ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.03.2008 року Справа № 15/490пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Єжової С.С.
суддів Бойченка К.І.
Журавльової Л.І.
секретар
судового засідання Антонова І.В.
та за участю
представників сторін:
від позивача представник за довіреністю ОСОБА_3.,
довіреність №3854 від 29.09.2007;
від 1-го відповідача повноважний та компетентний
представник не прибув;
від 2-го відповідача повноважний та компетентний
представник не прибув;
розглянувши
апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 15.01.2008
по справі №15/490пд (суддя -Пономаренко Є.Ю.)
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ
до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
„Фірма „Стен”, м.Луганськ
до 2-го відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Луганськ
про визнання договору оренди, укладеного між
відповідачами, недійсним та визнання
продовженим договору оренди, укладеного між
позивачем та першим відповідачем
В С Т А Н О В И В:
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до 1-го відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Стен”, м.Луганськ, до 2-го відповідача -Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м.Луганськ, про визнання договору оренди недійсним та заміною сторони у зобов'язанні.
Клопотанням від 21.12.2007 про уточнення позовних вимог позивач просив: визнати недійсним укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Стен” та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 договір №3 від 01.08.2007 про оренду майна, що належить товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма „Стен”, в тому числі складу Літера А Ѕ площею 80, 6 м2; визнати продовженим договір №01 від 07.11.2006, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Стен” та суб'єктом підприємницької діяльностіОСОБА_1 з іншого (орендар) складського приміщення Літер А Ѕ, А 1/3 загальною площею 84,1 м2 з правом користуватися під'їзною колією, що належить ТОВ „Фірма „Стен”, а також електричною енергією на встановлених ним умовах до 01.12.2008.
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.01.2008 у позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 15.01.2008 Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, м.Луганськ звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржуване рішення є неповним та не відповідає дійсним обставинам справи.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.02.2008 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 15.01.2008 по справі №15/490пд призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя -головуючий, Бойченко К.І.- суддя, Журавльова Л.І.-суддя.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем до початку розгляду даної справи за апеляційним провадженням подане клопотання про витребування додаткових документів.
Судова колегія Луганського апеляційного господарського суду, розглянувши дане клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Обов'язок суду витребувати додаткові докази передбачена ст.38 Господарського процесуального кодексу України, де визначено, що господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, якщо надані сторонами докази є недостатніми.
Судова колегія вважає, що необхідність витребувати додаткові документи, перелічені в клопотанні представника позивача, відсутня, оскільки подані сторонами документи є достатніми для розгляду даної справи по суті.
Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом Луганської області, між відповідачем -товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Стен”, як орендодавцем та позивачем -фізичною особою -підприємцемОСОБА_1, як орендарем 07.11.2006 укладено договір оренди №1.
Об'єктом оренди за даним договором визначено - нежитлове приміщення (Склад Лит. А1/2, А1/3) загальною площею 84,1м2, розташоване у м. Луганську, вул. Лутугінська, б. 16.
Пунктом 6.1 строк дії даного договору оренди встановлений по 06.10.2007.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.11.2007 у справі №9/577пн за позовом підприємцяОСОБА_1 до ТОВ „Фірма „Стен” визнано за позивачем право оренди приміщень Лит. А1/2, А1/3 загальною площею 84,1м2, розташоване у м. Луганську, вул. Лутугінська, б.16, до 01.12.2007, як визначено додатковою угодою №1 від 29.11.2006 про внесення змін до даного договору. Дане рішення не оскаржувалося, набрало законної сили та фактично виконано сторонами. Тобто суб'єкт підприємницької діяльностіОСОБА_1 використовував приміщення до 01.12.2007 на підставі договору оренди №1 від 07.11.2006.
Відповідно до ч. 1 ст.777 Цивільного кодексу України орендар після спливу строку договору має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на укладення договору оренди на новий строк при умові належного виконання своїх зобов'язань за договором оренди, а згідно зі ст. 134 Господарського кодексу України та ст. 314 Цивільного кодексу України власник володіє, користується і розпоряджається майном на власний розсуд, тобто законодавець передбачив право власника відмовитися від продовження договору оренди і право орендаря на його продовження виникає при умові належного виконання договірних зобов'язань та наявності інших суб'єктів господарювання на оренду спірного майна.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Стен” заперечило проти продовження дії договору оренди від 07.11.2006 №1 з позивачем на новий строк, що відображено першим відповідачем та доведено до відома позивача листом від 05.09.2007 №025, а також в судових засіданнях 07.12.2007, 21.12.2007 та 15.01.2008 при розгляді даної справи.
1-й відповідач як Орендодавець підставою відмови позивачу в продовженні орендних правовідносин вказує про самостійне використання ним для власних потреб приміщень складу Лит. А1/2, А1/3, що були об'єктом оренди по договору з позивачем, після закінчення дії даного договору оренди.
Договір оренди спірного майна (приміщень складу Лит. А1/2, А1/3) на новий строк між підприємцемОСОБА_1 та ТОВ „Фірма „Стен” укладений не був.
Правовідносини позивача і 1-го відповідача регулюються нормами Господарського та Цивільного кодексів України.
Відповідно до п. 1 ст.283 Господарського кодексу України предмет правовідносин за договором оренди визначено наступним чином: одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма визначена у ч 1 ст.759 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Строк дії договору оренди №1 від 07.11.2006, укладеного між позивачем та першим відповідачем, враховуючи додаткову угоду та рішення Господарського суду Луганської області від 09.11.2007 у справі №9/577пн, встановлений до 01.12.2007.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
Між підприємцемОСОБА_1 та ТОВ «Фірма «Стен»не досягнуто згоди щодо умов договору найму (у тому числі щодо плати) на новий строк.
Тому, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст.777 Цивільного кодексу України переважне право позивача припинено.
Доводи представника позивача про те, що така згода може вважатися досягнутою через ненадання відповіді першим відповідачем на листи позивача, в яких зазначалося про намір скористатися переважним правом, є помилковими з огляду на наступне.
Листами від 06.09.2007 та від 23.10.2007 позивач повідомив першого відповідача про намір скористатися переважним правом оренди спірних приміщень. При цьому, проекту договору оренди на новий строк позивачем не додавалося.
Відповідно до ст.777 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, після спливу строку договору переважне право орендаря реалізується шляхом укладення договору оренди на новий строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін.
Згідно ч. 1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно ч. 1 ст.640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до п. 6 ст.181 Господарського кодексу України у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх умов, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі.
Виходячи із викладеного, позивач мав направити власнику приміщень (першому відповідачу) окрім заяви про намір скористатися переважним правом також проект договору, який би містив істотні умови нового договору.
Позивач як ініціатор укладення договору на новий строк, не надав доказів направлення або вручення першому відповідачу проекту нового договору з істотними умовами.
Крім того, слід зазначити, що договір між позивачем та першим відповідачем від 07 листопада 2006 №1 не є і поновленим на той самий строк і на тих самих умовах на підставі ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України ст. 764 Цивільного кодексу України, що не оспорювалося позивачем при розгляді спору та не було підставами позову.
Згідно ч.2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічна за змістом норма викладена у ст. 764 Цивільного кодексу України.
Орендодавець за договором - ТОВ «Фірма «Стен»заперечив проти продовження дії договору оренди від 07.11.2006 №1 з позивачем на новий строк листом від 05.09.2007 №025, а також в судових засіданнях 07.12.2007, 21.12.2007 та 15.01.2008 при розгляді даної справи. Вимоги позивача за позовом про визнання недійсним договору оренди укладеного між відповідачами у даній справі господарським судом Луганської області обґрунтовано залишені без задоволення, враховуючи наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Стен”, як орендодавцем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди № 3 від 01.08.2007, за яким об'єктом оренди було визначено зокрема нежитлове приміщення (склад літ. А1/2) площею 80,6 м2, офісні приміщення 1-го поверху (Б-2/2, Б-2/3) площею 13,0 м2.
Відповідно до п. 2.1 та п. 3.1. даного договору оренди №3 порядок передачі об'єкту оренди було визначено за актом приймання-передачі.
Акт приймання-передачі між сторонами по договору оренди № 3 від 01.08.2007 не складався.
Як встановлено господарським судом Луганської області при розгляді справи, суб”єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_2 як орендар за оскаржуваним договором не здійснював користування спірним приміщенням складу літ. А1/2, що позивачем не оспорюється.
Додатковою угодою №2 від 08.10.2007 до договору №3 від 01.08.2007, укладеного між відповідачами у справі, внесено зміни в частині об'єкту оренди.
За зазначеною додатковою угодою сторони визначили, що замість складу літ. А1/2 орендарем - ОСОБА_2 використовуватиметься інше майно - приміщення пропарювальної камери та навіс на дільниці по виробництву будматеріалів.
Таким чином, з урахуванням вказаної додаткової угоди №2, спірне майно, що перебувало в оренді уОСОБА_1 (позивача) за договором оренди від 07.11.2006 №1, не являлося об'єктом оренди по оскаржуваному договору оренди №3 від 01.08.2007 між відповідачами у справі.
Крім того, 05.11.2007 між ТОВ „Фірма „Стен” та підприємцем ОСОБА_2 укладено угоду про розірвання договору оренди № 3 від 01.08.2007.
За вказаною угодою про розірвання договору датою закінчення строку дії договору оренди № 3 від 01.08.2007 визначено 30.11.2007.
Тобто, на день прийняття рішення відсутній предмет спору за даними вимогами позивача і даний договір не впливає на првовідносини позивача з 1-м відповідачем.
Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 23.11.2007 по справі №15/490пд ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита відносяться на заявника - Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1, м.Луганськ.
Державне мито у сумі 08 грн. 50 коп., що було зайве сплачене позивачем при поданні апеляційної скарги, повертається йому із державного бюджету на підставі п.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
У судовому засіданні за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 15.01.2008 по справі №15/490пд залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 15.01.2008 по справі №15/490пд -без змін.
3. У відповідності з п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” повернути на р/р Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,АДРЕСА_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 державне мито в сумі 08 грн. 50 коп., що зайве сплачене по квитанції №9 від 28.01.2008, яка знаходиться в матеріалах справи.
Повернення державного мита здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя С.С. Єжова
Суддя К.І. Бойченко
Суддя Л.І. Журавльова