СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
11 березня 2008 року |
Справа № 2-15/12202-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Селянська промислова Артіль" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 29 листопада 2007 року у справі № 2-15/12202-2007
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до закритого акціонерного товариства "Селянська промислова Артіль" (пров. Бокуна, 32, Сімферополь, 95000)
про стягнення 72374, 62 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2007 року у даній справі позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволений частково. З закритого акціонерного товариства "Селянська промислова Артіль" на користь суб'єкта позивача, на підставі статей 509,525,526,530, 625, 629 Цивільного кодексу України, стягнуті заборгованість за виконані роботи в сумі 59168, 00 грн., 24786, 00 грн. інфляційних втрат і 3 % річних в сумі 5325, 00 грн.
У частині стягнення пені в сумі 7881,50 грн. провадження у справі припинено згідно з пунктом 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.
В апеляційній скарзі заявник вказує на те, що суд при розгляді питання про застосування до вимог позивача строку позовної давності неправильно застосував положення законодавства про переривання строку позовної давності, оскільки факт часткового погашення суми заборгованості відповідачем не є підтвердженням того факту, що закрите акціонерне товариство "Селянська промислова Артіль" не виконало своїх зобов'язань перед позивачем.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Враховуючи те, що докази поважності причини неявки в дане судове засідання судовій колегії не надані, а явка сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія визнала можливим розглянути справу по суті за відсутністю представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.
Розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
01.07.2004 між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (виконавець) та закритим акціонерним товариством "Селянська промислова Артіль" (замовник) був укладений договір № 1.07.04 на проведення сільськогосподарських робіт (арк.с. 9).
Згідно з пунктом 1.1 договору виконавець бере на себе зобов'язання виконати сільськогосподарські роботи - вбирання ранніх зернових.
Загальна сума договору складає 92800,00 грн. (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 1.4 договору замовник зобов'язується прийняти фактично виконані виконавцем роботи та оплатити їх на умовах та в порядку, передбачених цим договором.
Після виконання кожного виду робіт на кожному окремому об'єкті сторонами складається акт приймання-здачі виконаних робіт, в якому зазначаються обсяги фактично виконаних робіт та їх вартість, згідно пункту 1.1 договору. Оплата здійснюється на умовах, зазначених в договорі, за фактично виконані роботи, на підставі актів приймання-здачі виконаних робіт.
Порядок проведення розрахунків між сторонами визначений розділом 4 договору.
Відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 замовник сплачує роботи, виконані виконавцем за кожні 100 га, на протязі 5 днів, з моменту підписання актів приймання-здачі виконаних робіт.
На виконання умов договору позивачем (виконавцем) здійснені роботи по вбиранню зернових, на загальну суму 104168,00 грн., що підтверджується складеним та підписаним обома сторонами актом здачі-прийому виконаних робіт від 30.07.2004. (арк.с. 10)
Позивачем для оплати був виставлений рахунок - фактура від 30.07.2004 на суму 104168,00 грн.
Відповідач у виконання свого обов'язку щодо оплати виконаних робіт частково сплатив заборгованість в сумі 45000,00 грн., що підтверджується витягами банку по рахунку позивача (09.08.2004 р. - на суму 15000,00 грн., 01.09.2004 - на суму 30000,00 грн. (а.с. 11-12).
Оскільки відповідачем не була сплачена повна вартість виконаних позивачем робіт суб'єкт підприємницької діяльності, фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Селянська промислова Артіль" про стягнення 72374,62 грн., у тому числі: 59168,00 грн. основного боргу, 3 % річних у сумі 5325,12 грн. пені в сумі 7881,50 грн. (арк.с. 2-4).
30.10.2007 позивачем, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, змінені позовні вимоги. Відповідно до заяви позивач просив стягнути з відповідача 89279,00 грн., у тому числі 59168,00 грн. основного боргу, інфляційні втрати в сумі 24786,00 грн. і 3% річних у сумі 5325,00 грн. (арк.с. 23-25).
Від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 7881,50 грн. позивач відмовився в порядку пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України ( арк.с. 32).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2007 року у даній справі позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволений згідно з останніми уточненнями.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом прийняте законне і обґрунтоване рішення, яке підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідач не заперечує проти існування заборгованості у справі, однак, підставою для скасування судового рішення заявник апеляційної скарги вказує ту обставину, що позовні вимоги заявлені з пропуском трирічного строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.
Проте, судова колегія не може погодитися з такою позицією заявника апеляційної скарги.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язання строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У статті 257 Цивільного кодексу України зазначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Враховуючи положення підпункту 4.4 пункту 4 договору, відповідач повинен був сплатити вартість виконаних робіт через 5 днів з моменту підписання актів приймання-здачі виконаних робіт.
Відповідний акт був підписаний сторонами від 30.07.2004 без претензій та зауважень щодо виконаних робіт (арк.с. 10).
Таким чином, обов'язок сплатити вартість отриманих робіт у замовника виник 05.08.2004.
Враховуючи зміст вищевказаних норм Закону, позов про стягнення заборгованості за № 1.07.04 на проведення сільськогосподарських робіт підприємець ОСОБА_1 мав право подати у строк до 05.08.2007 року.
Проте, матеріалами справи підтверджується факт часткової сплати відповідачем заборгованості на загальну суму 45000,00 грн. (а.с. 11-12). Останній платіж, на суму 30000,00 грн., був здійснений відповідачем 01.09.2004.
Згідно з частиною 1 статті 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
У зв'язку з тим, що 01.09.2004 перерахував гроші в рахунок погашення спірної суми заборгованості, відповідач фактично вчинив дії, що свідчать про визнання ним свого боргу, строк позовної давності по заявленим позовним вимогам, враховуючи положення частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України, скінчився 31.08.2007.
Оскільки із позовною заявою підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду 21.08.2007 (арк. с.16), загальний строк позовної давності ним пропущений не був.
Отже, доводи відповідача щодо закінчення строку позовної давності правомірно відхилені судом першої інстанції як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства щодо спливу строку позовної давності.
Враховуючи те, що позивач своєчасно звернувся до суду з позовом про стягнення суми, судова колегія вважає, що вимоги задоволенні судом обґрунтовано на підставі статей 525,526,625 Цивільного кодексу України.
Порушень процесуального закону також не встановлено судовою колегією, оскільки описка, допущена в даті оскаржуваного рішення, була виправлена ухвалою господарського суду АР Крим від 03.12.2007 в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України (арк.с. 63).
Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги також не вбачається.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2007 року у справі № 2-15/12202-2007 залишити без змін.
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Селянська промислова Артіль" залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді В.І. Гонтар
Ю.В. Борисова