Справа № 2 - 9  / 2008року

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

м.Ковель                                                                                       21 січня 2008 року

            Ковельський міськрайонни суд Волинської області

у складі:   головуючого - судді                                                  Миронюка М.Г.,

за участю:     секретаря -                                                              Посполітак Г.О.,

                  представника позивача -                                            ОСОБА_1,                  

                  відповідача -                                                                ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковель  справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про  відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, -

в с т а н о в и в :

            ОСОБА_3 звернувся в Ковельський  міськрайонний суд з пзовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2310,52 грн., моральної шкоди в сумі 1000 грн., та судових витрат по справі в сумі 437,74 грн.

            Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_3 обгрунтував тим, що 12 червня 2007 р. відповідач ОСОБА_2 0 9 год 45 хв. в м.Ковелі по вул.Сагайдачного, на автомобільній стоянці, керуючи автомобілем марки «БМВ»,  р/н НОМЕР_1, виїжджаючи з місця стоянки, не пересвідчився у відсутності перешкод, не надав переваги в русі автомобілю, що рухався по проїздній частині між рядами автостоянки, в результаті чого скоїв зіткнення з належним йому на праві власності автомобілем «Ауді-100», спричинивши пошкодження автомобіля.

            Позивач ОСОБА_3 вважає, що вина відповідача ОСОБА_2 в скоєнні дорожньо-ранспортної пригоди, порушення ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доведена постановою судді Ковельського міськрайонного суду від 3 липня 2007 р. у справі

№ 3-96232/07.

            Відповідно до ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

            Внаслідок вчинення з вини відповідача ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди, належний йому автомобіль «Ауді-100» отримав механічні пошкодження , для усунення яких потрібний відновлювальний ремонт.

            Відповідно до висновку про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного  власнику автомобіля «Ауді-100», р/н НОМЕР_2 в результаті пошкодження при ДТП, складеного 15 червня 2007 р. спеціалістом Волинської філії Українського центру післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс», матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Ауді-100», р/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП становить 2310,52 грн..

            Позивач ОСОБА_3 також зазначив, що неправомірними діями відповідача, які полягають в порушенні Правил дороднього руху України, в результаті чого було пошкоджено його майно - автомобіль «Ауді-100», р/н НОМЕР_2,  заподіяно йому моральну шкоду, що полягає в постійних переживаннях в зв'язку із пошкодженням майна та стресовому стані, який він отримав за обставин зіткнення двох автомобілів.

            Позивач ОСОБА_3 оцінив спричинену діями відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

            Він же, в позовній заяві просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 судові витрати, що становлять 356,40 грн..

            В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги позивача ОСОБА_3 підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити повністю.

            Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснивши, що дійсно 12 червня 2007 р. в м.Ковелі по вул.Сагайдачного, на автомобільній стоянці, він, керуючи автомобілем марки «БМВ», р/н НОМЕР_1 та виїжджаючи з місця стоянки, зіткнувся з автомобілем «Ауді-100» під керуванням ОСОБА_3, який рухався по проїздній частині між рядами автостоянки. При цьому зазначив, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася як з його вини, так і з вини ОСОБА_3, що стверджується висновком № 0401 дослідження спеціаліста-автотехніка Волинського відділення Львівського НДІСЕ. З його сторони допущено порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України, оскільки він перед початком руху не побачив, що з лівої сторони наближається автомобіль «Ауді-100» під керуванням позивача ОСОБА_3.

            В той же час, позивач ОСОБА_3 допустив порушення п.12.9 Правил дорожнього руху України, так як рухався не виконуючи вимог дорожнього знаку «Обмеження максимальної швидкості руху 5 км/год», а також допустив порушення п.10.11 Правил дорожнього руху України не давши дорогу автомобілю «БМВ», р/н НОМЕР_1, який рухався справа, так як, він мав перевагу перед автомобілем «Ауді-100», що рухався зліва від нього, оскільки вже виїхав з місця стоянки і перебував в русі.

            Відповідач ОСОБА_2 просить в позові відмовити.

            Суд, заслухавши пояснення сторін, покази свідка ОСОБА_4,  та дослідивши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою підлягає до часткового задоволення.

            Як встановлено в судовому засіданні, 12 червня 2007 р. відповідач ОСОБА_2 о 9 год.45 хв. в м.Ковелі по вул.Сагайдачного, на автомобільній стоянці, керуючи автомобілем марки «БМВ», р/н НОМЕР_1, виїжджаючи з місця стоянки, не пересвідчився у відсутності перешкод, не надав переваги в русі автомобілю, що рухався по проїздній частині між рядами автостоянки, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ауді-100», р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

            З матеріалів адміністративної справи № 3-9623/07 вбачається, що по факту даної дорожньо-транспортної пригоди 18.06.2007р. складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ознаками ст. 124 КУпАП ( порушення водіями правил доржнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів), і постановою судді Ковельського міськрайонного суду від 3 липня 2007 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні цієї дорожньо-транспортної пригоди та за ст. 124 КУпАП піддано штрафу в розмірі 17,00 грн..

            З цієї ж постанови вбачається, що під час розгляду справи ОСОБА_2 пояснив, що він перед ДТП розпочинав рух з місця стоянки його автомобіля і не бачив автомобіля «Ауді-100», що наближався зліва до нього.

            Під час судового розгляду цивільної справи ОСОБА_2 також визнав, що, розпочинаючи рух, він не бачив автомобіля «Ауді-100», що наближався до нього.

            Отже, ОСОБА_2 підтвердив той факт, що  перед початком руху він не переконався в безпечності свого маневру.

            Відповідно до п.10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

            Щодо посилання ОСОБА_2 в судовому засіданні на те, що його автомобіль був в русі і, відповідно до вимог п.10.11 Правил дорожнього руху України, в разі, коли траєкторія руху транспортних засобів перетинається, а черговість проїзду не обумовлена  Правилами дорожнього руху, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку, то судом вона відхиляється, оскільки встановлено, що в русі перебував лише автомобіль «Ауді-100», а автомобіль «БМВ» під керуванням ОСОБА_2 розпочинав рух, знаходячись на стояночному місці, а тому останній мав керуватися вимогами Правил дорожнього руху, які обумовлюють початок руху та зміну його напрямку, а саме - пунктом 10.1 ПДР України. Дана обставина, встановлена судовим рішенням у адміністративній справі та показами свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні показав, що автомобіль «БМВ 728» розпочав рух зі стояночного місця.

            Згідно ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

            Судом також відхиляються доводи відповідача ОСОБА_2, шо перевищення швидкості руху  водієм автомобіля «Ауді-100» ОСОБА_3 стала причиною ДТП, оскільки дана обставина не перебуває в прямому причинному зв'язку з ДТП, так як при безперешкодному слідованню автомобіля «Ауді-100» при будь-якій швидкості, ДТП вдалося б уникнути.

            Суд не погоджується з висновком № 0401 дослідження спеціаліста-автомеханіка Волинського відділення Львівського НДІСЕ від 15 жовтня 2007 р. щодо відповідності дій водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час ДТП 12.06.1007 р. в м.Ковелі на автостоянці по вул.Сагайдачного, оскільки даний висновок був зроблений на підставі заяви ОСОБА_2, який вказав неправильні вихідні дані, зазначивши, що перед виїздом з місця стоянки він подивився в ліву сторону та переконався у відсутності транспорту справа, розпочав рух та, виїхавши з місця стоянки, рухаючись автомобілем «БМВ», р/н НОМЕР_1 в напрямку виїзду з автостоянки, відчув удар у передню ліву частину свого автомобіля, оскільки дане твердження спростувується матеріалами адміністративної справи та зафіксованими механічними пошкодженнями автомобілів під час ДТП.

            Враховуючи, що автомобіль «Шевроле-Авео», р/н НОМЕР_3, який перебував на стояночному місці поряд з автомобілем «БМВ 728», р/н НОМЕР_1, отримав пошкодження від автомобіля «БМВ 728», р/н НОМЕР_1 правої частини заднього бампера, що  свідчить про те, що автомобіль «БМВ-728» не виїхав зі стояночного місця, та враховуючи характер пошкоджень автомобілів  «БМВ 728», р/н НОМЕР_1 та «Ауді-100», р/н НОМЕР_2, суд приходить до висновку, що автомобіль «БМВ 728», р/н НОМЕР_1 не перебував в русі в напрямку виїзду з автостоянки, а лише розпочинав рух із стояночного місця.

            В зв'язку з цим, суд відхиляє висновок № 0401 дослідження спеціаліста-автотехніка Волинського відділення Львівського НДІСЕ від 15 жовтня 2007 р., зроблений на замовлення ОСОБА_2, оскільки даний висновок не відповідає фактичним обставинам справи, встановленим під час розгляду адміністративної і цивільної справи.

            Згідно висновку спеціаліста № 46 про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Ауді-100», р/н НОМЕР_2 в результаті пошкодження при ДТП, складеного 15 червня 2007 р. спеціалістом Волинської філії Українського Центру післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс» матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Ауді-100», р/н НОМЕР_2 становить 2310,52 грн..

            Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні з даним висновком погодився, встановлений розмір спричиненої шкоди не оспорює, призначати судово-товарознавчу експертизу не бажає.

            Згідно ст. 1166 ч.1 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

            Таким чином, позовна вимога ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування йому майнової шкоди, спричиненої ДТП, в розмірі 2310,52 грн. підлягає до задоволення.

            Позивачем ОСОБА_3 також заявлена вимога про відшкодування йому відповідачем ОСОБА_2 моральної шкоди, спричиненої йому в результаті ДТП, яку він оцінив у сумі 1000 грн..

            Позивач обгрунтував моральну шкоду стресовим станом, який він отримав в результаті зіткнення двох автомобілів, постійними переживаннями та стражданнями, які спричинені пошкодженням його майна.

            Згідно ст. 1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

            Таким чином, суд вважає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2, позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, що полягає в отриманні ним стресу в результаті  зіткнення двох автомобілів, постійних переживаннях та стражданнях в зв'язку з пошкодженням майна.

            В той же час, суд, враховуючи характер і тривалість заподіяної позивачу ОСОБА_3 моральної шкоди, вважає, що дану вимогу слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 500 грн..

            Судові витрати по справі позивача ОСОБА_3 становлять 437,40 грн., з яких сума сплаченого судового збору становить 51,00 грн., сума оплати за інформаційно-технічне забезпечення - 30 грн., сума оплати автотоварознавчого дослідження - 356,40 грн..

            Згідно ст. 88 ч.1 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені сдові витрати.

            Отже, судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_3 в сумі 437,40 грн., підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2.

            Крім цього, з ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. по вимозі про стягнення моральної шкоди.

            Керуючись ст.ст. 10,60,61ч.3,130,174,212,214,215,218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1166,1167,1192 ЦК України, ст.ст. 14,53 Закону України «Про дородній рух», п.10.1 Правил дорожнього руху України, суд, -

В  И  Р  І  Ш  И  В  :

            Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, спричинену дорожньо-транспортною пригодою в сумі 2310 ( дві тисячі триста десять ) грн. 52 коп., моральну шкоду в сумі 500 ( п'ятсот ) грн. та судові витрати в сумі 437 грн. 40 коп..

            В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 8 ( вісім ) грн. 50 коп..

            Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення та подачі апеляційної скарги  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                         М.Г.МИРОНЮК