Справа №11-1026   2006 р. Категорія справи - ст. 368 ч.2 КК

Головуючий у 1 -й інстанції Альошина Н. М. Доповідач Павленко В. П.

УХВАЛА

Іменем України

2006 року вересня місяця 13 дня. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Кожевникова О. В. суддів : Давиденка Е. В., Павленка В. П. з участю прокурора - Рибачук Г. А. засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляціями Миргородського міжрайонного прокурора з внесеними до неї змінами, адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Мигородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 червня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, уродженець м. Горлівка Донецької області, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, ординатор хірургічного відділення Миргородської ЦРЛ, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, мешканець ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий, - засуджений за ч. 1 ст. 366 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права заповнення та ведення медичної документації по заповненню історії хвороб, експертизи тимчасової непрацездатності на відповідному рівні строком на 1 рік 6 місяців;

за ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі, з позбавлення права заповнення та ведення медичної документації по заповненню історії хвороб, експертизи тимчасової непрацездатності на відповідному рівні строком на 2 роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права заповнення та ведення медичної документації по заповненню історій хвороб, експертизи тимчасової непрацездатності на відповідному рівн строком на два роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном на 1 рік 6 місяців та покладанням на нього передбачених ст. 76 КК України обов'язків : без дозволу кримінально-виконавчої служби не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.

За вироком суду ОСОБА_1. засуджений за вчинення злочинів за таких обставин.

9 серпня 2005 року потерпілий ОСОБА_3 звернувся до Миргородської ЦРЛ за медичною допомогою з приводу некротичного абсцесу правої гомілки. Цю медичну допомогу було надано ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 та запропоновано стаціонарне лікування в хірургічному відділенні Миргородської ЦРЛ. ОСОБА_3 відмовився від стаціонарного лікування, але кожного дня з'являвся на перев'язки до хірургічного відділення. З 18 по 23 серпня 2005 року ОСОБА_3 на перев'язки до лікарні не з'являвся і про причини неявки лікуючого лікаря не повідомив. Про це було зроблено запис в медичній картці стаціонарного хворого, а також зроблено запис про те, що з 23 серпня він виписаний з хірургічного відділення.

23 серпня 2005 року ОСОБА_3 звернувся до підсудного ОСОБА_1 з проханням оформити йому листок непрацездатності, на що останній сказав йому, що в листі непрацездатності буде відмітка про порушення режиму, у зв'язку з чим у нього можуть бути неприємності на роботі. Після умовляння ОСОБА_1 цього не робити, останній погодився на це при умові, що ОСОБА_3 заплатить йому 200 грн.

ОСОБА_3 погодився передати зазначену суму пізніше. 23 вересня 2005 року близько 12 години ЗО хвилини в приміщенні ординаторського кабінету хірургічного відділення Миргородської ЦРЛ ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 в якості хабара 200 грн., після чого підсудній оформив картку стаціонарного хворого без відмітки про порушення режиму, як про це просив потерпілий, склавши таким чином завідомо неправдивий документ.

На підставі неправдивих записів, здійснених підсудним як посадовою особою, наділеною службовими повноваженнями по заповненню та веденню історії хвороби хворого з внесенням до неї необхідних даних та оформлення документації на виписаних хворих, проведення на відповідному рівні експертизи тимчасової непрацездатності, мед реєстратором ОСОБА_3 був виписаний листок непрацездатності без відмітки про порушення режиму лікування. Цей листок непрацездатності підсудний ОСОБА_1. завірив своїм підписом та скріпив іменною печаткою і передав його ОСОБА_3, чим склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ.

В апеляції з внесеними до неї змінами прокурор зазначає, що суд безпідставно дійшов до висновку про наявність у діях засудженого ОСОБА_1 вимагання хабара, у зв'язку з чим безпідставно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 368 КК України. Крім того, суд неправильно призначив додаткове покарання у вигляді позбавлення права заповнення та ведення медичної документації. Просить вирок суду змінити, дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 368 КК України перекваліфікувати на ч.І цієї ж статті, а також виключити з вироку вказівку про застосування додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права заповнення та ведення медичної документації.

Адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 в апеляції зазначає, що по справі не доведено, що ОСОБА_3 порушував режим лікування, тому висновок суду про те, що ОСОБА_1. умисно вніс до лікарняного листа завідомо неправдиві відомості не відповідає матеріалам справи.

Крім того, засуджений ОСОБА_1. за власні кошти придбав для хворого ОСОБА_3 антибіотик, заплативши за нього 152 грн. Проте вимагав від нього повернення 200 грн., збільшивши вартість придбаних ним ліків на 48 грн., чим ввів потерпілого в оману. Вважає, що в його діях відсутнє вимагання та склад злочину, передбаченого ст. 368 КК України, а є лише злочин, передбачений ст. 190 ч. 1 КК України.

Просить вирок суду змінити, справу в частині обвинувачення за ст. 366 ч. 1 ЮС України провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього злочину, а його дії з ч.2 ст. 368 КК України перекваліфікувати на ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання в рамках санкції цієї статті.

Заслухавши доповідача, прокурора, які підтримала доводи апеляції з внесеними до неї змінами, засудженого ОСОБА_1., який підтримав доводи апеляції адвоката ОСОБА_2., перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора з внесеними змінами підлягає до повного задоволення, а апеляція адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і обґрунтовано дійшов до висновку про вчинення злочину за вказаних у вироку та цій ухвалі обставин.

Висновки суду ґрунтуються на зібраних по справі та перевірених в судовому засіданні доказах.

Винність ОСОБА_1. підтверджена показаннями під час досудового слідства та в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 про те, що лист непрацездатності без зазначення даних про допущені ним порушення режиму знаходження в лікувальному закладі ОСОБА_1 обіцяв йому видати лише при умові, що він передасть йому 200 грн. ; поясненнями засудженого ОСОБА_1 під час досудового слідства згідно якого він визнав, що на прохання ОСОБА_3  він дійсно видав останньому лист непрацездатності за що отримав від останнього 200 грн. ( а. с. 7 ); даними роздруківки зробленого потерпілим ОСОБА_3 аудіо запису , згідно яких ОСОБА_3 передав йому 200 грн. за невнесення до листа непрацездатності факту порушення режиму лікування ( а. с. 38 - 39 ); протоколом усної заяви про вчинення злочину ( 4 - 5 ) ; протоколом огляду грошових коштів, які були позначені за допомогою барвника «Сігма» написом «хабар» і повернуті ОСОБА_3 для вручення ОСОБА_2 ( а. с. 9 ), даними протоколу огляду місця події, згідно яких в процесі цієї слідчої дії зазначені кошти було вилучено у ОСОБА_1 ( а. с. 10 - 11 ) та іншими доказами, які узгоджуються між собою і сумнівів не викликають.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано відкинув показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про те, що ОСОБА_1. нібито придбавав для ОСОБА_3  двадцять флаконів антибіотика. Ця обставина спростовується також показаннями останнього. У зв'язку з цим посилання на зазначені докази в апеляції адвоката ОСОБА_2. не заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами, зумовленим з народженням та похованням», застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений для них строк на медичний огляд, втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Таким чином, підсудний ОСОБА_1 діяв в інтересах ОСОБА_3, оскільки останній міг втратити право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано дійшов до висновку про те, що ОСОБА_1. отримав від ОСОБА_3  хабар у сумі 200 грн. за невнесення до медичних документів та листа непрацездатності даних про порушення останнім встановленого для нього режиму та вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, тобто вчинив службове підроблення.

Разом з тим, при кваліфікації дій засудженого та при призначенні додаткової міри покарання суд допустив порушення норм матеріального закону, у зв'язку з чим вирок підлягає зміні.

Так, вимога службової особи про матеріальну винагороду за вчинення діяння по службі, спрямованого на задоволення протизаконних інтересів хабародавця, не може розглядатись як вимагання хабара.

Як встановлено по справі, потерпілий ОСОБА_3 звернувся до засудженого ОСОБА_1 з незаконною вимогою видати йому листок непрацездатності без зазначення факту порушення ним встановленого для нього режиму. Тому у суду не було підстав вважати, що дача хабара була поєднана з вимаганням.

У зв'язку з викладеним, дії засудженого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 368 КК України слід перекваліфікувати на ч. 1 цієї ж статті.

Крім того, в супереч вимогам закону суд застосував до засудженого додаткове покарання у вигляді позбавлення права заповнення та ведення медичної документації та історій хвороб, експертизи тимчасової непрацездатності, оскільки відповідно до змісту ст. 55 КК України, допускається лише позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю. У зв'язку з цим вирок в частині призначення судом додаткової міри покарання підлягає скасуванню. У зв'язку з цим, та даними про особу засудженого ОСОБА_1, який характеризується виключно позитивно, на утриманні має неповнолітніх дітей, є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АС, колегія суддів вважає за необхідне при призначенні додаткового покарання застосувати ст. 69 КК України і не застосовувати відносно нього додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністью.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляцію прокурора з внесеними до неї змінами задовольнити повністю, а апеляцію адвоката ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок суду змінити.

Перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_1 з ч.2 на ч. 1 ст. 368 КК України і призначити йому за цією статтею із застосуванням ст. 69 КК України покарання у вигляді 2 ( двох ) років позбавлення волі без позбавлення його права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Виключити з вироку вказівку про призначення додаткового покарання за ст. 366 ч. 1 КК України.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 2 ( двох ) років позбавлення волі без позбавлення його права займати певні посади або займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 ( один ) рік.

В іншій частині вирок Миргородського міскрайонного суду від 29 червня 2005 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.