Справа 11 -990 2006 року
Категорія ст.185 ч.З КК України
Головуючий у 1-ій інстанції Крикливий В.В. Доповідач: Довгаль С.А.
УХВАЛА Іменем України
2006 року серпня місяця 18 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді: Ландарь О.В.
Суддів: Довгаль С.А., Віщик В.М.
з участю прокурора Расюка В.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 20 лютого 2006 року. Цим вироком ОСОБА_2, уродженець м. Комсомольська Полтавської обл ,гр..України, освіта середня, неодружений, не працює,мешкає в АДРЕСА_1, раніше судимий:
-13 січня 2003року Козельщанським районним судом Полтавської області за ст.. ст..15ч.2 ,185ч.ЗКК України на 3 роки позбавлення волі із
іспитовим строком 1 рік на підставі ст..75 КК України;
-18 лютого 2004 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області
за ст..ст.185 ч.2,185 ч.З КК України на 3 роки 6 міс. позбавлення волі з
іспитовим строком на 2 роки на підставі ст..75 КК України; -15 липня 2005 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ст..ст.185 4.2.71 КК України на 3 роки сім місяців позбавлення волі;
засуджений за ч.З ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі, за ч.2 ст.289КК України із застосуванням ст..69 КК України на 3 роки позбавлення волі; а на підставі ч.І ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено покарання чотири роки шість місяців позбавлення волі,на підставі ч.4 ст.70 КК України , за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за новим вироком і вироком від 15 липня 2005 року Комсомольського міського суду, остаточно визначено
покарання п'ять років позбавлення волі,на підставі ст..71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного новим вироком частково приєднано покарання за вироком від 13 січня 2003 року Козельщанського районного суду, остаточно визначено покарання п'ять років шість місяців позбавлення волі.
ОСОБА_1, уродженець міста Комсомольська Полтавської області,гр..України, освіта неповна середня,неодружений,не пра
цює, мешкає в АДРЕСА_2, раніше судимий: -13 січня 2003 року Козельщанським районним судом Полтавської області за ст..185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки на підставі ст..75 КК України;
-02 листопада 2005 року Глобинським районним судом Полтавської області за ст..185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі;
засуджений за ч.З ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі, за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст..69 КК України на три роки позбавлення волі;а на підставі ч.І ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено покарання чотири роки сім місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком і вироком від 02 листопада 2005 року Глобинського районного суду , остаточно визначено покарання -п'ять років один місяць позбавлення волі,а на підставі ст..71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного новим вироком приєднано покарання за вироком від 13 січня 2003 року Козельщанського районного суду і остаточно визначено покарання -п'ять років сім місяців позбавлення волі. За ст..304 КК України виправдано.
ОСОБА_3, уродженець АДРЕСА_3, освіта середня, працює в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1,мешкає в АДРЕСА_4. раніше несудимий. Засуджений за ч.З ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі і на підставі ст..104 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком один рік та відповідно до ст..76 КК України покладено на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання
без дозволу органу • кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця роботи, проживання та навчання.
Постановлено стягнути солідарно із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2.На користь потерпілої ОСОБА_4.665 гривень на відшкодування ма теріальної і 1000 гривень моральної шкоди.
Вирішено питання щодо судових витрат і речових доказів. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у тому, що вони за попередньою змовою в середині серпня 2002 року, вночі, в місті Комсомольську з метою протиправного вилучення чужого майна, таємно проникли до гаражу ОСОБА_5, де зберігались речі потерпілого і викрали майно останнього на за гальну суму2289 гривень.
Наприкінці жовтня 2002 року ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, вночі, в АДРЕСА_5, з метою протиправного заволодіння чужим майном, проникли до гаражу ОСОБА_6 звідки таємно викрали мотоцикл ММВЗ-3 1121 вартістю 169 гривень 32 коп. належний останньому.
11 листопада 2002 року, вночі, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_7 з метою протиправного заволодіння чужим майном, проникли до гаражу потерпілого ОСОБА_8 по АДРЕСА_5 з зламав замки, звідки таємно викрали мотоцикл « Ява-350», державний номер НОМЕР_1 вартістю 550 гривень і належний потерпілому ОСОБА_8. В ніч з 24 на 25 березня 2003 року ОСОБА_1 за попередньою змовою Із ОСОБА_2 з метою протиправного вилучення чужого майна, в АДРЕСА_6 проникли до жилого будинку ОСОБА_9, виставивши скло вікна, звідти таємно викрали телевізор «Рейнфорд» вартістю 840 гривень, фотоапарат»Скіна» вартістю бОгривень, а всього викрали майна належного ОСОБА_9, на загальну суму 926 гривень.
В березні 2003 року ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 з метою протиправного заволодіння чужим майном, ввечері, в АДРЕСА_6, зірвавши навісні замки на дверях літньої кухні в вищевказа ному домоволодінні належному потерпілій ОСОБА_4., проникли до кухні ,звідти таємно викрали мопед»Міні-Монік» вартістю 600 гривеньта інше майно, а всього викрали майна потерпілої на загальну суму 665 гривень.
Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 викрали майно потерпілого ОСОБА_10 -двигун до мотоциклу «Урал» вартістю 900 гриве, електродриль вартістю ЮОгривень, велосипед «Україна» вартістю ЗОО гривень, а всього викрали майна ОСОБА_10на загальну суму 1510 гривень.
З 20 по 25 березня 2003 року, ввечері, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою із ОСОБА_7, який також перебував у стані алкогольного сп'яніння і неповнолітнім ОСОБА_3 з метою протиправного вилучення чужого майна, проникли до будинку 20 по АДРЕСА_7 , вибив скло у шибці, звідти таємно викрали майно ОСОБА_11 на загальну суму 195 гривень.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок змінити, застосувати статтю 69 КК України для призначення більш м'якого покарання за ч.З ст.185 КК України з урахуванням визнання ним вини, щиросердного каяття, на утриманні має неповнолітню дитину. Інші учасники процесу вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Полтавської області, думку прокурора про необхідність часткового задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1, засудженого, котрий підтримав свою апеляцію і просив звернути увагу на помилкове застосування судом першої інстанції статті 71 КК України, а також невірну вказівку початку рахунку строку покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами ,є обгрунтованим й не оспорюється в апеляції.
Дії засудженого ОСОБА_1 за ч.З статті 185 і ч.2 ст. 289 КК України кваліфіковані правильно.
Покарання ОСОБА_1 призначене з дотриманням вимог статті 65 КК України з врахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, обставин,що обтяжують та пом'якшують покарання, даних про особу засудженого, який характеризується посередньо.
За таких обставин висновок суду про необхідність призначення покарання в вигляді позбавлення волі є обгрунтованим, а підставі до пом'якшення покарання відсутні.
Разом з тим в порушення вимог ч.І статті 71 КК України суд при визначенні остаточного покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_7 безпідставно до покарання за новим вироком частково приєднав покарання за попереднім вироком від 13 січня 2003 року Козельщанського районного суду Полтавської області. Виходячи із наведеного із вироку підлягає вилученню вказівка на приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком від 13 січня 2003 року Козельщинського районного суду.
Також суд на порушення вимог закону обов'язкового врахування в строк покарання перебування під вартою не врахував засудженому ОСОБА_1 перебування під вартою з 26 червня 2005 року.
Керуючись ст..ст.365„366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА: Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково, вирок
Комсомольського міського суду Полтавської області від 20 лютого2006 року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_1 змінити. Виключити із ви року в ревізійному порядку призначення покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за сукупністю вироків в порядку ст..71 КК України. Доповнити вирок суду вказівкою про призначення покарання обом засудженим за ст..289 ч.2 КК України із з застосуванням ст..69 КК України -без конфіскації майна. Строк покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 26 червня 2005 року з моменту затримання в порядку статті 115 КПК України, в іншій частині вирок залишити без змін.