частині невиплати щорічної разової грошової допомоги, що передбачена положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», лише з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, враховуючи норми ч.2 ст.152 Конституції України від 28.06.1996 року, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тому, за та 2007 рік необхідно дотримуватись норм Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», згідно якого щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком, учасникам бойових дій - у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, - розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, - у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, - розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної адміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги.
На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.95 Конституції України, п.п. 3, 4 ст.22, 23 Бюджетного кодексу України ст.ст. 158 - 163, 186, 254 КАС України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги задовільнити частково.
Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2007 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя. /підпис/.
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: