СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
11 березня 2008 року |
Справа № 20-5/483 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ткаченка М.І.,
суддів Котлярової О.Л.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
позивача:ОСОБА_2, дов. № 3148 від 03.11.2007 р. (Фізична особа - підприємець ОСОБА_1);
відповідача: Гатіятуллін Е. Д., дов. № 407 від 06.02.2008 р. (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради);
відповідача: не з'явився (Севастопольська міська рада);
розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 24 грудня 2007 року у справі №20-5/483
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)
та Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)
про спонукання виконати певні дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 грудня 2007 року у справі № 20-5/483 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради та Севастопольської міської ради про спонукання виконати певні дії, задоволено.
Не погодившись з вказаним судовим актом, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, котрим відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме, статті 319 (пункт 1), 321 Цивільного кодексу України та статті 26 (пункт 30) та 60 (пункт 6) „Про місцеве самоврядування в Україні”.
Також заявник апеляційної скарги зазначив, що Фонд комунального майна Севастопольської міської ради не має права здійснювати приватизацію комунального майна без доручення Севастопольської міської ради. Оскільки, Севастопольська міська рада як власник майна рішення про приватизацію приміщень по проспету Генерала. Острякова, 80 на користь позивача не приймало.
Відзиви на апеляційну скаргу від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Севастопольської міської ради на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду не надходили.
Розпорядженням про заміну складу колегії від 11 березня 2008 року, у зв'язку з хворобою судді Антонової І.В. та з метою дотримання графіку розгляду справ, суддю Антонову І.В. замінено на суддю Прокопанич Г.К.
Головуючим у справі призначено суддю Ткаченко М.І.
В судове засідання представник Севастопольської міської ради не з'явився, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника Севастопольської міської ради, оскільки він не надіслав судовій колегії доказів про наявність поважних причин неявки у судове засідання, а крім того його явку не визнано обов'язковою.
Розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
9 серпня 2004 року між фізичною особою-підприємцем фізичної особи-підприємця (далі - орендар) та Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступник якого відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 4657 від 31 січня 2006 року є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, (далі - орендодавець) був укладений договір № 84-04 оренди нерухомого майна - вбудованого приміщення, загальної площею 462,0 кв.м., що знаходиться на першому та підвальному поверхах та розташоване в місті Севастополі за адресою: проспекту Генерала Острякова, будинок 80 (далі - Договір).
Термін дії договору встановлений до 8 серпня 2008 року.
В подальшому до договору були внесені зміни щодо площі об'єкту оренди, а саме: протоколом від 12 вересня 2005 року площа орендованого об'єкту склала 392,50 кв.м., протоколом від 11 липня 2007 року - 393,50 кв.м. Згідно нотаріально посвідченому договору № 84-04 від 3 серпня 2007 року позивач є орендарем нерухомого майна - на першому поверсі житлового будинку літера “А” нежитлові приміщення V-1, V-2, V-5, V-6, V-7, з № 89-39 по № 89-41, з № 89-43 по № 89-45, № 89-47, № 89-49, № 89-64, загальною площею 393,50 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Севастополь, проспект Генерала Острякова, будинок 80.
Пунктом 5.1 Договору №84-04 (пункт 5.2 згідно Договору від 3 серпня 2007 року) передбачено, що орендар має право за згодою орендодавця робити реконструкцію, розширення, технічне переустаткування орендованого майна та інші зміни, що забезпечать збільшення його вартості.
На теперішній час згідно договору оренди від 9 серпня 2004 року №84-04 орендоване майно складає із вбудованого приміщення, на першому поверсі житлового будинку літера “А” нежилі приміщення V-1, V-2, V-5, V-6, V-7, з № 89-39 по № 89-41, з № 89-43 по № 89-45, № 89-47, № 89-49, №89-64, загальною площею 393,50 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Севастополь, проспект Генерала Острякова, будинок 80.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач від РЕП № 7 отримав довідку (у зв'язку з ремонтом об'єкту оренди), згідно якої балансова вартість майна складає 413143,00 грн., залишкова вартість майна -104643,00 грн.
Також, з метою найбільш ефективного використання об'єкту оренди позивач звернувся до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації з питанням про отримання згоди на проведення ремонтно-будівельних робіт на об'єкті, яка збільшить його вартість.
15 жовтня 2004 року наказом № 637 Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації узгодило проведення ремонтно-будівельних робіт на орендованому позивачем об'єкті по проспект Генерала Острякова, будинок 80 за рахунок власних коштів орендаря-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 згідно смітної документації на суму 602822,00 грн.
Після проведення ремонтних робіт позивач звернувся до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації з заявою про узгодження вартості невіддільного поліпшення у орендованому приміщенні.
10 березня 2005 року наказом № 198 Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації узгодило об'єм вартості невіддільних поліпшень у сумі 400496,00 грн., здійснених у нежитловому приміщені по проспект Генерала Острякова,80 за рахунок власних коштів позивача.
Таким чином, вартість здійснених позивачем поліпшень орендованого майна перевищує 25 % від його залишкової вартості.
У 2007 році суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Фонду комунального майна із заявою про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вбудованого приміщення, на першому поверсі житлового будинку літера “А” нежилі приміщення V-1, V-2, V-5, V-6, V-7, з №89-39 по №89-41, з №89-43 по №89-45, №89-47, №89-49, №89-64, загальною площею 393,50м.кв., що знаходяться за адресою: місто Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд.80.
Листом від 06 вересня 2007 року вих. № 3020 Фонд комунального майна Севастопольської міської ради повідомив позивача, що його заява зареєстрована, однак, оскільки відповідно до пункту 1.1 рішення Севастопольської міської ради № 1926 від 15.05.2007 “Про внесення доповнень та змін до рішення міської ради № 359 від 11.12.2002 “Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини та об'єктів соціально значимих для міста, яки відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускаються” введені обмеження та встановлена заборона на приватизацію об'єктів комунальної власності, в тому числі об'єктів, розташованих на 1-х поверхах будівель, площа яких перевищує 250 кв.м. В зв'язку з тим, що орендований позивачем об'єкт розташований на першому поверсі та його площа перевищує 250м.кв., відповідач повідомив, що розгляд питання про включення зазначеного об'єкту до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, на теперішній час є неможливим.
Вказані обставини явились підставою для звернення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до господарського суду міста Севастополя з позовом про спонукання виконати певні дії.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 грудня 2007 року у справі № 20-5/483 позов задоволено.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Згідно із нормами статті 7 Закону України “Про приватизацію державного майна” № 2163-ХІІ від 04.03.1992 (з подальшими змінами і доповненнями) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про приватизацію державного майна” № 2163-ХІІ від 4 березня 1992 року приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить АР Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Частиною 4 статті 3 вказаного Закону передбачено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними.
Згідно зі статтею 8 Закону України “Про приватизацію державного майна” покупцями об'єктів приватизації можуть бути: громадяни України.
Відповідно до приписів частини 1 статті 7 Закону, Фонд державного майна України, Верховна Рада АР Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають, відповідно, у загальнодержавній власності, власності АР Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Севастопольської міської Ради № 339 від 12 листопрада 2002 року затверджено Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, пунктами 6.19, 6.20 якого передбачено, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради організує програму приватизації, є органом приватизації по об'єктам права комунальної власності від імені та за дорученням ради, укладає договори купівлі-продажу, здійснює контроль їх виконання.
На підставі договору оренди надано у оренду нерухоме майно - вбудовані приміщення, на першому поверсі житлового будинку літ. “А” нежилі приміщення V-1, V-2, V-5, V-6, V-7, з № 89-39 по № 89-41, з № 89-43 по № 89-45, № 89-47, № 89-49, № 89-64, загальною площею 393,50м.кв., що знаходяться за адресою: м. Севастополь, проспект Генерела Острякова, будинок 80, від викупу цього приміщення позивач не відмовлявся.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про приватизацію державного майна” державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України.
Пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18 травня 2000 року № 1723-III (в редакції від 27.11.2003, далі - Програма) передбачено, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна, орендар одержує право на викуп цього майна, якщо він за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше ніж 25 % залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна. Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.
Згідно зі статтею 5 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, до об'єктів приватизації групи „А” відносяться цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси.
Таким чином, зазначене майно - вбудовані приміщення, на першому поверсі житлового будинку літера “А” нежилі приміщення V-1, V-2, V-5, V-6, V-7, з № 89-39 по № 89-41, з № 89-43 по № 89-45, № 89-47, № 89-49, № 89-64, загальною площею 393,50м.кв., що знаходяться за адресою: місто Севастополь, проспект Генерала Острякова, будинок 80, віднесене до групи „А” об'єктів приватизації.
Відповідно до пункту 48 Програми продаж об'єктів групи „А” здійснюється відповідно до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”(далі - Закон) та цієї Програми.
Також, Наказами Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 15 жовтня 2004 року та 10 березня 2005 року № 637 та № 198 позивачу був наданий дозвіл на проведення невідокремлених поліпшень нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Севастополь, проспект Генерала Острякова, 80, були узгоджені роботи на суму 400496,00грн., а також було вказано, що компенсація витрат позивачу буде здійснена в ході здійснення приватизаційних процесів.
Як вбачається із матеріалів справи, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради відмовляючи позивачу посилається на рішення Севастопольської міської Ради № 1926 від 15 травня 2007 “Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11 грудня 2002 року “Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається” в якому Севастопольська міська Раді признала спірний об'єкт, таким, що не підлягає приватизації.
Однак, вказане рішення прийнято після того, як Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради узгодив, а позивач здійснив поліпшення орендованого майна більш ніж на 25%, тобто придбав право на приватизацію шляхом викупу.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.
Відповідно до пункту 5 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”не підлягають приватизації визначені в установленому порядку спеціалізовані підприємства торгівлі, що обслуговують виключно громадян, які мають пільги згідно з чинним законодавством.
Згідно зі статтею 6 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” заклади культури, приміщення та будівлі соціально-побутового призначення, споруджені за рахунок коштів державних підприємств, які обслуговують населені пункти, райони чи мікрорайони у містах, громадські організації або певні професійні (виробничі) колективи можуть бути у встановленому порядку виключені з переліку об'єктів малої приватизації за рішенням Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв у районах та містах, Фонду майна Автономної Республіки Крим та його представництв, а також за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих Рад відповідного рівня.
Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України, приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.
Загальнодержавне значення мають:
а) об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема:
майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим Законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, правоохоронних і митних органів;
надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні ресурси та інші природні ресурси, які є об'єктами права власності Українського народу;
майнові комплекси підприємств з лісовідновлення, лісорозведення та охорони лісу, лісництва, їх підрозділи;
сортовипробувальні станції, дільниці, інші організації з експертизи сортів рослин;
золотий і валютний фонди та запаси, державні матеріальні резерви;
емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;
радіотелевізійні передавальні центри, а також об'єкти, що забезпечують
зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади;
державні радіоканали та телевізійні канали;
засоби урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку;
інші об'єкти права державної власності, які забезпечують виконання державою своїх функцій;
б) об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема:
об'єкти Національного космічного агентства України при Кабінеті Міністрів України;
архіви;
майнові комплекси установ Національної академії наук України з основних напрямів досліджень;
об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального значення;
об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету;
в) об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, зокрема:
майнові комплекси підприємств по виготовленню та ремонту всіх видів зброї, яка є на озброєнні Збройних Сил України, Служби безпеки України;
майнові комплекси підприємств по випуску наркотичних, бактеріологічних,
біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних та отруйних засобів (крім аптек);
майнові комплекси підприємств, що забезпечують діяльність у сфері обігу
зброї та радіоактивних речовин;
захисні споруди цивільної оборони;
полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;
г) об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема:
структурні підрозділи майнових комплексів, що забезпечують постійне
розміщення і зберігання державних резервів і мобілізаційних запасів;
пенітенціарні заклади;
майнові комплекси підприємств геологічної, картографічної, гідрометеорологічної служб, служби контролю за станом навколишнього природного середовища;
об'єкти державних систем стандартизації, метрології та сертифікації продукції;
майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості;
автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до першого розгалуження їх за межами території цих підприємств;
майнові комплекси підприємств, які здійснюють виробництво основної залізничної техніки (електровози, тепловози, дизель-поїзди, вагони);
майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою;
метрополітен, міський електротранспорт;
майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі;
атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання споживачам та проведення гідромеліоративних робіт, теплоелектроцентралі;
магістральні нафто - і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища;
транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійних лих;
об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;
майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання мобілізаційних запасів та майно хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що входить до статутного капіталу Державної акціонерної компанії "Хліб України";
майнові комплекси підприємств соляної промисловості;
акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;
водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди;
майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані вироби;
крематорії, кладовища.
Таким чином, на момент, коли орган приватизації відповідно до закону повинен був вирішити питання про приватизацію орендованого об'єкту, ніяких обмежень щодо приватизації таких об'єктів не існувало, позивач мав право на приватизацію шляхом викупу приміщень, які знаходились у нього в оренді.
Таким чином судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи та не суперечать нормам чинного законодавства.
З урахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення у справі прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 24 грудня 2007 року у справі №20-5/483 залишити без змін.
Головуючий суддя М.І. Ткаченко
Судді О.Л. Котлярова
Г.К. Прокопанич