СПРАВА № 11А-767/2006 Р. ГОЛОВУЮЧИЙ В 1-Й ІНСТАНЦІЇ
КАТЕГОРІЯ СТ. 296 Ч. 1 КК УКРАЇНИ ДРИГВАЛЬ В.М.
ДОПОВІДАЧ: САЖИНОВ В.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 р. вересня місяця „05" дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Годуна В.А.
суддів: Ковальової Н.М., Сажинова В.В.
за участю прокурора Литвиненко О.О.
адвоката ОСОБА_2.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Високопільського районного суду Херсонської області від 19 червня 2006 року -
встановила:
Цим вироком: ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше судимий, засуджений:
- за ст. 296 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 6 місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Високопільського районного суду Херсонської області від 05.04.2005 року остаточно визначено покарання на 2 роки 1 місяць позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75. 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком в три роки, на нього покладені обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд.
ОСОБА_1. визнаний винним і засуджений за те, що будучи раніше судимим 05.04.2005 року Високопільським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч. 1 КК України строком на 2 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням на 1 рік, належних висновків для себе не зробив та знову в період іспитового строку вчинив злочин.
Так, 09.02.2006 року близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в кафе-бар „Світанок" в смт. Високопілля по вул. Південна, з мотивів явної неповаги до суспільства, умисно став порушувати громадський порядок, нормальні умови відпочинку громадян, що виразилось у назойливому чіплянні до відвідувачів кафе, а також до працівників зазначеного закладу.
З метою припинення протиправних дій, присутні в кафе особи неодноразово випроводжували ОСОБА_1. з приміщення кафе, але останній знову повертався до кафе та продовжував порушувати громадський порядок. В подальшому, перебуваючи на вулиці, біля кафе-бару „Світанок" безпричинно та умисно, з особливою зухвалістю, став завдавати ударів ОСОБА_3. та ОСОБА_4., до яких чіплявся, перебуваючи в приміщенні кафе, при цьому ОСОБА_4. спричинив тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини справа, синця в області правої ягодиці, які згідно висновку судово-медичного експерта за № НОМЕР_1 від 06.03.2006 року відносяться до легких тілесних ушкоджень та ОСОБА_3. завдав фізичного болю.
В апеляції з доповненнями прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на те, що при винесенні вироку суд призначивши покарання ОСОБА_1. із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України не врахував тяжкість скоєного ним злочину та дані про особу винного, а саме те, що він вчинив новий умисний злочин в період іспитового строку, знаходячись на обліку в кримінально-виконавчій інспекції та вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, ОСОБА_1. відшкодував потерпілим матеріальні та моральні збитки тільки під час судового розгляду. Також в резулятивній частині вироку суд правильно призначивши покарання за сукупністю вироків, але помилково послався на ст. 70 КК України та послався на докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 на аркушах справи 8-14, 24, 25, хоча в судовому засіданні вони не досліджувалися. В зв'язку з чим просить скасувати вирок Високопільського районного суду Херсонської області від 19 червня 2006 року відносно ОСОБА_1 за ст. 296 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 75, 76 КК України за м'якістю призначеного покарання і неправильним застосуванням кримінального закону та постановити новий вирок.
У своїх запереченнях на апеляцію прокурора захисник засудженого ОСОБА_1 -адвокат ОСОБА_2., вважаючи вирок законним і обгрунтованим, просить залишити його без зміни.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача, пояснення і останнє слово засудженого ОСОБА_1, який просив залишити апеляцію прокурора без задоволення, а вирок суду відносно нього без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів проходить до висновку, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції підлягає задоволенню частково.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, при обставинах встановлених судом та викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, які досліджені у судовому засіданні та не оспорюються у апеляції. Судом дії засудженого кваліфіковані за ст. 296 ч.І КК України правильно.
Призначаючи засудженому ОСОБА_1. вид та міру покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, його матеріальний та сімейний стан, думку потерпілих ОСОБА_4. та ОСОБА_3., які просили не позбавляти ОСОБА_1 волі та звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням, обставини, що пом'якшують покарання, зокрема: щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, та обставини, що обтяжують покарання, в тому числі і тих на які посилається прокурор в своїй апеляції. Зазначені обставини, на думку колегії суддів, обгрунтовано дали суду підстави для призначення покарання ОСОБА_1. із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням.
Тому доводи апеляції прокурора в частині призначення ОСОБА_1. покарання у вигляді реального позбавлення волі є необгрунтованими і до уваги не приймаються. Покарання засудженому ОСОБА_1. призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, та є необхідне та достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.
Разом з тим колегія суддів вважає, що призначивши покарання ОСОБА_1. за сукупністю вироків, суд помилково послався на ст. 70 КК України, тоді як фактично застосував ст. 71 КК України, тому вирок в цій частині підлягає уточненню.
Також в мотивувальній частині вироку суд послався на докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 на аркушах справи 8-14 (пояснення ОСОБА_3., ОСОБА_5., ОСОБА_4., ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_1, ОСОБА_8.), та на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 24, 25), хоча в судовому засіданні ці докази не досліджувалися, тому посилання суду на зазначені аркуші справи підлягають виключенню з мотивувальної частини вироку.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Уточнити вирок Високопільського районного суду Херсонської області від 19 червня 2006 року відносно ОСОБА_1.
Вважати ОСОБА_1 засудженим на підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного судом першої інстанції.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на аркуші справи 8-14, 24,25.
В іншій частині цей вирок залишити без зміни.